Ухвала

від 19.05.2015 по справі 910/18221/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.05.2015Справа № 910/18221/13 За позовом Приватного підприємства "Будмаш"

до Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих

про стягнення 2 058 300,81 грн., -

За розглядом скарги Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих

на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача (скаржника): Черкашин О.А. (представник за довіреністю від 16.01.2015р.);

від Державної виконавчої служби: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Будмаш" (надалі також - позивач, стягувач) звернулось до суду з позовом з вимогою про стягнення Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих (надалі також - відповідач) суми в розмірі 2 058 300,81 грн., з яких сума основного боргу становить 1 962 876,27 грн., сума пені - 77 897,28 грн. та 3% річних - 17 527,26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. позовні вимоги у справі №910/18221/13 задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014р. апеляційна скарга відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. не була прийнята.

04.02.2014р. Господарським судом міста Києва було видано наказ на примусове виконання рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014р. рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. було залишено без змін.

14 липня 2014р. судом отримано скаргу Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві у якій скаржник просить відновити пропущений строк для подання скарги та скасувати постанову державного виконавця в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках відповідача.

Ухвалою від 12.08.2014р. в задоволенні скарги Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві було відмовлено.

29 вересня 2014р. судом отримано скаргу Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві у якій скаржник просить суд визнати недійсною постанову державного виконавця від 19.09.2014р. про арешт коштів в частині накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку відповідача в ГУ ДКСУ у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2014р. скаргу Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві у справі №910/18221/13 повернуто без розгляду.

14 жовтня 2014р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2014р. у справі №910/18221/13 затверджено мирову угоду між Приватним підприємством "Будмаш" та Київським учбово-виробничим підприємством №3 Українського товариства сліпих.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2014р. виправлено описки, допущені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.10.2014р. у справі №910/18221/13.

24 грудня 2014р. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить суд відновити пропущений строк для подачі скарги та визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 12.11.2014р. (ВП №45415941) про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №42917625 від 19.09.2014р. про стягнення боргу у розмірі 87 032,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2014р. скаргу Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/18221/13 повернуто без розгляду.

12.01.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла повторно скарга Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить суд відновити пропущений строк для подачі скарги та визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 12.11.2014р. (ВП №45415941) про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №42917625 від 19.09.2014р. про стягнення боргу у розмірі 87 032,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2015р. в задоволенні клопотання Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих про відновлення пропущеного строку для подання скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/18221/13 відмовлено, а скаргу на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/18221/13 залишено без розгляду.

22.01.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. у справі №910/18221/13, відповідно до якої заявник просить суд винести ухвалу про відстрочення виконання рішення суду від 17.12.2013р. в частині погашення боргу з виконавчого збору в розмірі 87 032,55 грн. на період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2015р. заяву Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. у справі №910/18221/13 повернуто без розгляду.

29.01.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла повторно заява Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. у справі №910/18221/13, відповідно до якої заявник просить суд винести ухвалу про відстрочення виконання рішення суду від 17.12.2013р. в частині погашення боргу з виконавчого збору в розмірі 87 032,55 грн. на період з 01.04.2015р. по 30.04.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2015р. заяву Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. у справі №910/18221/13 призначено до розгляду на 10.02.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2015р. в задоволенні заяви Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2013р. у справі №910/18221/13 відмовлено.

10.03.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить суд визнати недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46520281 від 14.02.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2015р. скаргу Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/18221/13 залишено без розгляду.

17.03.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить суд відновити пропущений процесуальний строк для подачі скарги та визнати недійсною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №46520281 від 14.02.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015р. відновлено Київському учбово-виробничому підприємству №3 Українського товариства сліпих пропущений строк на подачу скарги та призначено розгляд скарги дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі №910/18221/13 на 07.04.2015р.

02.04.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих (надалі також - скаржник, боржник) на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить суд відновити пропущений процесуальний строк для подачі скарги та винести ухвалу про визнання незаконними дій Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, визнати недійсними платіжні вимоги №173/03 від 17.03.2015р., №174/03 від 17.03.2015р. та в порядку ст. 90 ГПК України винести окрему ухвалу щодо порушення Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві норм закону України "Про виконавче провадження".

Скарга обґрунтована тим, що платіжні вимоги, що були видані державним виконавцем не містять посилання на ухвалу суду від 28.10.2014р. про затвердження мирової угоди сторін, що є виконавчим документом. Також, норми, на які посилався державний виконавець при виданні платіжних вимог, не стосуються суті винесених вимог враховуючи те, що державним виконавцем 07.11.2014р. було видано постанову про закриття виконавчого провадження №42917625, якою був знятий арешт, накладений на майно та кошти боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015р. скаргу Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було призначено до розгляду на 19.05.2015р.

Представниками позивача та державної виконавчої служби письмових заперечень на скаргу до матеріалів справи не надано.

В судове засідання 19.05.2015р. представники позивача та державної виконавчої служби не з'явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Окрім того, скаржник просить суд відновити строк на оскарження дій державного виконавця.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вищий господарський суд України у п. 1 Інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» на запитання, чи достатньо для вирішення господарським судом питання про відновлення процесуального строку самого лише клопотання про це або наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена, відповів так. Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» яку доведено до господарських судів інформаційним листом Вищого господарського суду України від 19.03.2004р. №01-8/491 «Про постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону №606-XIV, ст. 1212 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст. 248-22 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК, залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

Дослідивши матеріали справи та надані до скарги докази, судом ухвалено поновити позивачу строк на оскарження дій державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи докази та скаргу відповідача у відкритому судовому засіданні, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - ЗУ «Про виконавче провадження») а також п. 1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999р., примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, судових наказів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону (стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

17.12.2013р. Господарським судом міста Києва винесено рішення №910/18221/13, яким стягнуто з відповідача 2 099 466,83 грн. боргу.

Ухвалою від 28.10.2014р. в справі №910/18821/13 затверджена мирова угода на стадії виконання судового рішення від 17.12.2013р.

Пунктом 1 розділу 2 зазначеної мирової угоди сторонами встановлено, а судом затверджено, що стягувач підтверджує про сплату боржником частини боргу в сумі 290 000,00 грн. з загальної суми боргу 2 099 466,83 грн.

Як встановлюється матеріалами справи, виявивши, що станом на 30.01.2015р. за відповідачем рахується борг на суму 49 012,82 грн., позивач звернувся до державного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали №910/18221/13 від 28.10.2014р. про стягнення з відповідача залишку боргу в розмірі 49 012,82 грн.

14.02.2015р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46520281 та надано відповідачу строк до семи днів з дня винесення постанови на добровільне виконання даної постанови.

17.03.2015р. державним виконавцем видано платіжні вимоги: №173/03 на ПАТ КБ «Євробанк» про перерахування коштів в розмірі 49 012,82 грн. та №174/03 на ПАТ «Агрокомбанк» про перерахування коштів 185,33 грн.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №7648853 від 31.03.2015р. з рахунку відповідача у ПАТ КБ «Євробанк» було списано на рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві кошти в розмірі 49 012,825 грн.

Також, відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення №238571 від 31.03.2015р. з рахунку відповідача у ПАТ «Агрокомбанк» було списано на рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві кошти в розмірі 185,33 грн.

Отже, скаржник звернувся до суду з вимогою про визнати недійсними винесених державним виконавцем платіжних вимог №173/03 від 17.03.2015р., №174/03 від 17.03.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Вимога державного виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. (п. 1.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень»).

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (ст. 11 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.

Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. (ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

Платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. (ст. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22).

Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції. (п. 17. зазначеної Інструкції).

Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом. (п. 5.1. вказаної Інструкції)

Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі (орган державної виконавчої служби) на підставі виконавчих документів, установлених законами України. (п. 5.3. Інструкції).

Таким чином, державний виконавець, в межах виконавчого провадження, у разі виявлення коштів на рахунку боржника у банках, арештовує ці кошти та вилучає їх згідно платіжної вимоги, яка підлягає до виконання банком у відповідності до вказаної вище Інструкції.

Як встановлено, судом, державним виконавцем видано платіжні вимоги №173/03 від 17.03.2015р., №174/03 від 17.03.2015р. в межах виконавчого провадження ВП№46520281 про стягнення з відповідача 49 012,82 грн. у відповідності до заяви стягувача, поданої в порядку ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, необхідно зазначити також наступне:

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

Викладене є положеннями п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»

Як вбачається з викладеної норми, оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця обмежується розглядом питання щодо правомірності винесених останнім постанов в межах виконавчого провадження та/або щодо наслідків виконавчих дій.

Проте, визнання недійсними платіжних вимог державного виконавця не є наслідком виконавчих дій, наслідком є списання коштів з рахунку.

Таким чином, оскільки вимоги скаржника викладені не у вигляді скарги на дії державного виконавця щодо винесення ним відповідної постанови, а у вигляді скарги на дії державного виконавця щодо видання ним платіжних вимог, то у суду, згідно норм чинного законодавства, відсутні повноваження щодо вирішення таких вимог.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, скарга Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві задоволенню не підлягає, окрім того в частині винесення судом окремої ухвали в порядку ст. 90 ГПК України щодо порушення Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві норм закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги Київського учбово-виробничого підприємства №3 Українського товариства сліпих на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві в справі №910/18221/13.

2. Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов