Ухвала

від 21.05.2015 по справі 902/633/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

21 травня 2015 р. Справа № 902/633/15

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" (вул. Гагаріна, буд. 2, с. Токарів, Сквирський район, Київська область, 09041)

до : приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Прогрес" (вул. Колгоспна, буд. 45, с. Ксаверівка, Вінницький район, Вінницька область, 23220)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство "Голдлен" (площа Жовтнева, буд. 1, офіс 227, м. Вінниця, 21000).

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції (вул. Винниченка, 27, м. Вінниця, 21009).

про стягнення 220200 грн помилково перерахованих коштів,

Головуючий суддя Тварковський А.А.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники:

позивача: Сидоров П.В., довіреність №б/н від 08.05.2015р., паспорт серії АВ 367088 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 02.04.2002р.;

Янчук О.І. (директор), паспорт серії СМ 1533097 виданий Сквмрським РВ ГУМВС України в Київській області 16.05.2003р.;

відповідача: не з"явився;

третіх осіб: не з"явилися,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Прогрес" 220200 грн помилково перерахованих коштів.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.05.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/633/15 з призначенням її до розгляду.

Разом з тим, в позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" клопотало про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти в розмірі 220200 грн, що були перераховані і знаходяться на рахунку відповідача та заборони будь-яким особам вчиняти дії направлені на списання вказаної суми коштів з рахунку, що належить відповідачу.

Ухвалою суду від 06.05.2015р. клопотання ТОВ "Крокус" про вжиття заходів до забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.05.2015р.

В судовому засіданні (21.05.2015р.) представники позивача заявлене клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.

Натомість, представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з"явилися, не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належаним чином ухвалою, яка надсилалася останнім рекомендованою кореспонденцією.

Заслухавши пояснення представників позивача, ознайомившись з вищевказаним клопотанням та матеріалами даної справи, суд дійшов висновку, що клопотання останнього про забезпечення позову задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 66 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою прокурора має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначається в п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 32 - 34 ГПК України.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Нормами ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, серед іншого, письмовими і речовими доказами. Господарський суд, згідно ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вищенаведеного випливає, що підставою вжиття заходів із забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що певні дії (бездіяльність) відповідача, третіх осіб ускладнить або унеможливить виконання рішення з господарського спору.

Однак, всупереч вищевикладеному, позивачем не надано жодних доказів ймовірності протиправного списання відділом державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції коштів з рахунку відповідача, не надано доказів щодо задоволення вимог третіх осіб за рахунок даних коштів останнього, не зазначено належного обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову як шляхом накладення арешту, так і заборони вчиняти дії одночасно, а наведені ним обґрунтування є виключно припущеннями, які не можуть бути розцінені судом як належні та допустимі докази для застосування заходів забезпечення позову.

А тому, враховуючи те, що позивач не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надав жодного належного доказу в підтвердження імовірності вчинення відділом державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції дій з метою утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відхилення клопотання останнього про вжиття заходів до забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд при цьому зазначає, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше була відхилене повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на клопотання про забезпечення позову, в задоволенні якого було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" про вжиття заходів до забезпечення позову відхилити.

Копію даної ухвали направити учасникам процесу рекомендованими листами.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Гагаріна, буд. 2, с. Токарів, Сквирський район, Київська область, 09041)

3 - відповідачу (вул. Колгоспна, буд. 45, с. Ксаверівка, Вінницький район, Вінницька область, 23220)

4 - приватному підприємству "Голдлен" (площа Жовтнева, буд. 1, офіс 227, м. Вінниця, 21000)

5 - відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції (вул. Винниченка, 27, м. Вінниця, 21009)