Рішення

від 20.05.2015 по справі 906/5/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" травня 2015 р. Справа № 906/5/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Поливко М.С.

за участю представників сторін:

- від позивача: Попов І.В. - представник за дов. №09-32/108 від 11.02.2015

- від відповідача: Вірьовкін О.І. - представник за дов. №107 від 16.03.2015;

Стецюк О. В. - представник за дов.№105 від 25.02.2015

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі Роздрібного безбалансового відділення №114 ПАТ "Промінвестбанк" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЕН" (с. Буки, Житомирський

район, Житомирська область)

про стягнення 24161,64 грн

У відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ) в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир подало до господарського суду позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЕН" заборгованості у сумі 24161,64 грн за Договором оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012, яка складається з 23670,84 грн боргу за оренду приміщення та 490,80 грн відшкодування комунальних витрат.

Ухвалою від 05.03.2015 господарський суд прийняв справу № 906/5/15 до свого провадження, призначив судове засідання для її розгляду

Ухвалами від 17.03.2015, 23.04.2015 господарський суд розгляд справи відклав для витребування нових доказів, зобов'язав сторін надати необхідні документи.

Ухвалою від 05.05.2015 господарський суд продовжив строк розгляду спору по 20.05.2015, розгляд справи відклав з метою надання сторонам часу для повторного виконання вимог ухвал суду в частині надання запитуваних документів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 27.01.2015 (а. с. 61, 62) та письмових обґрунтуваннях до заперечень на позовну заяву вих. № 106 від 13.03.2015 (а. с. 121).

Так, відповідач вважає, що позивач не надав суду належні докази на підтвердження його позовних вимог щодо стягнення з відповідача орендної плати за Договором оренди від 01.08.2012, зокрема: позивачем не надано актів наданих послуг, передбачених п. 4.9 Договору, які фактично мають підтвердити користування майном і є підставою для відшкодування поточних витрат на утримання майна, в позовній заяві не враховано факт попередньої оплати в розмірі 100 % від місячної орендної плати, яка зарахована в рахунок оренди за останній місяць (п. 4.7 Договору), позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача рахунків на оплату оренди і фактичних витрат на утримання, тобто квитанцій про їх відправлення та доказів отримання таких документів відповідачем, орендна плата розрахована за повні календарні місяці оренди, тоді як мала обраховуватися відповідно до фактичного часу використання приміщення, позивачем порушено обов'язок, передбачений п. 5.1.2 Договору, щодо забезпечення безперешкодному входу в орендоване приміщення персоналу та клієнтам орендаря.

В засіданні суду представники відповідача надали клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки та доказів направлення останнього позивачу, згідно з яким, відповідач погодив суму сальдо станом на 30.04.2015, яка підлягає до сплати на користь позивача у розмірі 16859,76 грн (а. с. 155 - 159).

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що на засіданні Правління ПАТ "Промінвестбанк", оформленого протоколом №323 від 08.12.2014, у зв'язку з припиненням обслуговування клієнтів - юридичних осіб у Обласному відділенні ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир було вирішено перейменувати дане відділення у Роздрібне безбалансове відділення №114 ПАТ "Промінвестбанк" з одночасним затвердженням Положення про нього в новій редакції (а. с. 160 - 162).

Враховуючи викладене, назву відповідача слід замінити з "Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ) в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир" на "Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ) в особі Роздрібного безбалансового відділення №114 ПАТ "Промінвестбанк".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ) в особі директора Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир, яка діяла на підставі довіреності, (позивач/ орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЕН" (відповідач/ орендар) було укладено Договір № 1 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір, а. с. 6, 7), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Житомир, Новий бульвар, буд. 7, офіс 1.36, загальною площею - 59,39 кв.м, яке складається з 47,90 кв.м. - основної площі та 11,49 кв.м. - допоміжної площі (далі - приміщення). План та місце розміщення приміщення наведено у Додатку № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною (а. с. 8). Відповідно до п. 1.4 Договору орендар буде використовувати приміщення для розміщення офісу компанії.

Строк оренди складає 35 місяців з моменту прийняття приміщення орендарем за Актом прийому-передачі приміщення (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. п. 10.1 - 10.3 Договору останній вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань згідно з цим Договором. Всі зміни та доповнення до цього Договору вважаються дійсними, якщо вони оформлені додатковими договорами до цього Договору та підписані сторонами. Кожна із сторін має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це іншу сторону за 1 місяць до дати розірвання Договору.

У відповідності до п. 2.1 Договору оренди, 01.08.2012 між сторонами було підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, Новий бульвар, буд. 7, загальною площею 59,39 кв.м, в оренду (а. с. 9).

З цього моменту орендар вступив в законне користування об'єктом оренди з метою, визначеною в. п. 1.4 Договору оренди.

Приписами ст. 762 ЦК України унормовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В п. 4.1 Договору оренди сторони погодили, що орендна плата за користування приміщенням в місяць складає 3563,40 грн (з урахуванням ПДВ). Орендна плата індексується кожні шість місяців на офіційний індекс інфляції, що публікується Державним комітетом статистики України, за попередні шість місяців оренди (п. 4.5 Договору).

Згідно з п. 4.2 Договору, щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, орендодавець нараховує, а орендар сплачує орендну плату в розмірі, передбаченому п. 4.1 цього Договору. На підставі виставлених орендодавцем рахунків орендар відшкодовує фактичні витрати орендодавця на утримання орендованого приміщення, розраховані пропорційно орендованій площі до загальної площі будівлі, окрім послуг, що оплачуються орендарем на підставі самостійно укладених договорів з постачальниками відповідних послуг.

Як зазначено у п. 4.7 Договору оренди, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами цього Договору орендар сплачує орендодавцю попередню плату в розмірі 100 % від місячної орендної плати, яка буде зарахована в рахунок орендної плати за останній місяць.

03.03.2014 між орендодавцем та орендарем було підписано Договір про внесення змін та доповнень до Договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012, відповідно до умов якого сторони домовилися викласти п. п. 4.2, 5.4.3, 8.4 Договору оренди № 1 в новій редакції (а. с. 10).

27.06.2014 між орендодавцем та орендарем було розірвано Договір № 1 оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 та підписано Акт прийому - передачі (повернення) нежитлового приміщення, переданого згідно з вказаним Договором, з оренди (а. с. 19).

Оскільки при поверненні орендованого приміщення орендодавцю орендарем було не в повному обсязі сплачено заборгованість по орендній платі (23670,84 грн) та витрати орендодавця на утримання орендованого приміщення (490,80 грн), орендодавець звернувся з даним позовом до суду.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.08.2012 до 27.06.2014 орендар був законним користувачем нежитлового приміщення загальною площею 59,39 кв.м, розташованого за адресою: м. Житомир, Новий бульвар, буд. 7.

Згідно з наданими до суду виписками банку (а. с. 67, 68), з серпня 2012 року по вересень 2013 року включно орендар своєчасно сплачував орендну плату за користування приміщенням.

Також на виконання п. 4.7 Договору оренди, 17.09.2012 орендар вніс на рахунок орендодавця авансовий платіж за останній місяць оренди.

Наявними у справі документами підтверджено, що за період користування об'єктом оренди з жовтня 2013 по червень 2014 років орендар несвоєчасно сплачував орендну плату, внаслідок чого виник борг.

Як встановлено в процесі розгляду справи, заявлена орендодавцем за вказаний вище період до стягнення сума боргу по орендній платі у розмірі 23670,84 грн розрахована ним з урахуванням часткового погашення орендарем заборгованості у жовтні 2013 року у розмірі 1000,00 грн, листопаді 2013 року у розмірі 337,10 грн, квітні 2014 року у розмірі 3584,78 грн та червні 2014 року у розмірі 3226,30 грн.

При цьому, у червні 2014 року кількість днів за які орендодавцем було нараховано орендну плату за користування приміщенням склала - 27 днів.

Таким чином, за розрахунками орендодавця, сума боргу орендаря за користування приміщенням, переданим в оренду, за спірний період обрахована таким чином: борг за жовтень 2013 р. (3563,40 - 1000,00) + борг за листопад 2013 р. (3563,40 - 337,10) + борг за грудень 2013 р., січень 2014 р. (3563,40 х 2) + борг за лютий, березень 2014 р. (3584,78 х 2) + борг за квітень 2014 р. (3584,78 - 3584,78) + борг за травень 2014 р. (3584,78) + борг за 27 днів червня 2014 р. (3226,30 - 3226,30) = 23670,84 грн.

Слід зазначити, що збільшення суми боргу з лютого 2014 року з 3563,40 грн на 3584,78 грн було обумовлено його індексацією, проведеною у відповідності до п. 4.5 Договору, за попередні шість місяців оренди, що передували базовому місяцю. Розрахунок проіндексованої суми боргу наведений на а. с. 139.

Проаналізувавши порядок зарахування орендодавцем сум здійснених орендарем проплат, господарський суд встановив, що оплати за жовтень 2013 року та квітень 2014 року були проведені орендодавцем згідно з призначенням платежу, вказаним орендарем відповідно до платіжних доручень за ці місяці оренди (а. с. 68).

Що стосується проплат у розмірі 337,10 грн та 3226,30 грн, зарахованих як оплата оренди частково за листопад 2013 р., повністю - червень 2014 р., то останні проведено орендодавцем за рахунок авансованої орендної плати, внесеної орендарем за останній місяць оренди, на підставі п. 4.7 Договору у розмірі 3563,40 грн (337,10 + 3226,30), що спростовує твердження орендаря про не врахування вказаної суми орендодавцем при заявленні суми боргу у розмірі 23670,84 грн.

На підтвердження факту надання орендодавцем та прийняття орендарем послуг по оренді приміщення за спірний період, в матеріалах справи є підписані представниками сторін та скріплені печатками Акти виконаних робіт (наданих послуг), передбачені п. 4.9 Договору: № 21154 від 30.11.2013, № 22032 від 31.12.2013, № 23234 від 31.01.2014, № 24227 від 28.02.2014, № 25191 від 31.03.2014 та № 26270 від 30.04.2014 (а. с. 124 - 129).

Також в матеріалах справи (а. с.157) міститься акт звірки, підписаний орендарем, згідно з яким він визнає наявність кредиторської заборгованості перед орендодавцем за користування майном за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року.

З додаткових письмових заперечень відповідача (а. с. 134) вбачається, що Акти виконаних робіт (наданих послуг) за травень та червень 2014 р. орендарем підписані не були з огляду на неможливість користування орендованим приміщенням, про що було повідомлено орендодавця письмово.

До матеріалів справи додано лист орендаря вих. № 77 від 02.06.2014, адресований орендодавцю, з клопотанням стосовно здійснення перерахунку орендної плати за травень 2014 р. за фактично використане орендоване приміщення (19 днів), відповідно до п. 4.3 Договору, у зв'язку із відсутністю можливості потрапляння в орендоване приміщення у святкові та вихідні дні в травні 2014 року (а. с. 137).

Також листом від 24.06.2014 вих. № 82 орендар просив орендодавця зробити перерахунок орендної плати за червень 2014 року, оскільки фактично в даному місяці орендарем було використано для роботи 19 днів з можливих 30 (а. с. 94).

На підтвердження неможливості користування приміщенням орендарем - 12.06.2014 до справи додано лист від 13.06.2014 вих. № 81, адресований КП "ЖВПАР" Житомирської міської ради про те, що в орендованому приміщенні у Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Житомир о 16:50 сталася аварійна ситуація (витік каналізації зі стелі), про що було складено Акт комісії від 13.06.2014, затверджений начальником КП "ВЖРЕП №3", м. Житомир (а. с. 92, 93).

