Постанова

від 13.05.2015 по справі 814/263/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 травня 2015 року Справа № 814/263/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-2", вул. 28 Армії, 9-Б, м. Миколаїв, 54018

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбуд 2» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Промбуд-2») звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тесту - відповідач, ДПІ, контролюючий орган) від 07.11.2014 року № 0002852203, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 79553,00 гривень, з яких 63862 грн. - донараховано податку та 15691 грн. - штрафні санкції, та №0002862203, яким йому визначено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 213506 грн., з яких 170805 грн. - донараховано податку, а 42701 грн. - штрафні санкції.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, що ґрунтуються на висновках про безтоварність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбуд 2» зареєстроване 31.05.1993 р. та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області. Основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель.

В жовтні 2014 року ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промбуд 2» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з ПП ВКК «Алектор», ТОв «Профінструмент», ПП «Мета-Ком», ТОВ «Українська нафто-газова компанія», ТОВ «Інвест-Буд-Лайн», ТОВ «Агва Трейд Юніон», ТОВ «Моноліт Трейд Систем» та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинах з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у зазначених контрагентів, за результатами якої складено Акт №5127/14-02-22-01/01273071 від 27.10.2014 року (далі по тексту - Акт перевірки).

В ході перевірки ДПІ дійшла висновку про порушення позивачем пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1. ст. 139, п. 144.1 ст. 144, п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 170805,00 гривень та податку на прибуток на суму 63862,00 грн.

Відповідно до висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ не встановлено фактів реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Інвест-Буд-Лайн», ТОВ «Моноліт Трейд Систем», ТОВ «Агва Трейд Юніон», ПП «Мета-Ком», ТОВ «Профінструмент-Україна», ПП ВКК «Алектор», виходячи з відсутності у контрагентів достатніх трудових, основних та виробничих ресурсів, не знаходження деяких з контрагентів за своєю юридичною адресою, дефектність деяких первинних документів.

При цьому, мотивуючи свої висновки ДПІ посилається на акт ДПІ у Центральному районі ГУ Міндоходів у Миколаївській області №371/22-300/32754924 від 09.04.2013 р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП ВКК «Алектор» (код ЄДРПОУ 32754927) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Мелвилл» за період травень, серпень 2011 року та контрагентами-покупцями», акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області № 571/14-02-22-01/34319308 від 19.02.2014 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профінструмент-Україна» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з контрагентами-продавцями та покупцями за товари…..», акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївській області ДПС № 2662/22-100/33436853 від 28.09.2012 р. «Про неможливість проведення перевірки ПП «Мета-Ком» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Грос Грейн», ПАТ «Завод «Ленінська Кузня», ТОВ «Віджі Буд» та ПП «Пояс Оріона» за лютий, березень, травень, червень та липень 2012 р.», акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві « 1658/26-59-22-03/38689898 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агва Трейд Юніон» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.11.2013 по 31.03.2014», акт ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві №352/22-03/38747781 від 26.05.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Моноліт Трейд Систем» за період з 01.10.13 по 30.04.14», акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. києві № 2010/26-59-22-08/38781361 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інвест-Буд-Лайн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень, листопад 2013 - січень 2014 року».

На підставі Акта перевірки від 27.10.2014 р. ДПІ 07.11.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002852203, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 79553,00 гривень, з яких 63862 грн. - донараховано податку та 15691 грн. - штрафні санкції, та №0002862203, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 213506 грн., з яких 170805 грн. - донараховано податку, а 42701 грн. - штрафні санкції.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Приписами п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Системний аналіз правових норм, якими регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Не можуть бути включені до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів (робіт, послуг) не підтверджені дійсними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.

Для віднесення відповідних сум до складу валових втрат та податкового кредиту в розумінні ПК України не передбачається умова відслідкування та контролю платником податку (добросовісним набувачем товару, послуг та ін.) реальної сплати цих сум до бюджету контрагентом, а тим більше контрагентів безпосереднього контрагента суб'єкта господарювання. Чинним законодавством на сторону в господарському зобов'язанні не покладено обов'язок з'ясування обставин сплати податків та зборів контрагентом.

До того ж суб'єкт господарювання (добросовісний учасник угод та господарських операцій) не наділений можливістю контролю (навіть за власною ініціативою) за сплатою податків іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання як платник податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст.61 Конституції України). Зазначена обставина (недобросовісність учасника угоди щодо сплати податків та зборів) не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення в складі валових витрат та податкового кредиту понесені витрати на придбання товарів (послуг), якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження понесених витрат та фактичного здійснення господарських операцій.

Недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.2010 за позовом ПП "Армавір" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.2010 у справі за позовом ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.2011 за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 по справі "Булвес" проти Болгарії. Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Молочна компанія «Дружба» договору підряду № 186-Ц85 від 01.07.2013 року, ТОВ «Промбуд 2» зобов'язалось здійснити роботи з будівництва цеху з виробництва сгущених молочних продуктів. Вказані роботи з будівництва були виконані ТОВ «Моноліт Трейд Систем» за договором підряду № 2/03 від 03.03.2014 року. Виконання вказаних робіт підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт та податковими накладними.

Відповідно до договору підряду № 37/12 від 18.12.2012 року позивач зобов'язувався виконати на замовлення роботи по «Реконструкції будівлі Миколаївського окружного адміністративного суду». Вказані роботи були виконані за договором субпідряду № 1/37 від 02.12.2013 року ТОВ «Агва Трейд Юніон». Виконання вказаних робіт підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт та податковими накладними та платіжними дорученнями.

На виконання зобов'язань за договором підряду № 11.2 від 07.02.2011 року, укладеного позивачем та ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», позивач придбавав будівельні матеріали, а саме щебінь гранітний у ПП ВКК «Алектор» зідно рахунку-фактури № СФ-000086 від 20.09.2011 року. Виконання вказаних робіт підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями. Вказаний будівельний матеріал використовувався при будівництві фундаменту в корпусі цеху № 95 на ДП НВКГ «Зоря-Машпроект».

На виконання зобов'язань за договором підряду № 14.03 від 17.04.2014 року, укладеного позивачем з ДП НВКГ «Зоря-Машпроект», позивач здійснював роботи з реконструкції покрівлі цеху № 35, що знаходиться на ДП НВКГ «Зоря-Машпроект». Для виконання вказаних робіт ТОВ «Промбуд 2» придбавало у ТОВ «Інвест-Буд-Лайн» мастику бітумну, толь, рубіроід, бітум, цеглу, дошки, бруси, дроти, плити. Виконання вказаних робіт підтверджується актами виконаних робіт, а придбання будівельних матеріалів податковими накладними та платіжними дорученнями.

На виконання зобов'язань за договором підряду № 29590 від 07.02.2011 року ТОВ «Промбуд 2» здійснювало реконструкцію будівлі та виконання будівельних робіт для розміщення обладнання Херсонського відділення ОА «Київстар». Для виконання вказаних робіт придбавав у ПП «Мета-Ком» будівельні матеріали, перелік яких визначений у видатковій накладній № 60602 від 06.06.2012 року. Купівля будівельних матеріалів підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною та платіжними дорученнями. Виконання робіт (з використанням придбаних будівельних матеріалів) підтверджуються довідками про вартість виконаних робіт та актами виконаних робіт.

У ТОВ «Профінструмент-Україна» позивачем придбано будівельне обладнання, що безпосередньо використовується у господарській діяльності товариства. Господарська операція з купівлі підтверджується видатковою накладною № 1511/16 від 16.11.2011 року, рахунком-фактурою № № 1511/16 від 16.11.2011 року, рахунком-фактурою № 1906/3 від 19.06.2012 року та податковою накладною. Відповідно розрахунки за товар підтверджуються платіжними дорученнями.

В підтвердження реальності господарських операцій позивачем до перевірки надавались прибуткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт та банківські виписки, що підтверджують оплату послуг та придбання матеріалів.

На час здійснення господарських операцій ПП ВКК «Алектор», ТОВ «Профінструмент», ПП «Мета-Ком», ТОВ «Українська нафто-газова компанія», ТОВ «Інвест-Буд-Лайн», ТОВ «Агва Трейд Юніон», ТОВ «Моноліт Трейд Систем» зареєстровані платниками ПДВ, а отже, мали право виписувати податкові накладні. В свою чергу, позивач мав правові підстави включити суму сплачених в вартості послуг ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту. Позивач в повному обсязі задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатив податки до бюджету.

За наявності всіх необхідних відповідно до ПК України первинних документів (договори, товарні та податкові накладні, платіжні документи та ін.), що підтверджують право на витрати, і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на формування витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування. А недобросовісність контрагента (несплата податків до бюджету) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.

Також, оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про безтоварність здійснених господарських операцій між позивачем та контрагентами є бездоказовими.

Посилання відповідача на акти про неможливість проведення звірок деяких контрагентів також не має правового значення, оскільки недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару. Крім того, законодавець не визначає (відсутній причинно-наслідковий зв'язок) незнаходження підприємства за місцем реєстрації умовою визнання господарських операцій такими, що не відбулися.

Безтоварність спірних господарських операцій між позивачем та контрагентами ДПІ обумовлює також відсутністю у контрагентів об'єктивної можливості для виконання поставок товарів (послуг) в силу відсутності достатньої кількості основних засобів та робочого персоналу. Проте укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб або матеріальних ресурсів (техніки, тощо) до вчинення необхідних дій в процесі надання послуг. Податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка послуг (товарів) та виконується певний обсяг робіт. До того ж, ДПІ не довела неможливості поставки послуг (товарів) шляхом залучення інших осіб (матеріальних ресурсів) за цивільно-правовими угодами.

Щодо посилання відповідача на господарські відносини контрагентів позивача із підприємствами, з якими позивач не мав жодних зв'язків, відповідачем не надано детального аналізу послуг та продукції, яка могла б бути поставлена цими підприємствами на адресу контрагентів, а потім і позивачеві. ДПІ не наводить жодного прикладу ідентифікації товарних цінностей (послуг), які були предметом господарських операцій між зазначеними підприємства, що унеможливлює встановлення фактів того, що саме ці товарно-матеріальні цінності або послуги в завершенні ланцюга господарських операцій поставлені позивачеві. Крім того, недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару.

Доводи відповідача про відсутність в деяких випадках товарно-тарнспортних накладних, наявність дефектів подорожніх листів та товарно-транспортних накладних (не заповнення частини розділів документів, відсутні номери на ТТН), в даному випадку не може бути безумовною підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання, оскільки заповнення документів здійснено до фактичної поставки товару та не залежало від волевиявлення позивача. Досліджені судом фактичні дані вказують на невмотивованість аргументів контролюючого органу, оскільки ДПІ не спростовано реальність господарських операцій. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На думку суду, позиціонування вказаних обставини в контексті доктрини превалювання суті господарських операцій над її формою та презумпції правомірності дій платника податків як порушення податкового законодавства, в даному випадку не ґрунтується на приписах чинного законодавства та є надуманим.

Таким чином, висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій базуються на припущеннях, які не доведені належними та допустимими доказами, а відповідач при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 07.11.2014 року №0002852203.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 07.11.2014 року №0002862203.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-2" (ідентифікаційний код 01273071) 560 гривень 28 копійок сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний