Постанова

від 30.04.2015 по справі 804/4945/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 р. Справа № 804/4945/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: позивача відповідача Смирнової Ю.В. Васюченко М.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОМБ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКОМБ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому позивач просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.01.2014р. №0000021501 (форма «Р») та №0000011501 (форма «В4») повністю.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "РІКОМБ" (код ЄДРПОУ 33806578) з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт № 2847/151/33806578 від 26.12.2013р. На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 15.01.2014 року №0000021501 (форма «Р»), яким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 19796,25 грн., в т.ч. сума основного зобов'язання - 15937,00 грн., та штрафних санкцій - 3959,25 грн.; від 15.01.2014 року №0000011501 (форма «В4»), яким зменшено розмір від'ємного значення платника податку на додану вартість на суму 312441,00 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РІКОМБ» (код ЄДРПОУ 33806578) з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.13.1 ст. 188 Податкового кодексу України, ТОВ «РІКОМБ» по декларації з ПДВ за травень 2013 року завищено податкові зобов'язання у сумі 125000,00 грн., по деклараціям з ПДВ за серпень 2013 року у розмірі - 291666,67 грн., завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 декларації) на загальну суму 416666,67 грн.;

п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ «РІКОМБ» по декларації з ПДВ за жовтень 2013 року завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 312441 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 15837 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 2847/151/33806578 від 26.12.2013р. на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 15.01.2014 року №0000021501 (форма «Р»), яким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 19796,25 грн., в т.ч. сума основного зобов'язання - 15937,00 грн., та штрафних санкцій - 3959,25 грн.; від 15.01.2014 року №0000011501 (форма «В4»), яким зменшено розмір від'ємного значення платника податку на додану вартість на суму 312441,00 грн.

Підставою для встановлення вищевказаних порушень стало наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з поданою ТОВ „РІКОМБ" до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2013 року (вх. 12.11.2013 року № 9072322247) та додатками: залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений у рядку 24 складає 312441,00 грн.

Так, перевіркою встановлено фактичне виникнення залишку від'ємного значення періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ, а саме липень 2006 року, за рахунок придбання нерухомості, а саме автобаза у м. Ялта.

Основним постачальником у липні 2006 року є ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

Господарські відносини між підприємствами відбувались згідно такого договору: згідно договору купівлі - продажу від 15.06.2006 року №ВСТ 360248 ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780) Продавець продає та зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти у власність базу АТП Ялткурорт загальною площею 8461,4 м. кв., яка складається з нежитлових будівель та споруд.

Відчужуване нерухоме майно знаходиться за адресою: АРК, м. Ялта, пров. Дарсанівський буд. 10.

Зазначений договір засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Короткевич Н.П. та зареєстрований в державному реєстрі №1386.

До податкового кредиту за липень 2006 року включено податкову накладну №1551 від 15.06.2006 року на загальну суму 8 500 800,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 416 800,00 грн.

Зазначене нерухоме майно було передано згідно Акту прийому-передачі від 18.07.2006 року, згідно якого Продавець разом з майном передає Справу №9984 домоволодіння №10 по пров. Дарсанівському, м. Ялта, квартал №194, що виготовлена Комунальним підприємством «Ялтинське бюро технічної інвентаризації».

За червень - липень 2006 року за поставлене нерухоме майно здійснено оплату на суму 7 908 347,90 грн. згідно банківських виписок:

№73 від 30.06.2006 р. на суму 402000,00 грн.;

№72 від 30.06.2006 р. на суму 3427002,00 грн.;

№74 від 03.07.2006 р. на суму 602400,00 грн.;

№76 від 04.07.2006 р. на суму 1004000,00 грн.;

№75 від 04.07.2006 р. на суму 1318845,00 грн.;

№78 від 05.07.2006 р. на суму 16821,40 грн.;

№77 від 05.07.2006 р. на суму 1137279,50 грн.

Станом на 07.05.2012 р. заборгованість по взаєморозрахункам відсутня.

Придбаний майновий комплекс придбано з метою здавання в оренду. Орендарем майна є ТОВ «Олсервіс, ЛТД» (код за ЄДРПОУ 21625017), зареєстровано в ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Із врахуванням зазначеного та даних додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ТОВ „Рікомб" постачальникам та/або до державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів) складає 312441,00 грн.

З урахуванням зазначеного, період у якому виникло від'ємне значення ПДВ слід вважати - липень 2006 року, за рахунок включення до податкового кредиту сум ПДВ від придбання нерухомості (автобаза у м. Ялта).

За даними платника залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) складає 312 441 грн.. а саме:

згідно поданої декларації за липень 2006 року від 14.08.2006 №6082234 від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) складає 1416832 грн.

За таких обставин, на думку перевіряючих, платник податків мав скористатися правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення на це такого права. Тобто, завищення ТОВ «Рікомб» залишку від'ємного значення у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року по від'ємному значенні, що сформовано у податковій декларації з ПДВ за липень 2006 року, фактично є наслідком заниження суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон), який діяв на час виникнення податкового кредиту спірного податкового періоду та формування позивачем від'ємного значення ПДВ, визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону, не підлягають включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до частин 1, 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.5 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок та умови формування податкового кредиту з 01.01.2011 року регулюються розділом V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 зазначеного кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Суд зазначає, що положення вищенаведеної норми регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін і будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Відповідачем будь-яких зауважень до порядку декларування позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарської діяльності у зазначений період, а також безпосередньо щодо реальності господарських операцій, що зумовили виникнення спірної суми від'ємного значення з податку на додану вартість, надано не було.

Крім того, жодних порушень у формуванні спірної суми від'ємного значення з ПДВ відповідачем в ході перевірки позивача виявлено не було.

Згідно із пунктами 200.6, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не місять заяви позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування.

А відтак твердження відповідача, про те що позивачем втрачено право на отримання відшкодування вказаної суми на підставі пункту102.5 статті 102 Податкового кодексу України, а разом і право на її зарахування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, є хибними.

Крім того, відповідно до Листа ДПС України № 808/7/15-3417-16 від 12.01.2012 року платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суду України в ухвалах від 30.10.2012 року № К/9991/47835/12, від 22.10.2013 року № К/9991/60769/12.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.01.2014 року №0000021501 та повідомлення-рішення форми "В4" від 15.01.2014 року №0000011501, що винесені Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 664,67 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 травня 2015 року

Суддя О.В. Єфанова