Ухвала

від 04.11.2015 по справі 808/1042/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2015 рокусправа № 808/1042/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Проценко О.А.

           суддів:                     Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:          Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ГОРА Україна "

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2015р. у справі №808/1042/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРА Україна"

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОРА Україна" (далі по тексту - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області (далі по тексту – відповідач, податковий орган, Токмацька ОДПІ) від 05.02.2015 №0000281500/328, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 9703грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2426грн. та №0000271500/327, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 346033грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач у 2012 році придбав парогенератор вартістю 1 748 681,41грн., митне оформлення якого здійснив відповідною митною декларацією 15.06.2012. Митна декларація підтверджує факт сплати позивачем суми ПДВ у розмірі 355736,28грн. у червні 2012 року. Проте, у зв'язку із допущеною помилкою позивачем у липні 2012 року не задекларований податковий кредит у розмірі 355736,28грн. Оскільки таку помилку товариство виявило лише у листопаді 2014 року, то включило до податкового кредиту вказану суму, відобразивши її у податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року. Позивач стверджує, що виявлення такої помилки знаходиться в межах строку давності – 1095 днів. Висновки податкового органу щодо невідповідності задекларованих відомостей у декларації за листопад 2014 року вважає помилковими, а прийняті на підставі таких висновків спірні податкові повідомлення-рішення – протиправними.

Постановою суду першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що відповідач правомірно та у відповідності до норм податкового законодавства України прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем ввезено на митну територію України товар – парогенератор. Під час митного оформлення товару, 15.06.2012 позивачем у складі вартості парогенератора сплачено ПДВ у розмірі 3557736,28грн., що підтверджується відміткою митного органу.

Сума сплаченого ПДВ позивачем у податковій декларації за липень 2012 року не відображена. Факт такого невідображення позивач виявив у 2014 році під час проведення інвентаризації.

З матеріалів справи вбачається, що у звітній податковій декларації з ПДВ за листопад 2014 року позивач відобразив суму податкового кредиту у розмірі 355736грн. (рядок 12.1, колонка Б).

19.01.2015 року податковим органом проведено камеральну перевірку даних ТОВ “Гора України”, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, а сааме: податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року №9073956844. За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.01.2015 №23/15/36409031, в якому зазначено, що позивачем завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, а також заниження суми податкового зобов'язання в розмірі 9703грн. Також встановлено, що ТОВ “Гора України” порушено пункт 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 355736грн.

За наслідками перевірки відповідачем 05.02.2015 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000281500/328, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 9703грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 2426грн. та

- №0000271500/327, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ на 346033грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вимогою про їх скасування.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до абз. а) п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Пунктом 187.8 ст.187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Щодо застосування позивачем вимог ст. 50 Податкового кодексу України суд визначився наступним чином.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Суд дійшов висновку, що позивач помилково застосував у цьому випадку приписи ст. 50 Податкового кодексу України, оскільки зі змісту декларації з ПДВ за липень 2012 року вбачається, що позивачем взагалі не відображена сума податкового кредиту ПДВ. Таким чином, декларування податкового кредиту у розмірі 355736,28грн. у листопаді 2014 року не є виправленням помилки минулого періоду, оскільки позивачем будь-які показники не змінювались та не уточнювались. Фактично, позивач вперше задекларував таку суму, не змінюючи при цьому показники минулих періодів.

З урахуванням того, що здійснення митного оформлення товару та сплата необхідних платежів, у тому числі ПДВ у розмірі 355736,28грн. відбулася 15.06.2012р., право позивача на віднесення ПДВ у розмірі 355736,28грн. до податкового кредиту виникло 15.06.2012р. А тому, відповідно, право на включення цієї суми до податкового кредиту зберігалося протягом 365 днів.

Оскільки позивач у встановлені законодавством строки (до 15.06.2013) не включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість, суд вірно визначився, що позивач не скористався своїм правом, передбаченим абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд вірно визначився, що під час перевірки позивача відповідачем зроблений правильний висновок щодо порушення ТОВ “Гора Україна” податкового законодавства.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Пунктом 123.1 ст.123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач правомірно та у відповідності до норм податкового законодавства України прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ГОРА Україна " на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2015р. у справі №808/1042/15 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2015р. у справі №808/1042/15залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий:                                                                      О.А. Проценко

           Суддя:                                                                      Ю.В. Дурасова

           Суддя:                                                                      Л.П. Туркіна