Рішення

від 14.05.2015 по справі 4/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015Справа №4/176 За позовом Прокуроратури міста Києва (Київської транспортної прокуратури) в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РВП-3»

Громадської організації «Спілка власників водного транспорту «Галерне»

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від прокуратури Скляр - посв.

від позивача

від відповідача-1 не з'явився

від відповідача -2 Медведев А.А.- директор, Підлісний Р.Б.- за довіреністю

від третьої особи 1 не з'явився

від третьої особи 2 ОСОБА_5 за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дніпровська транспортна прокуратура міста Києва (Київська транспортна прокуратура) звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради про звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "РВП-3" самовільно зайнятої земельної ділянки, загальною площею 27 гектарів, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, яка зайнята для відстою маломірних суден.

В процесі розгляду справи до участі у справі було залучено в якості відповідача Громадську організацію "Спілка власників водного транспорту "Галерне", прокурором були подані уточнення до позову, відповідно до яких прокурор просить зобов'язати відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "РВП-3" та Громадську організацію "Спілка власників водного транспорту "Галерне" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 27 гектарів, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, яка зайнята для відстою маломірних суден. Однак, не зазначено позовних вимог щодо кожного Відповідача.

В процесі розгляду справи суду також надані докази що наказом генерального прокурора України №77 ш від 04.05.2012р. ліквідовано Київську транспортну прокуратуру, а Прокуратура міста Києва є правонаступником ліквідованої Київської транспортної прокуратури.

Прокурор в позовній заяві надав обґрунтування позовних вимог: як зобов'язання повернути земельну ділянку, яка витікає із чинного законодавства у результаті самовільного використання земельної ділянки відповідачами та застосування наслідків передбачених ст. 212 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2011р. провадження у справі було зупинено до розгляду справи №2а-18157/10/2670, яка розглядалася Окружним адміністративним судом міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2013р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013р. провадження у справі було зупинено до розгляду справи №826/2353/13-а, яка розглядалася Київським апеляційним адміністративним судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2014р. провадження у справі було поновлено.

Суд до початку розгляду справи після поновлення провадження у справі надав можливість прокурору уточнити свої позовні вимоги, у відповідності до правил ст.22 ГПК України.

Прокурор міста Києва підтримав уточнення подані Дніпровським транспортним прокурором від 20.07.2007р. за №7086 вх, відповідно до яких просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «РВП-3» (відповідача-1) та Громадську організацію «Спілка власників водного транспорту «Глерне» (відповідача-2) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, розміром 27 гектарів, яка зайнята для відстою маломірних суден.

24.03.2015р. прокурором надано клопотання про долучення до матеріалів справи інформацію Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації з копією акту обстеження земельної ділянки від 30.01.2015р.

Київська міська рада підтримала позовні вимоги щодо зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «РВП-3» (відповідача-1) та Громадську організацію «Спілка власників водного транспорту «Галерне» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, розміром 27 гектарів, яка зайнята для відстою маломірних суден.

На початку розгляду справи Відповідач подав суду Відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача-1 про розгляд справи.

На призначені судові засідання після поновлення провадження у справі представник відповідача-1 не з'являвся, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що, зокрема, свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу за поштовою адресою 16.02.2015р.

При цьому, за адресою місцезнаходження відповідача (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9) конверт з ухвалою суду було повернуто назад до суду з відміткою (не знаходиться).

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура міста Києва (Київська транспортна прокуратура) звернулась до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РВП-3» та Громадської організації «Спілка власників водного транспорту «Галерне» (Відповідачів по справі) про звільнення самовільно зайнятої Відповідачами земельної ділянки за адресою: м. Київ-045, вул. Набережно-Корчуватська, розміром 27 гектарів, яка зайнята для відстою маломірних суден.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що користування земельною ділянкою здійснюється з завданням шкоди економічним та суспільним інтересам, спричиняє нецільове використання земель.

В якості доказів порушення Відповідачами норм земельного законодавства до матеріалів справи додані акт обстеження земельної ділянки від 13.06.13 р. № 399/01 та акт обстеження земельної ділянки від 30.01.2015р. №55/01, складені та підписані посадовою особою Департаменту земельних ресурсів Ваньчук Я.Б.

Складання вище зазначених актів є наслідком державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідачів, а тому на вказані правовідносини поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) може бути плановим та позаплановим.

Зокрема, відповідно до ст. 5 вказаного Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу, яке повинно містити наступні відомості:

- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної

особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- найменування органу державного нагляду (контролю).

Вказане повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Проте, матеріали справи не містять жодного документального підтвердження того, що державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності відповідачів, був плановим. Так, в матеріалах справи відсутні річні або квартальні плани проведення такого нагляду (контролю), докази направлення відповідачам письмового повідомлення про проведення планового державного нагляду (контролю).

Статтею 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачені правові засади позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу

державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду

(контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у

документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень

або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом

господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі

здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на

його проведення;

- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Проведення позапланових заходів з інших підстав Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» забороняється.

