ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/1133/15-a
19 травня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
при секретарі судового засідання Шпіцері О.М.
за участю:
представника позивача - Костельної О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміс» про стягнення фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміс» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в сумі 13 241,09 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві, зазначивши, що відповідач зобов'язаний був до 15.04.2014 року самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції в сумі 13 327,78 грн. У зв'язку з тим, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закону України) і самостійно не нарахував та не сплатив адміністративно - господарські санкції, йому було нараховано пеню, в сумі 93,31 грн., яка також не сплачена.
Крім цього, зазначила, що обов'язок по працевлаштуванню нормативної кількості інвалідів є альтернативним до обов'язку сплатити адміністративно-господарські санкції при недотриманні підприємством такого нормативу, а тому, вважає, що наявність чи відсутність вини відповідача не є визначальною в даному випадку та не звільняє від обов'язку по сплаті санкцій.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що 26.02.2015р. відповідачем подано до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014р., відповідно до якого середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 18 осіб. Виходячи з даного розрахунку, установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кераміс» становить 1 місце. За даними звіту середньооблікова кількість незайнятих робочих місць для штатних працівників підприємства, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 1 робоче місце. У зв'язку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів позивач звернувся до суду про стягнення адміністративно-господарські санкції у розмірі 13 327,78грн.
Крім цього, за несплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нараховано пеню, виходячи з 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, за кожен календарний день прострочення в сумі 93,31 грн. (7 днів).
В судовому засіданні 14 травня 2015 року представник відповідача пояснив, що підприємство має сезонний характер виробництва, оскільки на підприємстві застосовується висушування сирцю цегли атмосферним повітрям за рахунок сонячного тепла в літній час, а тому підприємство не працює у холодну пору року.
Відповідно до довідки про річний режим роботи Товариства, основним видом діяльності ТзОВ «Кераміс» є виробництво цегли з випаленої глини. Оскільки технологічний регламент і технічні можливості виробництва дозволяють проводити роботи тільки при стабільній плюсовій температури, всі працівники крім директора приймаються на роботу тільки на шість місяців, в період з 15 квітня по 15 жовтня.
Судом встановлено, що відповідач інформував Підволочиський районний центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів шляхом подання звітності форми №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" щодо працевлаштування інваліда на посаду підсобний робітник, що підтверджується звітами №3-ПН від 17.04.2014 р., 16.05.2014 р., 16.06.2014 р., 16.07.2014 р., 21.08.2014 р., 18.09.2014 р., 20.10.2014 р., 20.11.2014 р., 18.12.2014 р.
Відповідно до листа Підволочиського районного центру зайнятості особи з інвалідністю, які б відповідали вимогам роботодавця та проживали за адресою місцезнаходження ТзОВ «Кераміс», на обліку не перебували, відмови роботодавця у прийнятті інваліда на роботу з підстав невідповідності вимогам не було.
Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ) слідує, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ).
Пунктом 2.1. Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 31 травня 2013 року №316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за №988/23520, визначено, що форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст.20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
На виконання даної норми Закону Міністерством соціальної політики України видано наказ від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання".
Згідно з вимогою пункту 2.1 Порядку подання звітності № 3-ПН така звітність подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
У разі якщо роботодавець планує укомплектувати вакансію самостійно, без допомоги служби зайнятості, він також зобов'язаний подати форму № 3-ПН, при цьому, згідно з пунктом 2.2.6 Порядку подання цієї звітності, зазначивши у ній, що не потребує укомплектування вакансії за сприянням служби зайнятості.
Як слідує з матеріалів справи робоче місце для інваліда було створене 08 квітня 2014 року відповідно до наказу № 3-а.
Звіт за формою № 3-ПН відповідачем подано в центр зайнятості 17 квітня 2014 року, тобто протягом 10 робочих днів з дня створення робочого місця для інваліда. Крім того, відповідачем подавалися звіти за формою № 3-ПН і в інших місяцях після створення робочого місця для інваліда. У цих звітах відповідачем зроблено відмітку про те, що вакансія створена для працевлаштування інваліда.
Пунктом 4.4 Рекомендацій Президії Вищого Адміністративного Суду України від 14.04.2008 р. № 07.2-10/2 передбачено, що при розгляді зазначеної категорії справ адміністративним судам потрібно встановлювати такі обставини:
- створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу;
- інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад);
- спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування;
- причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.
Статтею 71 КАС визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому позивачем не доведено, що відповідач не виконав норматив працевлаштування інвалідів до моменту створення робочого місця для інваліда, тобто до 08 квітня 2014 року.
Викладене вище дає підстави зробити висновок про те, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, оскільки ним створено робоче місце для працевлаштування інваліда на посаду підсобний робітник та повідомлено службу зайнятості у встановленому законом порядку про наявність такої вакансії.
Отже, на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кераміс» не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами інвалідів для працевлаштування.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
За приписами ст.18-1 Закону №875-ХІІ інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Таким чином, пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.
Суд також не погоджується із доводами представника позивача про те, що відповідачем звіти за формою № 3-ПН не подавалися у січні-березні 2014 року, оскільки діюче законодавство пов'язує обов'язок роботодавця інформувати центр зайнятості за формою № 3-ПН протягом 10 робочих днів з дня створення робочого місця для інваліда, що відповідачем було зроблено.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відтак, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України чи іншим законом, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів не з вини роботодавця.
З огляду на те, що відповідач вживав необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, а саме, створив робоче місце та вчасно надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, вини в діях відповідача судом не встановлено, а відтак, застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць є необґрунтованим.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позу Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміс" (код ЄДРПОУ 32146797) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 13241,09 грн. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови підписано 22 травня 2015 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2015 |
Оприлюднено | 27.05.2015 |
Номер документу | 44313422 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Баранюк А.З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні