Постанова
від 19.05.2015 по справі 813/275/15
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року № 813/275/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Капустинської Н.М.

за участю представника позивача Косован І.М.

представника відповідача Боднар Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Репро Студія Діалог» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000032201/156, №0000022201/155, №0000042201/157 від 12.01.2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехгаз ЛХЗ» звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002282211 від 14 серпня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично відбувались, у позивача наявні всі підтверджуючі документи, пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав наведених у позовній заяві, просить позов задовільнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила повністю з тих підстав, що позивачем не підтверджено фактичності здійснення господарських операцій із вказаними у акті перевірки контрагентом, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Репро Студія Діалог" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Корпус-7» (код ЄДРПОУ 32230129) за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки встановлено порушення Товариством пунктів п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України , а саме занижено податок на прибуток на загальну суму 45019 грн; п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість на загальну суму 31360 грн та завищено від»ємне значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкогового кредиту за червень 2012 року на суму 10370 грн.

На підставі встановлених порушень 12.01.2015 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0000032201/156, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31 008 грн. (за основним платежем 20 672, 00 грн.; за штрафними санкціями 10 336,00 грн.); №0000022201/155, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 52 816,75 грн (за основним платежем 45 019,00 грн.; за штрафними санкціями 7 797,75 грн.); №0000042201/157, яким зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10 370,00 грн.

05.01.2015 року заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Репро Студія Діалог" (далі - ТзОВ "Репро Студія Діалог") залишено без задоволення.

За наслідком адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01 січня 2011 року між ТзОВ " Репро Студія Діалог " (покупець) в особі директора ОСОБА_4 та ПП "Корпус-7" (постачальник) в особі директора ОСОБА_5 укладено договір поставки № 39 розхідних матеріалів, а саме : плівки, проявника та фіксатора.

Відповідно до видаткових накладних від 10.11.2011 року, 28.11.2011 року, 09.12.2011 року, 13.12.2011 року, 19.12.2011 року, 02.03.2012 року, 21.03.2012 року, 28.03.2012 року, 07.06.2012 року, 27.06.2012 року, ПП "Корпус-7" видано позивачу товар (плівка, проявник, фіксатор).

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень, транспортування товарів здійснювалось ТзОВ «Транспортна компанія «САТ» на підставі договору перевезення вантажів №2369 від 10.01.2011 року укладено між ТзОВ «Транспортна компанія «САТ»(перевізник) та ТзОВ «Репро Студія Діалог».

На виконання вказаного договору ПП "Корпус-7" видано позивачу податкові накладні № 64 від 10.11.2011 року, № 158 від 28.11.2011 року, № 57 від 09.12.2011 року, № 77 від 13.12.2011 року, № 102 від 19.12.2011 року, №138 від 26.03.2012 року, №24 від 02.03.2012 року, №114 від 21.03.2012 року, №40 від 07.06.2012 року, №135 від 27.06.2012 року

Доставка товару здійснювалась ТзОВ «Транспортна компанія «САТ» згідно до договору №2369 від 10.01.2011 р, що підтверджується товаро-транспортними накладними №ОД 2009059 від 02.03.2012 року, №ОД 2011960 від 21.03.2012 року, №ОД 2012829 від 26.03.2012 року, №ОД 2025950 від 07.06.2012 року, №ОД 2029666 від 27.06.2012 року; накладними на вантаж №од2058560 від 10.11.2011 року, №од2062154 від 28.11.2011 року, №од2064638 від 09.12.2011 року, №од2065376 від 13.12.2011 року, №од2066769 від 20.12.2011 року.

При перевірці відповідачем використано акт ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС №358/22-34/32230129/27 від 09.04.2013 р. «Про результати проведення перевірки ПП «Корпус-7», код ЄДРПОУ 32230129, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків: ТОВ «НВП Технопрогрес» код ЄДРПОУ 36850967 за жовтень-листопад 2011 р., ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг» код ЄДРПОУ 37502950 за листопад-грудень 2011 р., ТОВ «Арсаон» код 37867421 за січень-березень 2012 р., ТОВ «Арагонторг» код 38164764 за травень-червень 2012 р., ТОВ «Браво СРЛ» код 34527595 за вересень 2012 р.

В ході проведеної перевірки ПП «Корпус-7» податковим органом було встановлено, про не реальність здійснення ПП «Корпус-7» фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт,послуг) у жовтні, листопаді,грудні, 2011 р., січні, березні, травні, червні, вересні 2012 року, при взаємовідносинах з ТОВ «НВП Технопрогрес», ТОВ «Аван-тайм.Зовнішторг», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Арагонторг», ТОВ «Браво СРЛ» відповідно, з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Тому податковим органом в акті перевірки позивача відображено висновок, про те що господарські операції ПП "Корпус-7" з ТОВ "Ретро Студія Діалог" не мали реального товарного характеру. Наявність у нього документів, які є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних є недостовірними. Тому господарська операція фактично не відбулася.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6 стаття 198 ПК України).

На підтвердження реальності господарських операцій в матеріалах справи містяться первинні документи: договір, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні документи тощо, які складені між позивачем та його контрагентом. Наведені документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання господарських операцій.

Придбана продукція у ПП "Корпус-7" в подальшому була використана позивачем у власній господарській діяльності, про що свідчать: копії видаткових накладних, податкових накладних, копії сертифікатів.

Внаслідок проведення даних операцій позивач як платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту).

У свою чергу, відповідачем не доведено неотримання позивачем товару. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на здійснення господарської операції, які викладені у висновках актах перевірки цих контрагентів.

Використання податковим органом акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необґрунтованим.

Отже висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його постачальником не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом під час розгляду справи.

Зазначене свідчить про необґрунтованість та упередженість висновків податкового органу щодо встановлених порушень.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. На момент укладення договору, виписки податкових накладних та проведення господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Враховуючи викладене вище та норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 року у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 року у справі № К/9991/66857/11.

Аналіз норм ПК України дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року, справа № 21-47а10.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з частиною 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, вимога позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000032201/156, №0000022201/155, №0000042201/157 від 12.01.2015 року підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень №0000032201/156, №0000022201/155, №0000042201/157 від 12.01.2015 року, суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних причин.

Правові наслідки для позивача створюють самі спірні податкові повідомлення-рішення, відтак дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень самі по собі не створюють правових наслідків для позивача і вимоги про визнання вказаних дій відповідача протиправними безпідставно обрані позивачем у вигляді способу судового захисту.

Крім цього, скасування спірних податкових повідомлень-рішень є належним та достатнім способом захисту та відновлення порушеного права позивача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими в частині визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000032201/156, №0000022201/155, №0000042201/157 від 12.01.2015 року, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю "Репро Студія Діалог" 188,39 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000032201/156, №0000022201/155, №0000042201/157 від 12.01.2015 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Репро Студія Діалог» (м.Львів, вул.Городоцька,282, ЄДРПОУ 31526164) 188,39 (сто вісімдесят вісім гривень 39 коп) судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 22 травня 2015 року.

Суддя Гулкевич І.З.

Дата ухвалення рішення19.05.2015
Оприлюднено27.05.2015

Судовий реєстр по справі —813/275/15

Ухвала від 11.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 04.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 29.08.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 23.06.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 30.05.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Постанова від 19.05.2015

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гулкевич Ірена Зіновіївна

Ухвала від 22.01.2015

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гулкевич Ірена Зіновіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні