УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2015 року Справа № 8109/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Заверухи О.Б., Курильця А.Р.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника відповідача Холявки І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (тепер Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багет» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Багет» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001552320 та № 0001562320 від 03.06.2011 року, посилаючись на їх невідповідність нормам чинного законодавства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 03.06.2011 року № 0001552320, № 0001562320.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував положення п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, не звернувши уваги, що кримінальна справа, в рамках розслідування якої призначена перевірка, порушена не проти позивача, а проти його контрагента, тому законодавчих перешкод для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у податкового органу не існувало.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У справі встановлено, що ДПІ у Франківському районі м. Львова на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України провела позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Багет» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р., про що складено акт № 658/23-2/30918144 від 10.05.2011 року.
Позапланова перевірка ТОВ «Багет» проведена на підставі наказу начальника ДПІ у Франківському районі м. Львова № 71 від 03.02.2011 року, прийнятого на виконання постанови заступника начальника ВРКС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області від 23.11.2010 року, в рамках розслідування кримінальної справи № 179-0467, порушеної за фактами умисного ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва.
Податковий орган дійшов висновку, що за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року підприємство занизило податок на додану вартість на загальну суму 1081377 грн. та податок на прибуток на загальну суму 840168 грн., оскільки його господарські операції з ПП «Львівкомфоргруп-К», ПП «Торгівельна компанія «Бізнесхолдинг», ПП «Укрпрестижсервіс-М», ПП «Вілмат-Електрик» та ТОВ «Екопласт Львів» не мала реального характеру та спрямована на ухилення від оподаткування та мінімізацію податкових зобов'язань.
На підставі акта позапланової перевірки від 10.05.2011 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 03.06.2011р.:
№ 0001552320, згідно якого ТОВ «Багет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 1050210 грн., в т.ч. за основним платежем 840168 грн., за штрафними санкціями 210042 грн.
№ 0001562320, згідно якого ТОВ «Багет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 1351721,25 грн., в т.ч. за основним платежем 1081377 грн., за штрафними санкціями 270344,25 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, з чим погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, однією з обставин, що зумовлює проведення документальної позапланової виїзної перевірки, є отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
В спірному випадку позапланова документальна виїзна перевірка позивача проведена за постановою заступника начальника ВРКС слідчого відділу податкової міліції ДПА у Львівській області від 23.11.2010 року, прийнятої в рамках розслідування кримінальної справи № 179-0467.
Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та п.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
При цьому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, чинний на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не передбачав будь-яких винятків для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду в залежності від характеру чи кваліфікації розслідуваного суспільно небезпечного діяння, а також суб'єкта, відносно якого порушено відповідне кримінальне провадження.
Із зазначеною нормою кореспондується норма, закріплена у п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Проаналізувавши норми чинного на час спірних правовідносин законодавства та встановлені обставини у справі, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що оскільки перевірку позивача призначено відповідно до чинного на той час кримінально-процесуального закону, то в силу положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України акт № 658/23-2/30918144 від 10.05.2011 року, на підставі якого податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 3.06.2011р. № 0001552320 та № 0001562320, є доказом в кримінальній справі, а відповідачу заборонено виносити податкові повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Якщо встановлені факти порушення податкового законодавства за наслідком проведеної перевірки знайдуть відображення в обвинувальному вироку чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, то з врахуванням вимог п.86.9 ПК України податковий орган вправі винести відповідні податкові повідомлення-рішення. До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків ДПІ, проведеної з підстав, установлених пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, визначається кримінально-процесуальним законом. До цього моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.
Якщо ж за результатами розгляду кримінальної справи не буде підтверджено фактів порушення податкового законодавства (будь-якими особами, не лише підсудними), то результати податкової перевірки, проведеної в межах відповідного розслідування, не можуть будуть використані для винесення податкових повідомлень рішень.
Як встановлено в справі, відомостей про те, що станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було прийнято судове рішення по кримінальній справі, яке набрало законної сили, сторонами суду не надано, тому у відповідача не було передбачених Податковим кодексом України підстав для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав неможливим досліджувати господарські операції позивача , оскільки його висновки можуть вплинути на результати розслідування кримінальної справи, в рамках якої була призначена перевірка.
Оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001552320 та № 0001562320 від 03.06.2011 року прийняті відповідачем передчасно в силу наведеного вище, вони на законних підставах були скасовані судом першої інстанції. Доводи апелянта, зазначені вище, суперечать нормам п. 86.9 статті 86 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.04.2013 року в справі №2а-7154/11/1370 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : О.Б. Заверуха
А.Р. Курилець
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2015 |
Оприлюднено | 26.05.2015 |
Номер документу | 44314719 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Москаль Ростислав Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Москаль Ростислав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні