Ухвала

від 20.05.2015 по справі 825/132/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/132/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської обласної державної адміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Департамент житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання незаконними та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору від 19.09.2014 року в розмірі 1360,00грн., про накладення штрафу від 19.09.2014 в розмірі 680,00грн., та 28.11.2014 в розмірі 1360,00грн. (реєстраційний номер виконавчого провадження 43189155).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що 14.04.2014 року Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 825/2111/13-а (а.с.86) про зобов'язання позивача виконати вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про усунення виявлених порушень від 13.03.2013 № 25-06-18-14/1515 в частині: відображення в обліку дебіторської заборгованості за невиконанні ДП ПМК-59 роботи (різницю у вартості виконаних робіт) та стягнення з ДП ПМК-59 коштів в сумі 2547,60 грн., проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0642 га та відображення її вартості у бухгалтерському обліку.

07.05.2014 року на виконання вищевказаного виконавчого листа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №43189155, та надано позивачу 7-ми денний строк для самостійного виконання рішення суду (а.с.89).

Листом від 14.05.2014 №05-24/926 (а.с.91-93) Департамент повідомив, що на виконання ст.48 Бюджетного кодексу України , ним беруться бюджетні зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань, натомість кошторисами на 2009-2014 роки необхідні асигнування не передбачені, в зв'язку з чим неможливо провести грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,0642 га в строк, встановлений державним виконавцем. Стосовно стягнення з ДП ПМК-59 суми 2547,60 грн., то вказана сума стягнута в судовому порядку згідно рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2013 року (а.с.36-38), але Департаменту не надійшла у зв'язку з відсутністю у боржника майна.

04.09.2014 року державним виконавцем ДВС України сформовано вимогу №452/1 щодо зобов'язання позивачу надати документальне підтвердження виконання виконавчого листа, виданого від 14.04.2014 за №825/2111/13-а. Вказаною вимогою позивачу встановлено триденний строк з моменту її отримання для виконання рішення суду та надання пояснень щодо причин невиконання (а.с.97). На виконання вимоги, позивач направив лист №05-24/1897 від 11.09.2014, де вказав про поважність причин та обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду в повному обсязі (а.с.98-99).

19.09.2014 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн., та постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн.(а.с.100, 102). 22.09.2014 року позивачу повторно направлено вимогу №452/1 про надання документального підтвердження виконання виконавчого листа (а.с.104).

24.11.2014 на виконання даної вимоги позивач направив лист № 05-24/2433, в якому повідомив про виконання рішення суду та надав документальне підтвердження (а.с.106).

28.11.2014 головним державним виконавцем ДВС України винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1360,00 грн.

Вважаючи, що постанови про накладення штрафу та виконавчого збору прийнято неправомірно, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.75 Закону №606-XIV, встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.89 Закону №606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відтак, вищевказані норми закону дають підстави для висновку, що приймаючи рішення про накладення штрафу на боржника та виконавчого збору, державний виконавець зобов'язаний з'ясувати чи вжито боржником дії щодо виконання рішення суду, а також поважність причини, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.

Як видно з оскаржуваних постанов, вони були прийняті державним виконавцем у зв'язку з невиконанням позивачем вищезазначеного рішення суду без поважних причин. Проте, колегія суддів зауважує, що державним виконавцем перед винесенням оскаржуваних постанов не було достеменно встановлено причини невиконання рішення суду, та не дано відповідної оцінки обставинам справи, що свідчить про неналежне виконання обов'язків, та необґрунтованого застосування штрафних санкцій до Департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської обласної державної адміністрації, що також підтверджується наступними обставинами.

Позивачем було повідомлено про те, що проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0642 га неможливо за відсутності відповідних асигнувань. Крім того, доведено рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.09.2013 факт стягнення з ДП ПМК-59 в судовому порядку суми 2547,60 грн.

Враховуючи викладене, такі обставини не можуть вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, з урахуванням того, що позивач добросовісно інформував ДВС України про причини невиконання судового рішення у повному обсязі, та вказував на обґрунтовані та об'єктивні причини, що не спростовано відповідачем належним чином.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що окрім іншого, на час винесення постанови про накладення штрафу від 28.11.2014 відповідачу було відомо про проведення Департаментом експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0642 га, що підтверджується листом Департаменту від 24.11.2014 № 05-24/2433 та висновком про вартість земельної ділянки, які отримано відповідачем 27.11.2014, про що свідчить відбиток штампу (а.с.105-106), а факт відображення у бухгалтерському обліку вартості земельної ділянки підтверджується бухгалтерською довідкою до Журналу 18 за листопад 2014 року (а.с.115).

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не погоджується з доводами апелянта, та вважає, що застосування штрафних санкцій до позивача було вчинено упереджено, та без попереднього встановлення обставин справи. А тому, оскаржувані рішення відповідача правомірно скасовано судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу . Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази правомірності своїх дій і рішень, та не обґрунтував їх у встановленому порядку.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 04.02.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.