Ухвала

від 08.07.2015 по справі 826/1641/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1641/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Древній Рим» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Древній Рим» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - Відповідач) у якому просило визнати протиправною відмову відповідача щодо неприйняття податкової декларації за грудень 2014 та зобов'язати відповідача прийняти та зареєструвати податкову декларацію днем її подачі, а саме: 20.01.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.01.2015 ПП «Древній Рим» надіслало ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період грудень 2014 року з доданими до нього додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (далі по тексту - податкова декларація), в електронному вигляді, про що отримано підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку податкової звітності до центрального та відповідного районного органу доходів і зборів без зауважень цього ж дня. У зазначеній податковій декларації позивач задекларував суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6 667 грн.

Зазначена податкова звітність з ПДВ була складена за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966, та підписана одноособово керівником підприємства Гапоненком Р.І.

27.01.2015 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направило на адресу позивача лист від 23.01.2015 № 3128/10 «Про надання інформації», в якому встановлено заповнення податкової декларації з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначеної в Наказі Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», ст. 46 - 48 ПК України, а саме: невідповідність заповнення податкової звітності.

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії контролюючого органу щодо неприйняття податкової декларації, поданої ПП «Древній Рим», за звітний період грудень 2014 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів є протиправними, а тому податкову декларацію разом із вищезазначеними додатками слід вважати прийнятою днем її фактичного отримання відповідачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами податкового права, зокрема, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 201.14 ст. 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Пунктом 201.15 ст. 201 ПК України передбачено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі по тексту - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 23.09.2014 року № 966 затверджено нову форму Податкової декларації з податку на додану вартість. Оприлюднення цього Наказу здійснено в Офіційному віснику України від 04.11.2014 року № 86.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що за звітний період грудень 2014 року подається до органів доходів і зборів за формою податкової звітності, затвердженої саме Наказом Міністерства доходів і зборів України від 23.09.2014 року № 966.

Нормами п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Також, в силу норм пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 цього Кодексу, податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно із п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Правовими положеннями п. 49.10 ст. 49 ПК України визначено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється .

Між тим, п. 49.11. ст. 49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови .

Проте, в листі від 23.01.2015 № 3128/10 (а.с.10), який був досліджений судом апеляційної інстанції в повному обсязі, не зазначено причин відмови прийняття податкової декларації позивача з ПДВ за грудень 2014 року та не зазначено, які саме, на думку контролюючого органу, зазначена декларація містить порушення.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 та 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.