Постанова

від 18.05.2015 по справі 808/1042/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року (11 год. 41 хв.)Справа № 808/1042/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гудименко Я.А.,

представників:

позивача - Усатенко Г.О.,

відповідача - Аксаріна Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гора Україна» до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гора Україна» (позивач) до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Запорізькій області (відповідач), у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, які прийняті відповідачем 05.02.2015 №0000281500/328 та №0000271500/327.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Зокрема зазначив, що позивач у 2012 році придбав парогенератор вартістю 1 748 681,41грн., митне оформлення якого здійснив відповідною митною декларацією 15.06.2012. Указана митна декларація підтверджує факт сплати позивачем суми ПДВ у розмірі 355736,28грн. у червні 2012 року. Проте, у зв'язку із допущеною помилкою позивачем у липні 2012 року не задекларований податковий кредит у розмірі 355736,28грн. Оскільки таку помилку товариство виявило лише у листопаді 2014 року, то включило до податкового кредиту указану суму, відобразивши її у податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року. При цьому, виявлення такої помилки знаходиться в межах строку давності - 1095 днів. Висновки податкового органу щодо невідповідності задекларованих відомостей у декларації за листопад 2014 року вважає помилковим, а, відповідно винесені за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення - протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечив, та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Так зазначив, що фактично позивачем не допущено жодної помилки, а факт недекларування у відповідному періоді 2012 року суми ПДВ, яка відноситься до податкового кредиту - не є помилкою. Право на нарахування податкового кредиту зберігається протягом 365 днів з дня митного оформлення. Вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, вважає, встановив наступні обставини.

Судом встановлено та представниками сторін не заперечується, що позивачем ввезено на митну територію України товар - парогенератор. Під час митного оформлення товару, 15.06.2012 позивачем у складі вартості парогенератора сплачений ПДВ у розмірі 3557736,28грн., що підтверджується відміткою митного органу.

Сума сплаченого ПДВ позивачем у податковій декларації за липень 2012 року не відображена. Факт такого не відображення позивач виявив у 2014 році під час проведення інвентаризації на товаристві.

У звітній податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року позивач відобразив суму податкового кредиту у розмірі 355736грн. (рядок 12.1, колонка Б).

19.01.2015 відповідачем проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «Гора України», а саме, податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року №9073956844. За результатами проведеної перевірки складений акт від 19.01.2015 №23/15/36409031.

Під час перевірки встановлено та у акті зазначено, що позивачем завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та заниження суми податкового зобов'язання в розмірі 9703грн. Також встановлено, що ТОВ «Гора України» порушено пункт 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 355736грн.

За наслідками перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

від 05.02.2015 №0000281500/328, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 9703грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 2426грн.;

від 05.02.2015 №0000271500/327, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 346033грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вимогою про їх скасування.

Дослідивши фактичні обставини справи суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.201.12 ст.200 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Судом встановлено, що позивачем у 2012 році на митну територію України ввезений товар, митне оформлення якого підтвердження відповідною ВМД, яка міститься у матеріалах справи. Під час митного оформлення товару позивачем 15.06.2012 сплачені митні платежі,у тому числі ПДВ у розмірі 355736,28грн.

Відповідно до абз. а) п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктом 187.8 ст.187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Судом встановлено та представниками сторін не заперечувався факт того, що позивачем на митну території ввезений товар, здійснено його митне оформлення, оформлена митна декларація та 15.06.2012 сплачені всі необхідні платежі, у тому числі ПДВ у розмірі 355736,28грн.

З огляду на вищевказані приписи суд зазначає, що право позивача на віднесення ПДВ у розмірі 355736,28грн. до податкового кредиту виникло 15.06.2012. А тому, відповідно, право на включення цієї суми до податкового кредиту зберігається протягом 365 днів.

Оскільки позивач у встановлені законодавством строки (до 15.06.2013) не включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість, то, відповідно, своїм правом не скористався.

Щодо твердження представника позивача, що не включення до податкового кредиту ПДВ у розмірі 355736,28грн. до декларації липень за 2012 року, - є помилкою, яка ним виправлена у порядку ст. 50 ПК України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Суд вважає, що позивач помилково застосував у цьому випадку приписи ст. 50 ПК України, оскільки зі змісту декларації з ПДВ за липень 2012 року вбачається, що позивачем взагалі не відображена сума податкового кредиту ПДВ. Таким чином, декларування податкового кредиту у розмірі 355736,28грн. у листопаді 2014 року суд не вважає виправленням помилки минулого періоду, оскільки позивачем будь-які показники не змінювались та не уточнювались. Фактично, позивач вперше задекларував таку суму, не змінюючи при цьому показники минулих періодів.

З урахуванням викладеного, суд вважає що під час перевірки позивача відповідачем зроблений правильний висновок щодо порушення ТОВ «Гора Україна» податкового законодавства.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Пунктом 123.1 ст.123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно та у відповідності до норм податкового законодавства України прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гора Україна» (код ЄДРПОУ 36409031) на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 4384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник