Постанова

від 21.05.2015 по справі 826/1641/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2015 року 13:40 № 826/1641/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Древній Рим» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Древній Рим» (надалі - ПП «Древній Рим» або позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві або відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у прийнятті податкової декларації ПП «Древній Рим» з податку на додану вартість за грудень 2014 року;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийняти та зареєструвати датою подачі (20.01.2015 року) податкову декларацію ПП «Древній Рим» з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що надіслана ним на адресу ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві електронна податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період грудень 2014 року містить усі необхідні реквізити, передбачені п. 48.3 і п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, які цілком відповідають фактичним обставинам справи, та складена за встановленою формою і в порядку, визначеному Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966. Таким чином, на думку представника позивача, дії відповідача щодо відмови підприємству у прийнятті його податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року є протиправними та безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду у судовому засіданні на 24.02.2015 року.

У судове засідання 24.02.2015 року з'явилися представники сторін.

У вказаному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на письмові заперечення, та просив суд відмовити у його задоволенні.

Суд у судовому засіданні 24.02.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що 20.01.2015 року ПП «Древній Рим» (ідентифікаційний код 39177596, місцезнаходження: м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 10/10, кв. 61) надіслало ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2014 року з доданими до нього додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація), в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку податкової звітності до центрального та відповідного районного органу доходів і зборів без зауважень цього ж дня. У вказаній Податковій декларації позивач задекларував суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6 667 грн.

Крім того, дана податкова звітність з ПДВ була складена за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, та підписана одноособово керівником підприємства Гапоненком Р.І.

27.01.2015 року ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві направило на адресу позивача лист від 23.01.2015 року № 3128/10 «Про надання інформації», в якому повідомило підприємство про наступне: «ПП «Древній Рим», код ЄДРПОУ 39177596, подано податкову звітність з ПДВ, особисто платником податків або уповноваженою особою, надіслану засобами поштового, телекомунікаційного зв'язку (E-mail), а саме:

- декларація по ПДВ з відповідними додатками до неї (реєстраційний номер № 9078562858 від 20.01.2015 року, та реєстр податкових накладних до неї), встановлено заповнення її з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначеної в Наказі Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», ст. 46 - 48 Податкового кодексу України,

а саме: невідповідність заповнення податкової звітності.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись п. 48.7 ст. 48 та п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова звітність складена з порушенням, не вважається податковою декларацією. Тому звертаємося до Вас з пропозицією надати нову податкову звітність з податку на додану вартість за відповідний звітний період, складену належним чином.».

Вважаючи таку відмову у прийнятті зазначеної Податкової декларації з ПДВ необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішення спору суд виходить з наступного.

В силу норми ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Згідно нормою частини 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 цього Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

При цьому, нормами п. 46.6 ст. 46 ПК України передбачено, що якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення , є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Так, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678, що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626, затверджена форма Податкової декларації з податку на додану вартість і порядок її заповнення.

Надалі, Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044, визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Даним Наказом Міністерства доходів і зборів України від 23.09.2014 року № 966 затверджено нову форму Податкової декларації з податку на додану вартість. Оприлюднення цього Наказу здійснено в Офіційному віснику України від 04.11.2014 року № 86.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що за звітний період грудень 2014 року подається до органів доходів і зборів за формою податкової звітності, затвердженої саме Наказом Міністерства доходів і зборів України від 23.09.2014 року № 966.

Нормами п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно п. 48.4 ст. 48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Також, в силу норм пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 цього Кодексу, податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктами 49.3 і 49.4 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 зазначеного Кодексу).

Крім того, в пп. 4.9.2 п. 4.9 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516 (що не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому відповідно має лише рекомендаційний характер), декларація, надана платником, також вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст.ст. 48 і 49 Кодексу: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація, та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання або квитанції в електронному вигляді з накладеним ЕЦП ЦОЕЗ про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений строк (п. 49.11 ст. 49 Кодексу).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 і 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

Як було зазначено представником відповідача під час судового розгляду справи, підставою для неприйняття податкової декларації ПП «Древній Рим» з ПДВ за звітний період грудень 2014 року слугував встановлений контролюючим органом факт «невідповідності заповнення податкової звітності» вимогам ст.ст. 46 - 48 ПК України та наказу ДПС України від 14.06.2012 року № 516. При цьому, в ході огляду тексту листа відповідача від 23.01.2015 року № 3128/10 судом встановлено, що він не містить посилань на конкретні обставини невідповідності поданої позивачем податкової звітності вимогам чинного законодавства (як то відсутність та/або недостовірність певних обов'язкових реквізитів, подання звітності не за встановленою чинним законодавством формою (в тому числі відсутність певних додатків до податкової декларації) чи не в повному обсязі). Також безпосередньо в судовому засіданні у справі представник відповідача не надав суду жодних усних та/або письмових пояснень щодо наявності конкретних обставин невідповідності поданої податкової звітності вимогам чинного податкового законодавства.

Натомість, у ході детального дослідження наявних в матеріалах справи копій податкової декларації ПП «Древній Рим» за грудень 2014 року, наданих представниками сторін, та інших матеріалів справи судом не виявлено, а відповідачем не доведено, факту відсутності в такій декларації обов'язкових реквізитів, визначених норами п. 48.3 і п. 48.4 ст. 48 ПК України, та/або заповнення таких реквізитів з недостовірними відомостями.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних у справі матеріалів, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності Податкової декларації ПП «Древній Рим» з ПДВ за звітний період грудень 2014 року, що виражаються в оформленні та направленні на адресу позивача листа (письмового повідомлення) від 23.01.2015 року № 3128/10, є протиправними.

Що стосується позовної вимоги позивача про визнання даної Податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року такою, що подана у момент фактичного її отримання відповідачем, тобто 20.01.2015 року, то суд зазначає наступне.

Згідно п. 49.13 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Оскільки під час розгляду даної справи судом встановлений факт неправомірної відмови податковим органом у прийнятті Податкової декларації за грудень 2014 року, а її фактичне прийняття контролюючим органом відбулось 20.01.2015 року, що вбачається з роздруківки електронної квитанції № 2 та не заперечується відповідачем, то суд вважає обґрунтованою вимогу позивача визнати вказану Податкову декларацію з ПДВ поданою станом на 20.01.2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Древній Рим» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Приватного підприємства «Древній Рим» (ідентифікаційний код 39177596) з податку на додану вартість за звітний період грудень 2014 року з підстав, зазначених у листі від 23.01.2015 року № 3128/10.

3. Визнати податкову декларацію Приватного підприємства «Древній Рим» (ідентифікаційний код 39177596) з податку на додану вартість за звітний період грудень 2014 року такою, що подана у момент фактичного її отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а саме: 20.01.2015 року.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства «Древній Рим» (ідентифікаційний код 39177596, адреса: 01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 10/10, кв. 61) судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесяти трьох грн. 08 копійки) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок