Ухвала

від 09.11.2015 по справі 809/1594/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 р. Справа № 876/6383/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-вапно» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-вапно» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 17.04.2015 року звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-вапно» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 9359,35 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-вапно» подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належними чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст.196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно поданої позивачем копії звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, форми № 10-ПІ, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 8 осіб. Таким чином, згідно вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа. Окрім цього, як видно зі звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб.

На підставі вищевказаного звіту, позивачем застосовано до відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 9350,00 грн. та нараховано за період з 15.04.2015 року по 16.04.2015 року пеню в розмірі 9,35 грн. згідно поданого позивачем розрахунку.

Посилання відповідача на те, що в 2014 році ним вжито необхідних заходів щодо працевлаштування інвалідів, зокрема дотримано нормативу для працевлаштування інвалідів, про що свідчить той факт, що з 24.04.2012 року по 03.03.2014 року на підприємстві працював один інвалід - ОСОБА_1, в підтвердження чого подано суду копії наказів по підприємству № 47 від 24.04.2012 року, № 4/14 від 03.03.2014 року, довідку до акту огляду МСЕК серії АВ № 0100262 від 01.06.2014 року, на думку суду не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 3.4 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) «звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці і соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384, з врахуванням того, що ОСОБА_1 в 2014 році пропрацював у відповідача лише 62 дні, показник середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність (рядок 03 звіту № 10-ПІ (річна), при розрахунку (62 дні / 365 днів = 0,16) округлюються до нуля.

Приписами статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частинами 1-4 статті 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідач прийнявши по підприємству наказ № 4/14 від 03.03.2014 року, яким вирішено підшукати працівника на заміщення вакантної посади після звільнення з роботи ОСОБА_2, не подав жодних доказів про те, що ним вживалися заходи щодо дотримання нормативу з працевлаштування одного інваліда на підприємстві, в тому числі, що ним не повідомлено територіальний орган зайнятості чи обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів. Згідно листа Галицького районного центру зайнятості № 534-01/12-15 від 17.04.2015 року, ТОВ «Галичина-вапно» за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року не подавало інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН для працевлаштування інвалідів. Доводи в апеляційній скарзі про те, що в нього відсутній такий обов'язок щодо подання звіту за формою № 3-ПН до територіального органу центру зайнятості оскільки підприємство з квітня 2014 року не працює, та не створило нових робочих місць, не заслуговують на увагу, а посилання на обставини щодо призупинення господарської діяльності, важкого фінансового стану підприємства, згідно статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не можуть бути підставами для звільнення підприємства від обов'язку щодо сплати адміністративно-господарської санкції за недотримання нормативу з працевлаштування інвалідів на підприємстві. А тому, позовні вимоги є обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-вапно» - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року у справі №809/1594/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2015 року