Рішення

від 14.05.2015 по справі 392/100/15-ц

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/100/15-ц

Провадження № 2/392/188/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Березія Ю.А.,

при секретарі Чабаненку Є.В.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска справу за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору оренди землі і стягнення орендної плати, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з цим позовом, вимагаючи припинити шляхом розірвання договір оренди землі від 2011 року, який укладено між сторонами і зареєстровано 11 червня 2012 року, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки площею 4,05 га, яка розташована на території Злинської сільської ради. Вказану земельну ділянку він передав в оренду відповідачеві строком на 49 років. Позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_5 не виконує належним чином пункт 9 укладеного Договору в частині виплати орендної плати. Позивач вказав, що відповідач по теперішній час не виплатив орендну плату за 2013 - 2014 роки і заборгував кошти в сумі 5174 гривні 10 копійок, тому вважає, що дана обставина є підставою для припинення договору шляхом розірвання і стягнення в судовому порядку невиплаченої орендної плати.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, посилаючись на вищевикладені обставини.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на незаконність вимог позивача.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки № 713 площею 4,05 га, яка розташована на території Злинської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 4).

Між сторонами укладено договір оренди землі від 2011 року, який зареєстровано 11 червня 2012 року, що підтверджується копією договору і акту приймання-передачі (а.с. 5-9).

Пунктами 42, 5, 9, 10, 11, 13 укладеного договору передбачено:

цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації;

нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 1.01.2011 року становить 49088 гривень;

орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1472 гривні 67 копійок;

обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації та інфляції;

орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року;

розмір орендної плати переглядається кожного року у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 30 Договору орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

27 жовтня 2012 року ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності, виданої позивачем ОСОБА_4 від 19.09.2012 року, отримала від ОСОБА_5 гроші в сумі 4000 гривень в рахунок орендної плати, що підтверджується розпискою (а.с. 34).

4 лютого 2015 року на адресу позивача здійснено поштовий переказ в сумі 432 гривні 20 копійок, що підтверджується квитанцією.

В судовому засіданні представник відповідача, посилаючись на розписку представника та платіжну квитанцію, стверджував, що орендар ОСОБА_5 сплатив орендодавцеві ОСОБА_4 орендну плату наперед за 2012, 2013 та частково за 2014 рік з розрахунку за один рік в 1472 гривні 67 копійок.

Чинним договором оренди землі не заборонено виплату орендної плати наперед, що вбачається з тексту договору.

Твердження представника відповідача не спростовано стороною позивача шляхом подання належних і допустимих доказів.

Так, в розписці про отримання грошей в сумі 4000 гривень не зазначено, що ці кошти отримані орендодавцем за 2012 рік.

Показання свідка ОСОБА_6 не є допустимим доказом в частині підтвердження розміру виплаченої орендної плати за укладеним правочином.

Тому, суд вважає помилковим твердження позивача про те, що відповідач ОСОБА_5 систематично не сплачував орендну плату за укладеним договором.

Порядок зміни умов договору і припинення його дії передбачено пунктами 34 - 39 укладеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України ( 2768-14 ) та іншими законами України.

Тому, суд не вбачає законних підстав для припинення шляхом розірвання договору оренди землі від 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Судом не добуто доказів про те, що орендодавець ОСОБА_4 надсилав орендареві ОСОБА_5 у письмовій формі пропозиції щодо внесення змін умов договору в частині розміру грошової оцінки чи орендної плати в сумі 1472 гривні 67 копійок.

Тому, суд не має законних підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_5 орендної плати в сумі 5174 гривні 10 копійок, виходячи з нормативної оцінки землі в сумі 86235 гривень.

Керуючись ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» ст.ст. 213-215 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

ОСОБА_4 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_5 про розірвання договору оренди землі і стягнення орендної плати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання копії рішення.

Головуючий

суддя