Постанова

від 21.05.2015 по справі 826/1553/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2015 року 13:50 № 826/1553/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКонцерну «Беарс Фуд Інгредієнтс» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1630-25 від 02.10.2014 року, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Концерн «Беарс Фуд Інгредієнтс» (надалі - Концерн або позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві або відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1630-25 від 02.10.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.02.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.10.2014 року № Ю-1630-25, виставленої ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, оскільки основна сума недоїмки була погашена Концерном добровільно протягом вересня-жовтня 2014 року. Крім того, до складу суми недоїмки в розмірі 8 213,13 грн., згідно спірної вимоги від 02.10.2014 року № Ю-1630-25, входять суми штрафних санкцій (1 026,35 грн.) та пені (215,53 грн.), нарахованих на підставі рішення від 30.07.2014 року № 0038251705, яке в судовому порядку визнано протиправним і скасоване. Таким чином, на думку позивача, зазначена вимога від 02.10.2014 року № Ю-1630-25 підлягає скасуванню.

У судове засідання, призначене на 16.03.2015 року, з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, 02.03.2015 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, в яких зазначено про правомірність оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.10.2014 року № Ю-1630-25.

Суд у судовому засіданні 16.03.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2014 року на адресу Концерну надійшла вимога ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (правонаступником якої наразі є відповідач) про сплату боргу (недоїмки) від 02.10.2014 року № Ю-1630-25 (далі - Вимога від 02.10.2014 року), згідно якої станом на 30.09.2014 року за позивачем обраховується недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8 213,13 грн.

Не погоджуючись з правомірністю виставлення зазначеної Вимоги позивач скористався правом на досудове оскарження цього рішення суб'єкта владних повноважень. За результатами розгляду скарг Концерну на Вимогу від 02.10.2014 року Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 19.11.2014 року № 688/10/26-15-10-09 та Державною фіскальною службою України рішення від 25.12.2014 року № 3655/6/99-99-10-01-07-15 про залишення даних скарг без задоволення, а Вимоги про сплату боргу (недоїмки) - без змін. При цьому, зокрема, в рішенні ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.11.2014 року № 688/10/26-15-10-09 зазначено, що оспорювана Вимога від 02.10.2014 року сформована на підставі даних картки особового рахунку платника єдиного внеску - Концерну.

Вважаючи дану Вимогу протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до визначення, закріпленого у ст. 1 названого Закону, «єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - єдиний внесок) є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно абз. 1 - 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

При цьому, у силу приписів норм ч. 4 ст. 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, у відповідності до п. 4 розд. 1 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 року № 765 (надалі - Порядок № 765)(що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994), облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень.

За даними оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати та єдиного внеску Міндоходів та його територіальними органами в автоматичному режимі формуються звітність і зведена інформація про нарахування та надходження податків, зборів, митних платежів, коштів передоплати, єдиного внеску, податковий борг, недоїмку із сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), надміру сплачених сум платежів та єдиного внеску тощо (п. 11 цього Порядку).

Порядок нарахування та обліку сум платежів, нарахованих в інтегрованій картці платника визначена розділом ІІІ зазначеного Порядку. Зокрема, п. 4 розд. ІІІ Порядку передбачено, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

При цьому, нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Також, п. 3 і п. 5 розд. ІІІ цього Порядку визначено, що зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, розраховані територіальним органом Міндоходів, відображаються ним в інтегрованій картці платника за даними електронного реєстру повідомлень-рішень у частині узгоджених сум.

Суми нарахованих платежів за результатами перевірок, пені та штрафних (фінансових) санкцій обліковуються за тими самими кодами бюджетної класифікації, що й податки, збори, за якими здійснено такі нарахування. Суми єдиного внеску, нараховані до сплати за результатами перевірок, пені та штрафних (фінансових) санкцій обліковуються в інтегрованій картці відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності.

Дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів (п. 5 розд. IV зазначеного Порядку).

Порядок обчислення та сплати єдиного внеску платниками такого внеску визначений статтею 9 Закону № 2464-VI. Зокрема, згідно ч. 7 і абз. 1 ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Одночасно судом враховується наступне.

У розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, «недоїмка» - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 2 - 4 ст. 25 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею

При цьому, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі ж якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз. 4 ч. 9 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Форма податкової вимоги для платника єдиного внеску - юридичної особи затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що зареєстрований Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за № 1622/24154 та набрав чинності з 01.10.2013 року, а саме: наведена в 4 до названої Інструкції.

При цьому, безпосередньо порядок формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки зі сплати єдиного внеску) передбачений розд. 6 згаданої вище Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455.

Зокрема, положеннями п. 6.3 6 цієї Інструкції визначено, що органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У цих випадках вимога надсилається платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, - протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Також, абз. 1 п. 6.4 розд. 6 зазначеної Інструкції передбачено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Крім того, у відповідності до положень ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Так, зокрема, згідно з ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, та, згідно з п. 2 ч. 11 ст. 25 цього ж Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом доходів і зборів на платника єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення (абз. 1 і 2 ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки (абз. 3 ч. 14 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Одночасно, нормами абз. 3 і 4 ч. 15 ст. 25 цього Закону визначено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Зокрема, суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

У силу приписів норми ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з матеріалів справи (зокрема, даних картки особового рахунку платника єдиного внеску - Концерну за 2014 рік) та не заперечується обома сторонами, станом на 22.08.2014 року на особовому рахунку позивача обліковувалася сума переплати з єдиного внеску в розмірі 349,51 грн., що була зменшена цього ж дня на суми нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій (в сумі 1 026,35 грн.) та пені (215,53 грн.), які визначені згідно рішення за № 0038251705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 30.07.2014 року. Таким чином, 22.08.2014 року в картці особового рахунку Концерну утворилася сума недоїмки в розмірі 892,37 грн., що була погашена 22.09.2014 року за рахунок суми єдиного внеску в розмірі 2 500 грн., сплаченої позивачем згідно платіжного доручення № 96 від 22.09.2014 року. Як наслідок, 22.09.2014 року за підприємством обраховується переплата по єдиному внеску в сумі 1 607,63 грн., яка зменшується у зв'язку з декларуванням позивачем до сплати єдиного внеску в розмірі 10 820,76 грн. по звіту від 09.09.2014 року № 1410979594 (по строку сплати до 22.09.2014 року).

Надалі, станом на 22.09.2014 року в картці особового рахунку Концерну обліковується недоїмка в сумі 9 213,13 грн., станом на 24.09.2014 року та 30.09.2014 року - в сумі 8 213,13 грн., станом на 03.10.2014 року - в сумі 7 213,13 грн., станом на 06.10.2014 року - в сумі 6 213,13 грн., станом на 08.10.2014 року - в сумі 5 713,13 грн., станом на 09.10.2014 року - в сумі 5 245,13 грн., станом на 14.10.2014 року - в сумі 4 245,13 грн., станом на 16.10.2014 року - в сумі 2 745,13 грн., станом на 17.10.2014 року - в сумі 1 396,44 грн., станом на 20.10.2014 року - 12 81,98 грн. (за рахунок нарахування до сплати суми єдиного внеску 10 985,54 грн. по звіту від 03.10.2014 року № 412146984), станом на 31.10.2014 року - в сумі 12 056,35 грн., станом на 04.11.2014 року - в сумі 10 44,47 грн. (тобто, станом на 04.11.20214 року сума недоїмки, зафіксована в оспорюваній Вимозі від 02.10.2014 року погашена в повному обсязі. При цьому, погашення зазначеної суми недоїмки в розмірі 8 213,13 грн. відбувалося за рахунок сум єдиного внеску, сплачених Концерном на казначейський рахунок ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно платіжних доручень від 22.09.2014 року № 96 в сумі 2 500 грн., від 24.09.2014 року № 97 в сумі 1 000 грн., від 02.10.2014 року № 104 в сумі 1 000 грн., від 06.10.2014 року № 106 в сумі 1 000 грн., від 08.10.2014 року № 108 в сумі 500 грн., від 09.10.2014 року № 110 в сумі 468 грн., від 14.10.2014 року № 111 в сумі 1 000 грн., від 16.10.2014 року № 115 в сумі 1 000 грн., від 16.10.2014 року № 116 в сумі 500 грн., від 17.10.2014 року № 118 в сумі 852,76 грн., від 23.10.2014 року № 130 в сумі 325,63 грн., від 04.11.2014 року № 142 в сумі 670 грн. (копії перелічених платіжних доручень позивача з відмітками банку про проведенні операції та виписок банку по рахунку Концерну за відповідні дати наявні в матеріалах справи), а також за рахунок виключення 04.11.2014 року з картки особового рахунку платника єдиного внеску-позивача визначених, згідно рішення № 0038251705 від 30.07.2014 року сум штрафних санкцій та пені у зв'язку з оскарженням такого рішення). При цьому, факт несвоєчасної сплати позивачем сум єдиного внеску, відображених у звіті від 09.09.2014 року № 1410979594, останнім не заперечується.

На кінець 2014 року в особовій картці Концерну по єдиному внеску обліковувалася сума переплата в розмірі 3 226,56 грн.

Також, під час судового розгляду даної справи встановлено, що, наразі, згадане вище рішення за № 0038251705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 30.07.2014 року визнано протиправним та скасовано в судовому порядку, згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2014 року по справі № 826/18817/14 за позовом Концерну «Беарс Фуд Інгредієнтс» до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, що залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015 року, та в силу приписів норм ст. 254 КАС України набрала законної сили (копії цих судових рішень наявні в матеріалах даної справи).

Водночас, як свідчать наявні матеріали справи, станом на 30.09.2014 року та 02.10.2014 року суми штрафних санкцій та пені по єдиному внеску, визначених згідно рішення № 0038251705 від 30.07.2014 року, мали статус узгоджених, а тому суд не вбачає протиправність у діях ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо формування та виставлення на адресу Концерна спірної Вимоги від 02.10.2014 року.

Що ж до позовних вимог позивача про скасування оспорюваної Вимоги від 02.10.2014 року суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 6.7 розд. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вимога вважається відкликаною, зокрема, якщо сума боргу самостійно погашається платником.

У цьому випадку вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми боргу.

З контексту наведених норм матеріального права слідує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) втрачає свою правову силу автоматично у разі погашення суми боргу (недоїмки), на яку вона була сформована. При цьому, оформлення окремих документів за наслідками такого відкликання від суб'єкта владних повноважень у даному випадку не вимагається.

За результатами дослідження наявних матеріалів справи судом встановлено, що погашення позивачем суми недоїмки, визначеної у Вимозі від 02.10.2014 року № Ю-1630-25, відбулося протягом вересня-жовтня 2014 року в добровільному порядку, а тому, як наслідок, оспорювана Вимога від 02.10.2014 року № Ю-1630-25 в силу закону вважається такою, що відкликана в листопаді 2014 року.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Концерну також в частині скасування Вимоги від 02.10.2014 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Концерну «Беарс Фуд Інгредієнтс» відмовити повністю.

2. Стягнути з Концерну «Беарс Фуд Інгредієнтс» (ідентифікаційний код: 32978619, адреса: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52) судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (однієї тисячі шестисот сорока чотирьох грн. 30 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок