ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2015 р. Справа № 804/4433/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Жукової Є.О.
при секретарі - Риженко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія розваг плюс» про стягнення заборгованості з податку на прибуток в сумі 13 646,77 грн.; накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Імперія розваг плюс», код ЄДРПОУ 37236990, що знаходяться у банку, -
ВСТАНОВИВ:
29 березня 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія розваг плюс» про стягнення заборгованості з податку на прибуток в сумі 13 646,77 грн.; накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Імперія розваг плюс», код ЄДРПОУ 37236990, що знаходяться у банку.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія розваг плюс» (код ЄДРПОУ 37236990) перебуває на обліку в Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується відповідними доказами які містяться в матеріалах справи.
Станом на 26.03.2014 р. по підприємству обліковується податковий борг з податку на прибуток, який виник у зв'язку із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 13 646,77 грн.
В зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення та враховуючи наявність податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія розваг плюс» , позивач просить стягнути з рахунків ТОВ «Імперія розваг плюс» (код ЄДРПОУ 37236990) в обслуговуючих банках кошти в сумі 13 646,77 грн. податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, код платежу 11 021000, р/р 33119318700013, одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпропетровську, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетовській області, МФО 805012; накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Імперія розваг плюс», код ЄДРПОУ 3723699, що знаходяться у банку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 08.04.2015 р.
В судове засідання призначене на 08.04.2015 р. сторони не з`явились, відомості про вручення судових повісток в матеріалах справи наявні, причини неявки не відомі. У зв'язку з чим суд відклав розгляд справи до 20.04.2015 р.
15.04.2015 р. за вх.23690/15 через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду повноважним представником позивача було подано клопотання про прзгляд справи без його участі, із зазначенням про підтримання позовних вимог в повному обсязі.
В судове засідання, яке було призначено на 20.04.2015 р. сторонни не з`явились. Відомості про вручення судових повісток в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної адміністративної справи за їх участі та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки сторін відповідно до положень ст.128 КАС України.
Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 41 КАС України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваного технічного засобу судом не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія розваг плюс» перебуває на податковому обліку у Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та є платником податку на прибуток підприємств.
До Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідачем було подано декларацію з податку на прибуток підприємства від 27.02.2014 р. №9090855814 за 2013 р., відповідно до якої грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємства складає - 14 380 грн., яка самостійно визначена відповідачем.
Проте зазначена у вказаній декларації сума зобов'язань відповідачем сплачена не була.
У зв'язку з наявністю переплати ТОВ «Імперія розваг плюс» в розмірі 733,23 грн., контролюючим органом було зменшено суму податкового боргу, яка складає у розмірі (14 380 грн. - 733,23 грн.) 13 646,77 грн.
19.03.2014 р. за №400-25 контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» на загальну суму податкового боргу у розмірі 13 646,77 грн., яка отримана відповідачем 20.03.2014 р. що підтверджується власним підписом директора ТОВ «Імперія розваг плюс» на корінці податкової вимоги.
Зазначена вище податкова вимога форми «Ю» 19.03.2014 р. за №400-25 не є відкликаною, а відтак підлягає обов'язковій сплаті.
У зв'язку із зазначеним вище сума, яка підлягає стягненню з ТОВ «Імперія розваг плюс» складає 13 646,77 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано, що підтверджується копією акту опису майна від 23.04.2014 р. №37, копією листа від 15.10.2014 р. №6725; копією листа від 30.09.2014 р. №1/04-3098; копією листа від 08.10.2014 р. №07.2/13-26/5733. Наявні лише відкриті на його ім'я розрахункові рахунки у банківських установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовною вимогою щодо накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Імперія розваг плюс».
Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема з визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в України, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, тощо.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.14.1.162 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
При цьому, Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунки платника податків.
Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.
Застосування адміністративного арешту коштів на рахунки платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п.94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.
Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
Як вбачається із наведеної вище норми податкового законодавства, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.
Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Відповідно до ст.ст. 133- 161 ПК України визначаються платники податку на прибуток підприємств, об`єкт оподаткування, порядок визначення доходів та їх склад; доходи що не враховуються для визначення об`єкта оподаткування; порядок визначення доходів; підстави звільнення від оподаткування; особливості оподаткування окремих платників податку; особливості правила оподаткування, тощо.
Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що обставин, визначених ст.94 ПК України, для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу в сумі 13 646,77 грн. не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов`язує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.
Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена п.п. 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України норма, надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, суд зауважує, що реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України.
Зважаючи на викладене вище, та надаючи оцінку письмовим доказам, наявним в матеріалах справи, суд вважає за необхідне акцентувати увагу на наступному.
Так, п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 ПКУ дійсно надає право контролюючому органу звертатися до суду щодо накладання арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходиться в банку у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Проте, суд критично ставиться до тверджень позивача, що розмежування права контролюючого органу на звернення до суду з різними вимогами у різних випадках, а саме, про накладення арешту на кошти та інші цінності у випадках визначених п.п.20.1.17 п.20.1 ПКУ та про застосування адміністративного арешту майна (в тому числі коштів на рахунку платника) згідно ст.94 ПКУ, оскільки сам Податковий кодекс України не містить будь-якого розмежування видів адміністративного арешту, а норми чинного законодавства України не надають права податковим органам самостійно трактувати норми чинного законодавства та здійснювати свою діяльність не на підставі та не у межах повноважень, передбачених Конституцією України та Законами України, а на підставі власного тлумачення відповідних норм чинного законодавства України.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про наступне. Зазначене вище виключає задоволення адміністративного позову Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія розваг плюс» про стягнення заборгованості з податку на прибуток в сумі 13 646,77 грн.; накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Імперія розваг плюс», код ЄДРПОУ 37236990, що знаходяться у банку в повному обсязі, та є підставою для його часткового задоволення у сумі податкового боргу з податку на прибуток підприємств в розмірі 13 646,77 грн.
При цьому, суд зазначає, що позивачем не було доведено законності та обґрунтованості доводів, викладених в заявленому адміністративному позові, щодо накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Імперія розваг плюс», код ЄДРПОУ 37236990, що знаходяться у банку з урахуванням ст. 94 КАС України, відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів щодо стягнення податкового боргу у спосіб, визначений ст.94 ПК України.
Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.
Зокрема, стаття 10 КАС України визначає рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія розваг плюс» про стягнення заборгованості з податку на прибуток в сумі 13 646,77 грн.; накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Імперія розваг плюс», код ЄДРПОУ 37236990, що знаходяться у банку є таким, що підлягає частковому задоволенню в частині стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств в сумі 13 646,77 грн., в іншій частині позовних вимог - заявлений позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія розваг плюс» про стягнення заборгованості з податку на прибуток в сумі 13 646,77 грн.; накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Імперія розваг плюс», код ЄДРПОУ 37236990, що знаходяться у банку, - задовольнити частково.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія розваг плюс» , код ЄДРПОУ 37236990 в обслуговуючих банках кошти в сумі 13 646,77 грн. з податку на прибуток підприємств, код платежу 11021000, р/р 33119318700013.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2015 |
Оприлюднено | 27.05.2015 |
Номер документу | 44311874 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Головко О.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Головко О.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Жукова Євгенія Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні