Постанова

від 19.05.2015 по справі 809/1594/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. Справа № 809/1594/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача Борсука Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-вапно» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 9359,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2015 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-вапно» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 9359.35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'', не виконав нормативу по працевлаштуванню 1 інваліда та в строк до 16.04.2015 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда, і не зайняте інвалідом, в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, всього на загальну суму 9350,00 грн. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, відповідно до частини 2 статті 20 Закону України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'', нарахована відповідачу пеня в розмірі 9,35 грн. Загальна сума адміністративно-господарських санкцій та пені складає 9359.35 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку представника не забепечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується розпискою його представника, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 41), причини неявки суду не повідомив.

Відповідач на адресу суду направив відзив на позов за вих. № 2/15 від 27.04.2015 року та клопотання за вих. № 4 від 12.05.2015 року, в яких викладав свої пояснення в обгрунтування заперечень проти позову. Зокрема, відповідач вказує на те, що ТОВ «Галичина-вапно» вживало всі необхідні заходи щодо працевлаштування інвалідів про що свідчить той факт, що у товаристві протягом 2012-2014 років при загальній кількості 22 працівників працювали 2 інваліди, а саме: ОСОБА_2 з 10.04.2012 року по 26.06.2013 року та ОСОБА_3 з 24.04.2012 року по 03.03.2014 року. Оскільки товариство стало збитковим та з 16.04.2014 року припинило свою діяльність, що призвело до скорочення штату, то ТОВ «Галичина-вапно» не створювалися нові робочі місця для працевлаштування інвалідів, і не подавалися звіти форми 3-ПН до центру зайнятості населення. Крім того, відповідач вказує на те, що пошук роботи для інвалідів здійснює державна служба зайнятості, з боку якої не було скеровано жодного інваліда для працевлаштування. Відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Приписами статті 18 Закону України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'' (далі - Закон) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Як видно з поданої позивачем копії звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, форми № 10-ПІ, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 8 осіб. Таким чином, згідно вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа. Окрім цього, як видно зі звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб (а.с. 7).

На підставі вищевказаного звіту, позивачем застосовано до відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 9350,00 грн. та нараховано за період з 15.04.2015 року по 16.04.2015 року пеню в розмірі 9,35 грн. згідно поданого позивачем розрахунку (а.с. 8).

Посилання відповідача на те, що в 2014 році ним вжито необхідних заходів щодо працевлаштування інвалідів, зокрема дотримано нормативу для працевлаштування інвалідів, про що свідчить той факт, що з 24.04.2012 року по 03.03.2014 року на підприємстві працював один інвалід - ОСОБА_3, в підтвердження чого подано суду копії наказів по підприємству № 47 від 24.04.2012 року, № 4/14 від 03.03.2014 року, довідку до акту огляду МСЕК серії НОМЕР_1 від 01.06.2014 року, на думку суду не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 3.4 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384, з врахуванням того, що ОСОБА_3 в 2014 році пропрацював у відповідача лише 62 дні, показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність (рядок 03 звіту № 10-ПІ (річна), при розрахунку (62 дні / 365 днів = 0,16) округлюються до нуля.

Також судом, з огляду на заперечення відповідача, враховано, що відповідач прийнявши по підприємству наказ № 4/14 від 03.03.2014 року, яким вирішено підшукати працівника на заміщення вакантної посади після звільнення з роботи ОСОБА_4, не подав жодних доказів про те, що ним вживалися заходи щодо дотримання нормативу з працевлаштування 1 інваліда на підприємстві, в тому числі, що ним повідомлено територіальний орган зайнятості чи обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів чи вживалися будь-які інші заходи для їх фактичного працевлаштування. Згідно листа Галицького районного центру зайнятості № 534-01/12-15 від 17.04.2015 року, ТОВ «Галичина-вапно» за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року не подавало інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН для працевлаштування інвалідів. Доводи відповідача про те, що в нього відсутній такий обов'язок щодо подання звіту за формою № 3-ПН до територіального органу центру зайнятості згідно Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, оскільки підприємство з квітня 2014 року не працює, та не створило нових робочих місць, не заслуговують на увагу, оскільки надані за неправильного тлумачення положень вказаної Інструкції, а посилання на обставини щодо призупинення господарської діяльності, важкого фінансового стану підприємства, згідно статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не можуть бути підставами для звільнення підприємства від обов'язку щодо сплати адміністративно-господарської санкції за недотримання нормативу з працевлаштування інвалідів на підприємстві.

Частинами 1-4 статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що відповідачем не представлено в судове засідання доказу добровільної сплати адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 9359,35 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-вапно» (ідентифікаційний код 33278711, місцезнаходження: вул. Вітовського, будинок 32, місто Галич, Івано-Франківська область, 77111) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (отримувач: УДКСУ у м.Івано-Франківську, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, рахунок № 31213230700002, МФО 836014, ЄДРПОУ 13662300) адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 9359 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 35 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 22.05.2015 року.