Постанова

від 15.12.2008 по справі 2а-6527/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№2а-6527/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

15 грудня

2008 року

Львівський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

судді Брильовського Р.М.,

при

секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

позивача  - не з'явився

представника

відповідача - ОСОБА_1 (дов. №14133/06 від 25.11.2008 р.)

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за

адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в

Галицькому районі м. Львова про поновлення пропущеного строку для звернення до

суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги

"дітям війни", -

в

с т а н о в и в :

ОСОБА_2

звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі

м. Львова

 про нарахування і виплату недоплаченої

щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни  за 2007-2008 рр. в розмірі 2413,10 грн.

позивач мотивує вимоги тим, що відповідно до ст.6 Закону України „Про

соціальний захист дітей війни” з 1 січня 2006 р. "дітям війни"

повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної

пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова

допомога у 2007-2008 рр. позивачу виплачувалася не в повному обсязі.

В судове

засідання з'явився представник відповідача, позивач не з'явився. 01.12.2008 р.

позивачем подано до суду заяву, у якій просить розглядати справу за його

відсутності.

В судовому

засіданні представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, у

якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог мотивуючи

тим, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на

виконання вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не

визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином

обчислювати вказаний розмір за відсутності поняття "мінімальна пенсія за

віком" як розрахункової величини; клопотання у якому просить суд відмовити

позивачу в поновленні пропущеного строку для звернення до суду.

Суд вважає

що справу слід розглядати за відсутності позивача.

Заслухавши

думку представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони

посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази,

якими вони обгрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового

задоволення, мотивуючи це наступним.

Законом

України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено правовий статус дітей

війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну

захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1

цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та

якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше

18 років.

Позивач

ОСОБА_2

,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.

Статтею 6

Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни

пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,

що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за

віком.

Частина 2

ст. 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - всі вони

приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових

законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та

обсягу існуючих прав і свобод.

Проте

Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6

Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено: пенсії або

довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується

замість пенсії, підвищувалась в меншому, ніж визначено Законом України „Про

соціальний захист дітей війни”, розмірі, і лише дітям війни-інвалідам: з 1-го

січня 2007 року - на 19 грн.; з 1-го квітня 2007 року - на 20,30 грн.;  з 1-го жовтня 2007 року - на 20,55 грн.

Зупинення

дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та

обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках,

передбачених Основним Законом України, вичерпний перелік яких закріплений у ст.

64 Конституції України.

Рішенням

Конституційного суду України від 

09.07.2007р. №6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71

та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», за якими підвищення

до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної

допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей

війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія

Закону України "про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників

війни.

Рішенням

Конституційного суду України від 

22.05.2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 41

розділу II  Закону України "Про

Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України", згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія

Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи

державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується

підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

З дня

ухвалення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визнані

неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про

Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність та положення пункту 41 розділу

II  Закону України "Про Державний

бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України", отже, з цього часу відновлено дію  ст. 6 

Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Рішення

Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної

юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли

внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Судом

встановлено, що всупереч рішенням Конституційного Суду України Управління

Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова оспорювана позивачем

надбавка з липня по грудень 2007 р. та з травня по жовтень 2008 р.

виплачувалась не в повному обсязі, тому позов в частині виплати суми за

вказаний період підлягає задоволенню.

Позивачу за

період з травня по жовтень 2008 року виплачено надбавку як дитині війни в

розмірі 290 грн. 60 коп.

Виходячи з

мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62

Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", ст. 58 Закону

України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України " та  ст.

28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування", позивачу має бути виплачено за період з липня по грудень

2007 року

 742 грн. 65 коп. (410,06х30%х3+415,11х30%х3=742,65),

а з травня по жовтень 2008 року - 581 грн. 20 коп.

(481х30%х2+482х30%х3+498х30%-290,60=581,20) .

Оскільки

підвищення пенсії за 2007 р. проводиться лише з моменту набрання чинності

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року то суд, вирішуючи

спір по суті, відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відмову

позивачу в поновленні пропущеного строку для звернення до суду.

Керуючись

ст.ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України  „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28

Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі  №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду

України від 22.05.2008 року по справі 

№10-рп/2008, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167

Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

Позов

задовольнити частково.   

Зобов'язати

Управління Пенсійного Фонду України у Галицькому районі м. Львова здійснити

нарахування і виплату ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30

відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 9 липня по 31 грудня 2007

року в сумі 742 грн. 65 коп., за період з 22 травня по 31 жовтня 2008 року в

сумі 581 грн. 20 коп.

В решті

позовних вимог відмовити.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана

у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після

закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо

його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду

справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що

постанова суду не набрала законної сили.

Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду

апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване

судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її

подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга

може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо

скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.

Суддя:                                                                                                

Брильовський Р.М.             

Повний текст  постанови виготовлено 22.12.2008 р.