Окрім цього, суб'єкти господарювання, в даному випадку відповідачі, повинні ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Проте, матеріали справи не містять жодного доказу того, що у даному конкретному випадку проводився позаплановий державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності відповідачів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 цього Закону визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Але і такі обов'язкові документи, як наказ про проведення перевірки та відповідне посвідчення або хоча б посилання на них, в матеріалах справи відсутні.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено і обов'язкові вимоги до акту, який складається за наслідками перевірки.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду,

прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної

особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Також, посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Як вбачається з наданих суду актів обстежень земельної ділянки, такі акти не містять усіх необхідних та обов'язкових відомостей, які передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Крім того, підзаконними нормативно-правовими актами встановлено і інші вимоги до актів перевірки.

Так, відповідно до розділу 6 «Порядок виявлення та обліку виявлених порушень земельного законодавства та контролю за їх усуненням при здійснені самоврядного контролю за використанням і охороною земель» Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003р., затверджено форму акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Зокрема, в акті державний інспектор зазначає:

- номер акта перевірки;

- прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, щодо яких проводиться перевірка, та їх адреси або місцезнаходження;

- прізвище, ім'я, по-батькові та посада працівника Головного управління, який здійснює перевірку;

- дата та підстави проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- дані про земельну ділянку (місце розташування, розмір, цільове призначення, наявність документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою, та інші дані);

- виявлення порушення земельного законодавства;

- пояснення фізичної, юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов'язані з порушеннями земельного законодавства.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою.

З доданих до матеріалів справи актів обстеження земельної ділянки вбачається, що ці акти не відповідають і вимогам щодо їх форми і змісту, встановленим у Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві.

Всупереч вимогам Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, в актах не зазначено:

- адреси або місцезнаходження юридичних осіб, щодо яких проводиться перевірка;

- дані про земельну ділянку (її чіткого розміру, чіткого місце розташування, цільового призначення);

- даних хто саме з відповідачів по справі, в який спосіб та яку саме територію земельної ділянки займає;

- посаду та прізвище представників юридичних осіб чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці;

Крім того, п. 6.2. вказаного Порядку передбачено, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадою особою Головного управління та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень.

Однак, акти обстежень земельної ділянки, які містяться в матеріалах справи не містять жодного підпису керівників або уповноважених представників юридичних осіб, щодо яких складено акти перевірки, немає жодних наданих пояснень з приводу виявлених порушень.

Також, в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаних актів перевірок відповідачам, а відповідно до п. 6.1. Порядку акт направляється поштою.

Тобто, оскільки процедура проведення перевірки не відповідає імперативним нормам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а надані суду акти обстежень земельної ділянки від 13.06.2013р. та від 30.01.2015р., складені за її наслідками, суперечать нормам як вказаного Закону, так і інших нормативно-правових актів, то такі акти не можуть бути належними та допустимими доказами для притягнення відповідачів до будь-якої відповідальності.

Також, судом при прийняті рішення прийнято до уваги Постанову Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

" 3.1. Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, зокрема, вжиття особою заходів до оформлення права на земельну ділянку.

Відповідно до наданих доказів по справі такими заходами відповідача-2 по справі щодо оформлення права на земельну ділянку (місце розташування якої: вул. Набережно-Корчуватська у Голосіївському районі м. Києва, о. Жуків, орієнтований розмір: 15 га земельної ділянки, 5га акваторії, цільове призначення: для стоянки плавзасобів, будівництва, експлуатація спортивно-оздоровчої бази та споруд водного спорту) є клопотання відповідача-2 до Київської міської ради від 29.11.2013р. №08/19950 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для наміру одержання земельної ділянки в користування (оренду) на 49 років.

Таким чином, відповідач-2 довів суду, що ним вжиті заходи, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на одержання ним в оренду на 49 років земельної ділянки, розташованої на вул. Набережно-Корчуватська у Голосіївському районі м. Києва, о. Жуків.

Прокурором не надано належних доказів, які підтверджують наявність вини та протиправності поведінки відповідачів, зокрема, надані суду акти обстежень земельної ділянки від 13.06.2013р. та 30.01.2015р. не відповідають вимогам щодо їх форми і змісту, встановленим у Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві.

В матеріалах справи відсутні докази, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «РВП-3» або у Громадської організації «Спілка власників водного транспорту «Галерне» у власності є річковий транспорт та контейнери для зберігання особистих речей.

Відстій човнів громадян здійснюється на вказаній території більше як 40 років, на підставі Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №888 «Про закріплення існуючих та відвод додаткових земельних Київській міській водно-моторній пристані Управління побутового обслуговування під розміщення моторних і гребних човнів індивідуального користування та човнів держустанов, які не мають своїх причалів і порядок користування ними», відповідно до якого було відведено земельні ділянки Управлінню та розпочато впорядкування їх для використання саме як стоянок човнів індивідуального користування та човнів держустанов.

На даний час спірна територія також зайнята контейнерами для особистих речей власників водного транспорту.

Суду поданий перелік осіб котрі являються власниками вказаних малих та маломірних суден, а саме 648 фізичних осіб-власників малих і маломірних суден, які не можуть приймати участь при розгляді справи в господарському процесі.

З урахуванням викладеного, в таких випадках положення статті 212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягають.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що прокурором недоведені позовні вимоги щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ-045, вул. Набережно-Корчуватська, розміром 27 гектарів, яка зайнята для відстою маломірних суден, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, та позовні вимоги прокурора не задоволені, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір не відшкодовується та не стягується в Державний бюджет України.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено:22.05.2015р.

Суддя І.І.Борисенко