Рішення

від 13.08.2009 по справі 19/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

13.08.2009 р.                                                                                       Справа № 19/60

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат – Авто”,                    м. Мукачево

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Факторімпекс”, смт. Чинадієво Мукачівського району

про стягнення 2 410 грн. 66 коп., в тому числі 1 999 грн. 98 коп. основного боргу за товар (автозапчастини), 343 грн. 80 коп. інфляційних нарахувань та 66 грн. 88 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Демида А.В., довіреність № 6002 від 13.07.2009 року

Відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпат – Авто”,                    м. Мукачево заявлено позов до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Факторімпекс”, смт. Чинадієво Мукачівського району про стягнення 2 604 грн.                   90 коп., в тому числі 1 999 грн. 98 коп. основного боргу за товар (автозапчастини), 242 грн. 88 коп. пені, 302 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань та 59 грн. 84 коп. три проценти річних. Представником позивача в судовому засіданні 30.07.2009 року подано заяву б/н від 30.07.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 2 410 грн. 66 коп., в тому числі 1 999 грн. 98 коп. основного боргу за товар (автозапчастини), 343 грн. 80 коп. інфляційних нарахувань та 66 грн. 88 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Представник позивача просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, а саме несплатою заборгованості за поставлений товар в розмірі 1 999 грн. 98 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 30.06.2009 року, 16.07.2009 року та 30.07.2009 року, надіслані відповідачу   рекомендованим   листом   з   повідомленням;  повідомлення  – судова повістка № 14455707 від 03.07.2009 року, повідомлення – судова повістка                         № 14545218 від 28.07.2009 року та повідомлення – судова повістка № 14616832 від 05.08.2009 року. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено   з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу),            у судові засідання 16 липня 2009 року, 30 липня 2009 року та 13 серпня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  

суд встановив:

Згідно видаткової накладної № НЗ-Л-01105 від 11.06.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпат – Авто” було поставлено товар Відкритому акціонерному товариству „Факторімпекс” через Репинець І.І. по довіреності серії НБЛ № 711689/10 від 11.06.2008 року на загальну суму 3 379 грн. 63 коп. Однак, покупець (відповідач) повну оплату поставленого йому товару не провів.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Пунктом 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару відповідачу та невиконанням останнім зобов'язань щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У зв'язку з частковим погашенням боргу за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі                            1 999 грн. 98 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі               1 999 грн. 98 коп., що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, станом на 04.07.2009  року. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 999 грн. 98 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 1 999 грн. 98 коп. основного боргу за товар (автозапчастини).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 343 грн. 80 коп., три проценти річних – 66 грн. 88 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку  встановлює  наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625, п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Факторімпекс”, Мукачівський район, смт. Чинадієво, вул. Попова, 7 (код ЄДРПОУ 00310189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпат – Авто”, м. Мукачево, вул. Лавківська, 1 Б (код ЄДРПОУ 31960092) суму 2 410 (Дві тисячі чотириста десять гривень) грн. 66 коп., в тому числі 1 999 (Одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень) грн. 98 коп. основного боргу за товар (автозапчастини), 343 (Триста сорок три  гривень) грн. 80 коп. інфляційних нарахувань та 66 (Шістдесят шість гривень) грн. 88 коп. три проценти річних, а також суму 102 (Сто дві гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 312 (Триста дванадцять  гривень) грн. 50 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.  

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Пригара Л.І.