Постанова

від 15.09.2015 по справі 804/4433/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2015 рокусправа № 804/4433/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року в адміністративній справі

за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія розваг плюс

про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить: стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія розваг плюс в обслуговуючих банках кошти у сумі 13646,77 грн. податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств; накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія розваг плюс , код ЄДРПОУ 37236990 в обслуговуючих банках кошти в сумі 13646,77 грн. з податку на прибуток підприємств, код платежу 11021000, р/р 33119318700013. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що за Товариством з обмеженою відповідальністю Імперія розваг плюс обліковується податковий борг в розмірі 13646,77 грн., який виник в результаті несплати у встановлені строки самостійно задекларованих відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Податковий орган звернувся з даним позовом до суду відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ Імперія розваг плюс , суд першої інстанції виходив з того, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту майна, на нього розповсюджуються загальні підстави для застосування арешту майна платника податків, визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового Кодексу України, яким встановлено вичерпний перелік обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків, в тому числі і арешт коштів на його рахунках. Податковим органом не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності будь-якої з передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України обставин, за яких може бути застосовано арешт коштів на рахунках відповідача, а тому позов не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим.

Так, відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В свою чергу, статтею 94 ПК України врегульовані питання адміністративного арешту майна платника податків, пунктом 94.3 якої передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналіз викладених норм дає можливість дійти висновку, що право податкового органу звернутися до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, передбачено статтею 20 Податкового кодексу України та обумовлено відсутністю у платника податків, який має податковий борг, майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Статтею ж 94 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу застосовувати адміністративний арешт майна платника податків. При цьому даною статтею визначено, що арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Таке право, як було визначено вище, передбачено пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якою, в тому числі, передбачені підстави, за яких це право виникає.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що виключними підставами для застосування арешту коштів на рахунках платника податків є обставини, перелічені в п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, є помилковим та таким, що не відповідає нормам матеріального права, що тягне за собою скасування постанови із прийняттям нового судового рішення.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позову в спірній частині, суд апеляційної інстанції зазначає, що главою 9 Податкового кодексу України врегульовані питання щодо погашення податкового боргу платників податків.

Так, п. 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Також з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу відповідно до ст. 88, 89 ПК України. При цьому на податковий орган покладаються певні обов'язки задля забезпечення погашення податкового боргу (скласти акт опису майна, зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі тощо).

Крім того статтею 91 Податкового кодексу України визначено, що керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

В матеріалах справи містяться копії: фінансовий звіт відповідача, рішення керівника Дніпродзержинської ОДПІ про опис майна у податкову заставу, акт опису майна у податкову заставу, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомості з Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з Відділу Держземагентства у м. Дніпродзержинську, з Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які свідчать про відсутність у платника податків майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, а тому остання підлягає скасуванню, а позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року в адміністративній справі № 804/4433/15 скасувати.

Позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія розваг плюс податковий борг у розмірі 13646,77 грн.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія розваг плюс , що знаходяться у банку.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 17 вересня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова