Ухвала

від 19.05.2015 по справі 815/385/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2015р. К/800/34684/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Бухтіярової І.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 у справі №815/385/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА» доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000292280 від 22.10.2013.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що висновки в постанові та ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Бетта» за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт №1903/15-53-22-8/32184130 від 01.10.2013 про порушення позивачем п.200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у податковій декларації за серпень 2013 року на суму 15153662 грн. (рядок 24 податкової декларації з ПДВ).

22.10.2013 на підставі акту перевірки №1903/15-53-22-8/32184130 від 01.10.2013 ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292280, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15153662 грн. за серпень 2013 року.

Внаслідок оскарження прийнятого відповідачем спірного рішення в адміністративному порядку, його залишено без змін.

Як встановлено судами, суть порушення полягає в тому, що податковим органом з 07.09.2012 по 20.09.2012 було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 27.09.2012 №5707/22-4/32184130, на підставі якого прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001742240 від 25.10.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14611516 грн. за звітний період червень 2012 року;

- №0001732240 від 25.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 5923116,00 грн., із них за основним платежем - у сумі 4905289 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 1017827 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались в судовому порядку, але судом першої інстанції позивачу було відмовлено в задоволені позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що станом на момент складання акту камеральної перевірки №1903/15-53-22-8/32184130 від 01.10.2013 та на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000292280 від 22.10.2013 процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.10.2012 №0001742240 та №0001732240 не була закінчена, оскільки не здійснено апеляційний перегляд справи, а тому визначені ними грошові зобов'язання не були узгодженими.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.54.3.2. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 54. 5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виходячи з положень пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому, відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Зазначене кореспондується також із змістом податкового повідомлення-рішення за формою «В4», форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, в якому зазначається, що протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем її закінчення), частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби.

Вказаними положеннями чітко обумовлено, що фактичне зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у разі судового оскарження відбувається лише за наслідками розгляду відповідної судової справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 по справі №1570/6770/2012 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Бетта» відмовлено повністю, натомість у встановлений процесуальним законом строк позивачем було подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 у справі №1570/6770/2012 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову ТОВ «Бетта»: скасовано податкові повідомлення-рішення, у тому числі, від 25.10.2012 №0001742240 та від 25.10.2012 №0001732240, та відмовлено в позові в частині визнання протиправними дій відповідача.

Судовим рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 по справі №1570/6770/2012, що набрало законної сили, встановлений факт відсутності порушення з боку ТОВ «Бетта» норм податкового законодавства, відображених в акті від 27.09.2012 №5707/22-4/32184130, що також підтверджує відсутність підстав для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 15153662 грн. за звітний період: серпень 2013 року.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва І.О.Бухтіярова