Ухвала

від 24.09.2015 по справі 804/4945/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2015 рокусправа № 804/4945/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представника позивача: Смирнової Ю.В..

представника відповідача: Васюченко М.Е..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі №808/4945/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РІКОМБ» до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

07 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «РІКОМБ» звернулось з адміністративним позовом в якому просило визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.01.2014 року №00000021501 та №0000011501 повністю.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач у відповідності до приписів податкового законодавства не позбавлений права на відображення в податковій звітності в р. 24 Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року сум від'ємного значення з ПДВ за період липня 2006 року, оскільки таке право зберігається за платником податку на додану вартість до повного погашення від'ємного значення шляхом його зарахування до існуючих податкових зобов'язань. Висновки податкового органу стосовно того, що позивач втрачає право на відображення від'ємного значення у строки визначені ст.. 102 ПКУ є необґрунтованим та безпідставними на думку позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.01.2014 року №00000021501 та №0000011501.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач втратив право на відображення та будь-яке використання від'ємного значення за період липень 2006 року відповідно до вимог п. 102.5 ст. 102 ПК України, відтак прийняті у відповідності ТОВ «РІКОМБ» податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про заміну сторони, а саме відповідача Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на його правонаступника Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. До зазначеного клопотання додано виписку з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, якою підтверджено факт правонаступництва.

У відповідності до ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Порядившись на місці колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення заявленого клопотання та заміни сторони в адміністративному процесі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 06.12.2013 року по 19.12.2013 року посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «РІКОМБ» з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, за наслідками якої складено акт перевірки №2847/15-1/33806578 від 26.12.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1.3.1 ст. 188 Податкового кодексу України ТОВ «РІКОМБ» по декларації з ПДВ за травень 2013 року завищено податкові зобов'язання у сумі 125 000.00 грн., по деклараціям з ПДВ за серпень 2013 року у розмірі - 291 666.67 грн., завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19 декларації) на загальну суму 416 666.67 грн.,

п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, ТОВ «РІКОМБ» по декларації з ПДВ за жовтень 2013 року завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 312 441 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 15 837 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000021501 від 15.01.2014 року відповідно до якого, товариству з обмеженою відповідальністю «РІКОМБ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 15837 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 3959.25 грн..

№0000011501 від 15.01.2014 року відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю «РІКОМБ» зменшено суму від'ємного значення за звітний період жовтень 2013 року на суму 312441 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень від 15.01.2014 року №0000021501 та №0000011501 є предметом спору переданого на вирішення суду першої інстанції.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав законні підстави для відображення в своїй податковій звітності з податку на додану вартість сум непогашеного від'ємного значення за минулі податкові періоди без строків давності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Аналогічні приписи містив ЗУ «Про податок на додану вартість».

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Спору між сторонами з приводу наявності господарських операції у періоді за липень 2006 року не існує, коригувань здекларованих позивачем показників ПДВ за відповідний період податковим органом здійснено бути не може з огляду на 1095 денні строки встановлені Податковим кодексом України.

Підставою для коригування суми від'ємного значення, стало порушення позивачем, на думку податкового органу, строків, визначених ст. 102 Податкового кодексу України для внесення до податкової звітності з ПДВ за 2013 рік сум непогашеного від'ємного значення за минулий податковий період.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Перерахунок частки використання необоротних активів оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох чи трьох календарних років, що настають за роком в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію).

Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно із п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Відповідне рішення відображається у Додатку 3 до декларації з ПДВ.

Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Таке рішення відображається у Додатку 4 до Декларації з ПДВ.

Відповідно до пп. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач не подавав до податкового органу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, чи заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, що свідчить про відсутність законних підстав для застосування приписів п. 102.5 ст. 102 ПК України.

Відтак, з урахуванням того, що під час розгляду справи відповідачем в порушення ст. 71 КАС України не було доведено наявності підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за період жовтень, суд апеляційно інстанції приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року у справі №808/4945/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко