Постанова

від 14.02.2007 по справі 41/419

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/419

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14.02.07 р.                                                                             Справа № 41/419

м. Донецьк, вул. Артема, 157, к. 223

Суддя господарського суду Донецької області                                 Гончаров С.А.                    

при секретарі судового засідання Возневій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: Комунального підприємства „Жилсервіс № 2”, м. Макіївка

про стягнення податкового боргу з ПДВ в розмірі 74761,49 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства „Жилсервіс № 2”, м. Макіївка про стягнення податкового боргу з ПДВ в розмірі 74761,49 грн.

Ухвалою суду від 2 лютого 2007 року було відкрито провадження у адміністративній справі № 41/419 та провадження по справі відбувалось за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наявність у відповідача податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 74761,49 грн., який виник за податковими деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями, а також по пені з цього податку.

Прокурор зазначає, що задекларовані та донараховані відповідачу суми ним узгоджені, але не сплачені у встановлений строк, що є підставою для стягнення суми боргу. Заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до фактичної сплати. Правовою підставою стягнення суми боргу позивач вважає ст.ст. 3, 5, 6, 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст.ст. 2, 4, 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідач у попередньому судовому засіданні звернувся до суду з письмовою заявою, якою в повному обсязі визнав позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 74761,49 грн.

Судом досліджені надані сторонами докази: документи про правовий статус відповідача, податкові декларації, корінці податкових повідомлень-рішень, перша та друга податкові вимоги, рішення про стягнення активів боржника, акти перевірок, довідка про рахунки, довідка УЗР, облікова картка, розрахунки податкового боргу відповідача, акт звірки податкового боргу.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами документи, заслухавши представників сторін,  присутніх у судовому засіданні, господарський суд встановив:

Відповідач, Комунальне підприємство „Жилсервіс № 2”, є юридичною особою, зареєстрований у виконавчому комітеті Макіївської міської ради 11.09.2002 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 1566, знаходиться на податковому обліку у Червоногвардійському відділенні Макіївської ОДПІ.

За Комунальним підприємством „Жилсервіс № 2” рахується заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 74761,49 грн., яка утворилась наступним чином.

Відповідачем подавались до податкового органу декларації з податку на додану вартість, якими були визначені суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету за підсумками звітного періоду (позитивне значення ПДВ). Зокрема, за деклараціями за червень 2006 року – 15697,00 грн., за липень 2006 року – 21324,00 грн., за серпень 2006 року – 18652,00 грн. та за вересень 2006 року – 16360,00 грн.

Згідно із п. 5.1. ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов”язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 5.3.1. цієї ж статті визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, вищевказаними податковими деклараціями відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 72033,00 грн.

Відповідачем було частково сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за декларацією за червень 2006 року, та, таким чином, у відповідача наявний борг з податку на додану вартість, який виник за податковими деклараціями, в сумі 60482,01 грн.

За порушення відповідачем граничних строків сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим органом були прийняті та направлені відповідачу податкові повідомлення-рішення про нарахування на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафних санкцій, а саме, податкові повідомлення-рішення № 0003171540 від 20.07.2006 року на суму 3284,74 грн., № 0003181540 від 20.07.2006 року на суму 6097,89 грн., № 00035621540 від 18.08.2006 року на суму 1216,68 грн., № 0003821540 від 30.08.2006 року на суму 1283,64., № 0003611540 від 18.08.2006 року на суму 1284,88 грн.

Згідно із розписками на корінцях податкових повідомлень-рішень, зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення № 0003171540 від 20.07.2006 року, № 0003181540 від 20.07.2006 року, № 00035621540 від 18.08.2006 року, № 0003821540 від 30.08.2006 року та № 0003611540 від 18.08.2006 року відповідачем у судовому та апеляційному порядку не оскаржувались, та, таким чином, враховуючи приписи п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” нараховані зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції у загальній сумі 13167,83 грн. є узгодженими податковими зобов'язаннями.

Також, у зв'язку з тим, що відповідачем несвоєчасно сплачувались платежі з податку на додану вартість, податковим органом відповідачу була нарахована пеня у сумі 1111,65 грн.

Таким чином, сума податкового боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача, складає 74761,49 грн. наявність зазначеної заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, зокрема, розрахунком позову станом на 9.11.2006 року, актом звірки суми податкового боргу з податку на додану вартість станом на 9.11.2006 року. Крім того, у попередньому судовому засіданні відповідач підтвердив наявність заборгованості з податку на додану вартість у загальній сумі 74761,49 грн.

Будь-яких документів, які б доводили сплату зазначеної  суми, не надано.

Податковим органом було направлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/69 від 04.04.2006 року та другу податкову вимогу  № 2/92 від 16.05.2006 року на суми, відповідно, 22189 грн. та 39374,15 грн. крім того, 19.06.2006 року податковим органом винесено рішення № 3/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу. Проте, прийняті заходи не привели до погашення податкового боргу відповідача.

Відповідно до пп. 3.1.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як зазначалось, під час підготовчого провадження відповідач підтвердив наявність заборгованості у сумі 74761,49 грн. та звернувся до суду з письмовою заявою, якою в повному обсязі визнав позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 74761,49 грн.

Згідно із частиною 2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо під час попереднього провадження відповідач визнав позов, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем у даній справі не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси будь-яких сторін.

З огляду на викладене, суд приймає визнання відповідачем позовних вимог, і, таким чином, на підставі ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позовні вимоги Прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства „Жилсервіс № 2”, м. Макіївка про стягнення податкового боргу з ПДВ в розмірі 74761,49 грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Жилсервіс № 2” (86114, м. Макіївка, вул. Бестужева, 22, ЄДРПОУ 32084825) на користь державного бюджету (розрахунковий рахунок № 31113029500065, відкритий в управлінні Державного казначейства в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24165243) податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 74761,49 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                              Гончаров С.А.