Обставини неможливості потрапляння орендарем в офіс для здійснення ним виробничої діяльності в інші дні, зокрема, травня та червня 2014 року, обґрунтовано режимним порядком роботи банківської установи, у якій орендуються нежитлові приміщення, робочий час якої, згідно з встановленим керівництвом ПАТ "Промінвестбанк" режимом роботи, становить з 09.00 до 18.00. У зв'язку з цим, тільки в цей час, персонал та клієнти орендаря мають право безперешкодного входу/виходу до орендованого приміщення. У неробочий час, а також у вихідні та святкові дні банківська установа разом з орендованими в ній нежитловими приміщеннями знаходиться під охороною ТОВ "Дівікс" (а. с. 71).

Згідно з підписаним між сторонами Договором оренди № 1 від 01.08.2012, обмеження щодо порядку використання орендованого майна, викладені в п. 5.3 Договору оренди, не містять заборони щодо знаходження персоналу та клієнтів орендаря у приміщенні в неробочі та вихідні дні, навпаки, обов'язком орендодавця є забезпечення безперешкодного входу орендаря до приміщення (пп. 5.1.2 п. 5.1 Договору).

Однак, враховуючи, що станом на момент укладення Договору оренди у орендодавця вже був укладений договір про охорону приміщень, що надавались в оренду, з ТОВ "Дівікс", і, як вважає суд, орендар був попереджений про порядок доступу до орендованими ним майна, доказом чого є надісланий орендарем на адресу Житомирської філії ПАТ "Промінвестбанк" лист, згідно з яким він просив дозволити знаходження працівників ТОВ "Хелен" у приміщенні банку в робочі дні з 09.00 до 19.00, тобто на годину пізніше, визначеного банком режиму роботи (а. с. 73). Про можливість доступу до приміщення у вихідні дні та будь-які інші неробочі дні, визнані згідно з графіком роботи банку як святкові тощо, у листі не йшлося.

Тобто будучи обізнаним з порядком роботи режимного об'єкту, у якому знаходилося орендоване майно, орендар погодився, що його виробнича діяльність буде здійснюватися виключно в робочі дні з понеділка по п'ятницю у відведені для роботи банку години часу, з наявністю двох вихідних днів: суботи і неділі та з урахуванням можливих святкових днів протягом року.

Доказом цьому є проведені орендарем проплати за користування об'єктом оренди починаючи з моменту укладення Договору оренди № 1 від 01.08.2012 до здійснення останнього платежу по орендній платі (квітень 2014 року), а також підписані орендарем акти виконаних робіт (наданих послуг) за користування приміщенням, та акт звірки станом на 30.04.2014. Підписуючи вказані документи, орендар не оспорював суму нарахувань по орендній платі, хоча фактично остання була нарахована за всі календарні дні оренди приміщення, в т. ч. вихідні та святкові.

До того ж як зазначено в п. 1.4 Договору оренди орендар мав намір використовувати приміщення для розміщення офісу компанії.

Як пояснили представники відповідача в засіданнях суду, діяльність ТОВ "Хелен" мала рекламно - інформаційний характер і персоналу товариства дозволялося працювати в святкові та вихідні дні.

Слід зазначити, що така діяльність орендаря не пов'язана зі здійсненням безперервного виробничого циклу, а тому розпорядок роботи працівників товариства впродовж усього часу оренди приміщення нічим не відрізнявся від режиму роботи банку, за виключенням днів, в які працівники орендаря були допущені до роботи за проханням керівництва на підставі дозволу банку.

З наявної в матеріалах справи переписки сторін вбачається, що питання щодо порядку роботи персоналу орендаря у вихідні та святкові дні січня, травня 2013 року, січня 2014 року, вирішувалися на рівні керівників фірм орендарів, банку та охоронників ТОВ "Дівікс" шляхом обміну листами № 20 від 05.04.2013 (а. с. 74), № 58 від 11.12.2013 (а. с. 81), № 61 від 16.12.2013 (а. с. 70), № 106-25-2/1249 від 24.12.2013 (а. с. 78), № 65 від 30.12.2013 (а. с. 87), № 25-2/813 від 10.01.2014 (а. с. 71), № 25-2/64 від 27.01.2014 (а. с. 89).

При цьому жодних доказів тому, що у травні 2014 року орендар звертався до орендодавця з проханням допустити до приміщення в святкові дні цього місяця, не має, як і у вихідні дні та вихідні дні червня 2014 року.

За умовами Договору оренди, орендар прийняв у користування майно строком на 35 місяців, тобто протягом цього часу йому надано одноособове право володіння та користування приміщенням. Він використовує його для роботи персоналу, зустрічей з клієнтами. В ньому на період оренди розміщується майно орендаря, як у робочий, неробочий, так і у вихідний день.

Сторони погодили, що оренда приміщення не була погодинною, отже обов'язок орендаря щодо сплати орендної плати не залежить від кількості відпрацьованого робочого часу в орендованому, згідно з Договором, приміщенні.

Приписами п. 4.3 Договору оренди сторони передбачили, що розмір орендної плати за неповний календарний місяць користування приміщенням нараховується пропорційно фактичній кількості календарних днів місяця користування приміщенням.

Вказаний пункт Договору слід розуміти як право орендаря на пропорційний перерахунок орендної плати за наявності об'єктивних причин неможливості користування об'єктом оренди, як-от внаслідок аварійної ситуації, яка сталася в орендованому приміщенні 12.06.2014 чи внаслідок припинення права оренди та передачі майна згідно з актом повернення до закінчення календарного місяця строку оренди.

Оскільки дії орендаря свідчать про його погодження з вимогами щодо охорони і режиму роботи приміщення, враховуючи, що у випадку недосягнення згоди щодо порядку доступу до приміщення після укладення Договору оренди орендар мав право одразу вирішити спірні питання шляхом внесення змін до Договору чи відмовитися від Договору оренди шляхом його розірвання в односторонньому порядку, однак цього не зробив і тривалий час (протягом майже 2-х років) використовував орендоване майно для своєї статутної діяльності, сплачуючи орендну плату та комунальні платежі згідно з виставленими актами наданих послуг, суд вважає твердження орендаря щодо відсутності підстав для відшкодування сум орендної плати за травень, червень 2014 року безпідставними, враховуючи фактичне користування приміщенням до 27.06.2014 та відсутності обов'язку здійснювати розрахунки по орендній платі на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Водночас вимоги орендодавця в частині стягнення з орендаря орендної плати за жовтень 2013 - травень 2014 років і частково 25 днів червня 2014 року суд вважає обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та дослідженими в процесі розгляду справи доказами.

При цьому суд зазначає, що при визначенні суми боргу по орендній платі за червень місяць 2014 року суд не брав до уваги 12 та 27 числа цього місяця з огляду на обставини, через які орендар об'єктивно не міг користуватися майном (аварійна ситуація) (ч. 6 ст. 762 ЦК України), та враховуючи, що орендодавцем було безпідставно включено день розірвання Договору № 1 оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 в період часу, за який орендар мав розрахуватися за оренду об'єкту.

Звідси, згідно з розрахунком суду, розмір орендної плати за спірний період слід обраховувати таким чином: борг за жовтень 2013 р. (3563,40 - 1000,00) + борг за листопад, грудень 2013 р., січень 2014 р. (3563,40 х 3) + борг за лютий, березень 2014 р. (3584,78 х 2) + борг за квітень 2014 р. (0) + борг за травень 2014 р. (3584,78 грн.) + борг за 25 днів червня 2014 р. (2987,31 грн.) - авансовий платіж за останній місяць оренди (3563,40 грн) = 23431,85 грн.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з орендаря орендної плати обґрунтовані у розмірі 23431,85 грн та підлягають задоволенню на вказану суму.

Що стосується вимоги позивача щодо необхідності відшкодування йому витрат на газопостачання за березень 2014 року у розмірі 490,80 грн, слід зазначити таке.

В п. 4.2 Договору оренди (з урахуванням Договору від 03.03.2014 про внесення змін до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012) сторони домовилися, що на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 робочих днів з дня їх отримання орендар відшкодовує фактичні витрати орендодавця, пов'язані з утриманням приміщення та прибудинкової території, які розраховуються, зокрема, за газопостачання - пропорційно площі приміщення до загальної площі будівлі.

Тобто обов'язок орендаря розрахуватися по витратам на утримання приміщення виникає на підставі виставленого орендодавцем рахунку - фактури на їх оплату та по факту їх отримання орендарем.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, орендар стверджує, що відсутність документального підтвердження про вручення йому рахунків на оплату комунальних платежів є підставою для відмови в позові в частині стягнення плати за газопостачання, нарахованої у березні 2014 року на суму 490,80 грн.

В матеріалах справи є рахунок-фактура № 26128 від 03.04.2014 та Акт приймання - передачі робіт (наданих послуг) оренди № 26128 від 30.04.2014 на відшкодування витрат на газопостачання за березень 2014 року на суму 490,80 грн (а. с. 58, 135), виписані орендарю.

Також в матеріалах справи є лист орендодавця від 30.04.2014 вих. № 55-14/73, адресований орендарю у відповідь на лист від 22.04.2014 вих. № 75 про перерахунок боргу (а. с. 97), згідно з яким наводиться детальний розрахунок витрат на газопостачання за березень 2014 року, проведений орендодавцем пропорційно орендованій площі та виставлений на підставі видаткової накладної ПАТ "Житомиргаз" № П00004012 від 26.03.2014 (а. с. 90).

У своєму листі від 22.04.2014 вих. № 75 орендар повідомляє про повернення орендодавцю рахунку та акту приймання-передачі робіт № 26128 від 30.04.2014 по відшкодуванню витрат на газопостачання за березень 2014 року, так як вважає їх такими, що не відповідають дійсності.

Цим же листом спростовуються твердження орендаря щодо неотримання ним рахунку як підстави для оплати послуг за газопостачання за березень 2014 року та підтверджується законність вимог орендодавця щодо стягнення з орендаря 490,80 грн витрат, пов'язаних з утриманням приміщення.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5.3 Договору визначено обов'язок орендаря своєчасно здійснювати орендні платежі та суми відшкодувань фактичних витрат на утримання орендованого приміщення, передбачених п. 4.2 Договору.

Станом на час прийняття рішення, орендар не надав суду доказів погашення заборгованості перед орендодавцем за оренду приміщення на суму 23431,85 грн та відшкодування витрат на газопостачання на суму 490,80 грн, а разом на загальну суму 23922,65 грн.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На думку суду, орендодавець належними та допустимими доказами підтвердив обґрунтованість заявлених вимог, тоді як заперечення орендаря проти позову спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та доводами суду.

З огляду на викладене, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного Договору та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 23922,65 грн, з яких: 23431,85 грн плати за оренду приміщення та 490,80 грн відшкодування витрат на газопостачання.

В частині стягнення 238,99 грн орендної плати господарський суд відмовляє в позові.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЕН" (12423, Житомирська обл., Житомирський район, с. Буки, вул. Л. Українки, 1, код ЄДРПОУ 32008262) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, б. 12, код ЄДРПОУ 00039002) в особі Роздрібного безбалансового відділення №114 ПАТ "Промінвестбанк" (10014, м. Житомир, Бульвар Новий, 5):

- 23922,65 грн. - основного боргу;

-1808,92 грн. - судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.05.15

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам