Рішення

від 19.08.2009 по справі 12/112-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/112-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.09р.

Справа № 12/112-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір", м. Дніпропетровськ 

до  Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ 

про визнання права власності

Суддя  Жукова Л.В.

при секретарі-пом. судді Конєва С.О.

Представники сторін:

  Від позивача  Бачмага Т.С. директор, витяг з наказу № 3 від 01.01.2009р.

Від відповідача  не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить  визнати за ним право власності на  об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю технічного обслуговування автомобілів та будівлю вартової, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 204 А, без додаткових актів вводу в експлуатацію.

Свої позовні вимоги  позивач обґрунтовує тим, що 27.08.2003р. позивачеві було надано в оренду земельну ділянку  площею 0,4671 га по вул. Богомаза, 204-а у м. Дніпропетровську  за цільовим призначенням - для фактичного розміщення автостоянки, терміном  дії договору  - до 18.06.2008р. Позивачем  у  2007р.  на його замовлення  на території автостоянки було здійснено   будівництво будівлі технічного обслуговування та вартової вартістю 93 461 грн., що підтверджується договором підряду № 47-РС від 12.04.2007р., копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 12.04.2007р., локальним кошторисом № 2-1-1 на будівництво станом на 11.04.2007р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2007р.; актом приймання виконаних робіт за листопад 2007р., висновком спеціаліста щодо вартості будівель № 749-04 від 10.04.2009р. Збудовані  вищевказані об'єкти нерухомого майна відповідають вимогам державних будівельних норм та правил про що свідчить висновок спеціаліста будівельно-технічного дослідження № 720-08 від 18.08.2008р. Вказаний висновок складений  судовим експертом  Міністерства юстиції України Івченко Володимиром Володимировичем ( стаж роботи з 2001 року, посвідчення Міністерства юстиції України № 881,  діє  з 25.01.2008р. по 25.01.2011р.).  Оскільки зазначений висновок спеціаліста містить посилання на відповідність  побудованих об'єктів нерухомого майна державним будівельним нормам та правилам, позивач вважає, що в додаткових актах введення в експлуатацію немає потреби, а тому просить визнати право власності на вищезазначені об'єкти нерухомого майна без актів вводу в експлуатацію, при цьому враховуючи, що  відповідно до  п.10 «Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна»додатку № 1 до  Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 –рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлюючим документом і підставою для видачі свідоцтва про право власності та реєстрації органом виконавчої влади права власності на зазначені об'єкти. Також, позивач  вказує на те, що земельна ділянка площею 0,4671 по вул. Богомаза, 204 А  станом на 17.08.2009р. знаходиться у користуванні позивача  на підставі договору оренди від 27.08.2003р. та у відповідності до п.2.3 договору оренди позивач 30.11.2007р. звернувся до Дніпропетровської міської ради  з заявою щодо продовження дії договору  оренди земельної ділянки від 27.08.2003р. до 26.08.2013р., яка прийнята міською радою 30.11.2007р. та 08.01.2008р. і позивачем  було укладено договір щодо розроблення документації із землеустрою, що свідчить про відсутність заперечень відповідача щодо продовження дії зазначеного договору оренди землі до 26.08.2013р.

          Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення від 11.08.2009р. та відповідач, як юридична особа мав можливість направити свого представника в судове засідання.

          13.08.2009р. відповідач надав до канцелярії суду відзив на позов в якому просить прийняти рішення за наявними матеріалами у справі відповідно до вимог чинного законодавства. У відзиві відповідач підтвердив, що за рішенням Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003р. № 76/10   та на підставі договору оренди позивачеві  була передана в оренду земельна ділянка по вул. Богомаза, 204 А. На виконання умов п.2.3 договору оренди позивач звернувся до міської ради із заявою про продовження строку дії договору до 26.08.2013р. та укладено договір щодо розроблення документації із землеустрою. Також, відповідач посилається на те, що на підставі ст.ст. 331, 376 ЦК України за позивачем може бути визнано право власності на нерухоме майно, якщо це не порушує права третіх осіб.

          При даних обставинах, враховуючи вищенаведений відзив відповідача, строки вирішення спору у справі, встановлені ст. 69 ГПК України, суд вважає за необхідне розглядати справи за відсутності відповідача за наявними у справі доказами.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши  представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

          Рішенням  сесії ХХІУ скликання Дніпропетровської міської ради  від 18.06.2003р. № 76/10 «Про передачу земельної ділянки по вул. Богомаза, 204-А в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Явір»код ЄДРПОУ 13417345, по фактичному розміщенню автостоянки»були затверджені матеріали земельно-кадастрової інвентаризації, розроблені ДП «Дніпропетровський міський центр державного земельного кадастру»і передано земельну ділянку площею 0,4671 га (кадастровий номер 1210100000:01:547:0010) в оренду строком на п'ять років Товариству з обмеженою відповідальністю «Явір»по фактичному розміщенню автостоянки за адресою: вул. Богомаза, 204-А код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність). Визначено орендну плату за користування цією земельною ділянкою у розмірі земельного  податку, який обчислюється відповідно до вимог чинного законодавства. ( а.с. 43).

          27.08.2003р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Явір» на підставі вищезгаданого рішення Дніпропетровської міської ради було надано в оренду земельну ділянку  площею 0,4671га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Богомаза, 204-а для фактичного розміщення автостоянки, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі  м. Дніпропетровська за номером 1210100000:01:547:0010 з  терміном дії  -  до 18.06.2008р., що підтверджується договором оренди земельної ділянки  (а.с.37-41).

          У 2007р.  на підставі договору підряду № 47-РС від 12.04.2007р. укладеного між ТОВ «Явір»та ТОВ «Світязь»було здійснено будівництво  на об'єкті по вул. Богомаза, 204-А у м. Дніпропетровську будівлі технічного обслуговування автомобілів та будівлі вартової, що підтверджується   наявними в матеріалах справи копіями договору підряду № 47-РС  від  12.04.2007р., копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 4 від 12.04.2007р. на суму 111 362 грн. 40 коп., копією локального кошторису № 2-1-1 на будівництво станом на 11.04.2007р., копією довідки про вартість виконаних робіт за квітень 2007р.,  копією акту приймання виконаних робіт за листопад 2007р., за яким замовником  будівництва виступав позивач, тобто  ТОВ «Явір»(а.с.13-36).

          Згідно  висновку спеціаліста будівельно- технічного дослідження № 749-04  складеного 10.04.2009р. судовим експертом Міністерства юстиції України Івченко В.В. ринкова вартість будівлі технічного обслуговування автомобілів та будівлі вартової становить 93 461 грн. без ПДВ.( а.с. 83-137).

Таким чином,  судом встановлено, що позивач  здійснив  самочинне будівництво  без належно   дозволу та без  належно  затвердженого проекту  на земельній ділянці,  яка знаходиться у позивача у користуванні на підставі  договору оренди земельної ділянки від 27.08.2003р. ( а.с.37-41).

Факт того, що об'єкти нерухомого майна  - будівля технічного обслуговування автомобілів і будівля вартової по вул. Богомаза, 204-А у м. Дніпропетровську є самочинним будівництвом підтверджується також   і самим позивачем у ході судового розгляду справи та наявними в матеріалах справи документами.

Пунктом 1 ст. 331 ЦК України  передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.          

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України  житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані  або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Пунктом 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.  

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (п. 5 ст. 376 ЦК України).

Як встановлено  судом земельна ділянка площею 0,4671га, розташована по вул. Богомаза, 204-А у м. Дніпропетровську, на якій  самовільно побудовані вищевказані об'єкти нерухомого майна знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди від 27.08.2003р. укладеного між відповідачем та позивачем.  За умовами п.4.1 договору позивач використовує  вищевказану земельну ділянку  за цільовим призначенням –для  фактичного розміщення автостоянки. Тобто, проведеним будівництвом будівлі технічного обслуговування та будівлі вартової позивач не змінив цільового призначення земельної ділянки. Строк дії договору оренди землі визначений до 18.06.2008р., однак судом враховано, що позивач 30.11.2007р. звернувся до відповідача з заявою про продовження дії договору оренди землі від 27.08.2003р. до 26.08.2013р., що підтверджено  відзивом  відповідача, який наявний в матеріалах справи та позивачу дозволено розроблення документації з землеустрою  у зв'язку з чим укладено відповідний договір(а.с.44-46).

Дніпропетровська міська рада, як власник землі,  у відзиві, наданому суду не заперечує проти визнання права власності за позивачем на будівлю  технічного обслуговування автомобілів та будівлю вартової, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 204-А та не  зазначає про порушення її права, як власника земельної ділянки, на якій побудоване вказане майно, підтверджує факт виділення позивачеві в користування зазначеної земельної ділянки та посилається на матеріали справи та норми Цивільного кодексу України відповідно до яких встановлюється право власності на самочинно  збудоване майно.

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах    справи    висновку  спеціаліста будівельно-технічного дослідження № 720-08 складеного 18.08.2008р. судовим експертом Міністерства юстиції України Івченко Володимиром Володимировичем (стаж роботи з 2001 року, посвідчення Міністерства юстиції України № 881,  діє  з 25.01.2008р. по 25.01.2011р.) встановлено, що будівля технічного обслуговування автомобілів та будівля вартової, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 204А відповідають вимогам державних будівельних норм і правил. ( а.с.47-82).

Враховуючи наведені  вище норми чинного законодавства України,  надані висновки щодо відповідності  самочинно побудованого  вищезазначеного  нерухомого майна  державним будівельним нормам і правилам та можливості подальшої  його експлуатації,   суд находить підстави достатніми для  визнання права власності за позивачем на   вищезазначене нерухоме майно  без додаткових актів вводу в експлуатацію, оскільки  зазначений вище висновок підтвердив відповідність побудованих самочинно  будівель будівельним нормам.

Крім того, відповідно до   п.10 «Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна»Додатку № 1 до  Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 –рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлюючим документом і підставою для видачі свідоцтва про право власності та реєстрації органом виконавчої влади права власності на зазначені об'єкти і не  містить посилань на необхідність надання акту вводу в експлуатацію.

          При цьому,  судом враховується також і те, що договір оренди земельної ділянки  від 27.08.2003р. було укладено   до 18.06.2008р. на підставі рішення  Дніпропетровської міської ради від 18.06.2003р. № 76/10 (а.с.43).

          Частиною 3 ст. 33 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що уразі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Так, судом у ході судового розгляду цієї справи встановлено, що на день розгляду  цього спору,  земельна ділянка площею  0,4671га,  що розташована по вул. Богомаза, 204-А у м. Дніпропетровську перебуває у користуванні у позивача та останнім прийняті заходи щодо продовження дії зазначеного договору оренди землі, що підтверджується заявою позивача від 30.11.2007р., яка отримана відповідачем 30.11.2007р. (а.с.44).

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про  намір відповідача  станом на 17.08.2009р. розірвати договір оренди  земельної ділянки від  27.08.2003р.  укладений  з позивачем на  зазначену вище земельну ділянку. Навпаки,  у відзиві  відповідач не заперечував проти  визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно за позивачем та підтвердив наявність заяви позивача про продовження строку дії договору до 26.08.2013р.

За викладеного, суд дійшов висновку про те, що договір оренди  земельної ділянки від 27.08.2003р.  укладений між відповідачем та позивачем продовжений на той самий строк і на тих самих умовах  виходячи з наведених вище норм ст. 33 Закону України „Про оренду землі”.

При цьому, судом також враховано те, що  право міської ради, як власника  спірної земельної ділянки, не порушується, оскільки відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, підставою надання землі в оренду є волевиявлення особи, яка має право розпоряджатися земельною ділянкою (власника землі). Таке волевиявлення відповідної ради оформляється рішенням ради. Рішення міської ради про передачу позивачу спірної земельної ділянки в оренду було прийнято, тобто міська рада реалізувала своє право розпорядження землею ( прийняттям рішення  від 18.06.2003р. № 76/10) . Цим рішенням встановлено і цільове використання земельної ділянки –для фактичного розміщення автостоянки. Отже, у даному випадку, земельна ділянка не може використовуватися на інші цілі, оскільки позивачем  здійснено на ній  будівництво будівлі технічного обслуговування автомобілів та будівлі вартової.

Порушення прав та інтересів інших осіб та суб'єктів господарювання у ході проведення позивачем будівництва будівлі технічного обслуговування автомобілів та будівлі вартової по вул. Богомаза, 204А  судом не встановлено.

          Крім того, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача з урахуванням відсутності вини відповідача у проведенні позивачем самочинного   будівництва.

          Керуючись п. 1ст. 331, п.1, п.3, п. 5, ст.  376  Цивільного Кодексу України,  ст. 33 Закону України „Про оренду землі”,  ст. 124 Земельного кодексу України, п.10 «Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна»Додатку № 1 до  Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, ст.ст. 49,  82-85    Господарського  процесуального  кодексу України, господарський  суд –

ВИРІШИВ:

          Позов  задовольнити.

1. Визнати  за  Товариством з обмеженою відповідальністю «Явір» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 202А, ідентифікаційний код 13417345) - право власності на  об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю технічного обслуговування автомобілів та будівлю вартової, що знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 204А – без додаткових актів введення в експлуатацію.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Суддя

 Л.В. Жукова

Рішення підписано 19.08.2009р. відповідно до ст.ст. 84,  85 ГПК України.