Рішення

від 21.05.2015 по справі 902/633/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2015 р. Справа № 902/633/15

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засіданні Горейка М.В.,

представників позивача: Сидорова П.В., довіреність №б/н від 08.05.2015р., паспорт серії АВ 367088 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 02.04.2002р.;

Скржешевського М.С., довіреність №б/н від 23.04.2015р., посвідчення адвоката;

Янчук О.І. (директор), паспорт серії СМ 1533097 виданий Сквирським РВ ГУМВС України в Київській області 16.05.2003р.;

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції: Собчука В.В., довіреність №б/н від 07.05.2015р., посвідчення ВІ №1527 від 15.06.2015р.

у відсутності представників відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного підприємства "Голдлен",

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" (вул. Гагаріна, буд. 2, с. Токарів, Сквирський район, Київська область, 09041)

до: приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Прогрес" (вул. Колгоспна, буд. 45, с. Ксаверівка, Вінницький район, Вінницька область, 23220)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство "Голдлен" (площа Жовтнева, буд. 1, офіс 227, м. Вінниця, 21000)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції (вул. Винниченка, 27, м. Вінниця, 21009)

про стягнення 220200 грн помилково перерахованих коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус» (ТОВ «Крокус») звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Прогрес" (ПП ПСОП «Прогрес») про стягнення 220200 грн помилково перерахованих коштів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що 20.04.2015 згідно платіжного доручення №407/1 на банківський рахунок відповідача ним перераховано грошові кошти в сумі 220200 грн. Як зазначає останній, станом на день перерахування коштів між ТОВ «Крокус» та ПП ПСОП «Прогрес» жодних договірних фінансово-господарських відносин не було, а відтак підстави для перерахування коштів відповідачу не було, з огляду на що останній зобов'язаний відповідно до ст. 1212 ЦК України повернути їх позивачу, як такі, що набуті без достатньої правової підставі.

Ухвалою суду від 06.05.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/633/15 з призначенням її до розгляду. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в порядку ст. 27 ГПК України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство "Голдлен" та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції.

В ході розгляду справи по суті представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладенні у позові.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча завчасно та належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи ухвалою, яка надсилалася йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Разом із тим, в матеріалах справи міститься відзив останнього вх. №06-52/4843/15 від 19.05.2015р., в якому він зазначив, що кошти , які надійшли на рахунок підприємства від ТОВ «Крокус», не являються коштами ПП ПСОП «Прогрес». При цьому, також вказав, що добровільно повернути помилково перераховані кошти немає можливості, у зв'язку з накладенням відділом Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції арешту на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції відносно позову заперечив, зазначивши, що підстави для повернення органом ДВС позивачу помилково перерахованих коштів відсутні.

Між тим, в матеріалах справи міститься також надісланий на електрону адресу суду відзив останнього вих. №6203/02-25/16 від 21.05.2015р., відповідно до якого він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Однак вказаний відзив третьої особи не містить електронного цифрового підпису, про що відповідальним працівником суду складено відповідну довідку від 21.05.2014р., а тому він судом не береться до уваги, оскільки п. 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.02.2013р. N28 визначено, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі. Разом з тим, в супереч вищевикладеного, відділом державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції оригінал відзиву в паперовій формі не надіслано, а відтак у суду відсутні будь-які підстави вважати вказаний відзив останнього допустимим доказом по справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство "Голдлен" в судове засідання повноважного представника не направила. При цьому у надісланих на адресу суду супровідним листом вх. №06-52/4242/15 від 19.05.2015р. поясненнях №4 від 19.05.2015р. ПП «Голдлен» щодо правовідносин, які існували між ТОВ «Крокус» та ПП «Голдлен» зазначило, що між ними склалися правовідносини на основі договору поставки №16/1 від 16.04.2015р., відповідно до якого ПП «Голдлен» поставило ТОВ «Крокус» насіння кукурудзи та мікродобрива на суму 220200 грн. Відповідно до вказаного договору грошові кошти за постачання продукції перераховуються на розрахунковий рахунок виконавця протягом 10 днів з моменту отримання рахунку замовника. Як стверджує ПП «Голдлен», свої зобов'язання підприємство виконало в повному обсязі, претензій щодо якості продукції від замовника не надходило, однак до цього часу грошові кошти в сумі 220200 грн на його розрахунковий рахунок замовником (ТОВ «Крокус») не перераховано.

Зважаючи на достатність наявних у справі доказів для об'єктивного прийняття рішення, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного підприємства «Голдлен».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20 квітня 2015 року ТОВ «Крокус» перерахувало грошові кошти в розмірі 220200 грн на розрахунковий рахунок ПП ПСОП «Прогрес», що стверджується платіжним дорученням №407/1 від 20.04.2015р. (а.с. 15).

Як вказує позивач, на день перерахування коштів між ним та відповідачем не було жодних договірних фінансово-господарських відносин, а відтак підстав для перерахування коштів відповідачу у позивача не було. При цьому, позивач також зазначає, що дана суму коштів (220200 грн) мала бути сплачена ПП «Голдлен» за поставлене насіння згідно рахунку №СФ-0000020 від 16.04.2015р. (а.с. 14).

Листом ПП ПСОП «Прогрес» повідомило позивача, що немає можливості повернути кошти в сумі 220200 грн, які були помилково перераховані на р/р 26007183181 в АБ «Укргазбанк», оскільки на даний рахунок відділом Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції накладено арешт (а.с. 17).

В матеріалах справи також наявний лист ТОВ «Крокус», адресований начальнику ВДВС Вінницького РУЮ, з проханням повернути помилково перераховані кошти в сумі 220200 грн (а.с. 18), однак, як свідчать матеріали справи, відповіді на вказаний лист позивачем не отримано.

Відповідно до постанови заступника начальника ВДВС Вінницького РУЮ Мельника А.К. від 12.01.2015 року відкрито виконавче провадження ВП №45983127 з виконання наказу господарського суду Вінницької області №902/1397/14 від 24.11.2014 року щодо стягнення з ПП ПСОП «Прогрес» на користь ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» 1429000 грн 02 коп. основного боргу, 428700 грн штрафу, 37154 грн судового збору (а.с. 19- 20).

Окрім того, 15.01.2015 року ВДВС Вінницького РУЮ винесено постанову про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках ПП ПСОП «Прогрес».

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, наданих у справу доказів, суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст.317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу вимог ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частини 1, 2 ст.321 ЦК України також проголошують, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.139 ГК України залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно з ч.1 ст.147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Частини 1 ст.134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Як встановлено судом, позивач, користуючись правом власності на грошові кошти, які знаходилися на його банківському рахунку, здійснив відповідне доручення обслуговуючому банку щодо перерахування цих коштів на поточний рахунок ПП ПСОП «Прогрес», що стверджується платіжним дорученням №407/1від 20 квітня 2015 року (а.с. 15).

За умовами п.8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, якій надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Статтею 23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", передбачено порядок відкликання розрахункового документа. Так, за приписами п.23.1 ст. 23 цього Закону платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Пунктом 23.4 ст. 23 даного Закону ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, зазначеними в ній, якщо на час надходження такої вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів ініціатором.

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи.

Згідно із вимогами п.2.29 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою НБУ № 22 від 21 січня 2004 року та зареєстрованої в Мін'юсті України за № 377/8976 від 29 березня 2004 року, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку, які відкликаються лише в повній сумі.

Відповідно до п. 3.4 вказаної "Інструкції", платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього самого операційного дня перераховує кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.

Таким чином, позивач, користуючись правом власності на грошові кошти, які знаходились на його поточному банківському рахунку, за власною волею надав доручення про перерахування коштів ПП ПСОП «Прогрес», при цьому не скористався правом на належне відкликання платіжного доручення №407/1 від 20 квітня 2014 року. З моменту зарахування коштів на поточний рахунок ПП ПСОП «Прогрес», кошти перейшли у власність цього приватного підприємства.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України (ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Судом встановлено, що в даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані ПП ПСОП «Прогрес» у зв'язку з помилковим їх перерахуванням позивачем на розрахунковий рахунок останнього, тобто отримані без достатніх на те підстав. Про перерахування коштів без будь-яких правових підстав свідчить відзив ПП ПСОП «Прогрес» вх. №06-52/4843/15 від 19.05.2015р.

Крім того, у податковій звітності позивача та відповідача будь-яких господарських відносин не відображено, що також стверджує факт безпідставного перерахування коштів.

При цьому, зазначена сума коштів в розмірі 220200 грн, як свідчать матеріали справи, зокрема пояснення №4 від 19.05.2015р. ПП «Голдлен» (супровідний лист вх. №06-52/4242/15 від 19.05.2015р.), мала бути перерахована позивачем приватному підприємству «Голдлен» за поставлене насіння згідно рахунку - фактури №СФ-0000020 від 16.04.2015р., складеного на виконання договору поставки №16/1 від 16.04.2015р., укладеного з ПП «Голдлен», відповідно до якого останнє поставило ТОВ «Крокус» насіння кукурудзи та мікродобрива на суму 220200 грн. Згідно умов вказаного Договору, саме позивач виступав в них покупцем товару насіння кукурудзи та мікродобрив, відтак в рамках даних відносин мав перерахувати оплату за поставлений товар.

Отже, враховуючи підтвердження факту безпідставності перерахування коштів, ПП ПСОП «Прогрес» після отримання помилково отриманих грошових коштів зобов'язане повернути їх позивачу.

Станом на час розгляду справи в суді ПП ПСОП «Прогрес» не здійснило переказ коштів позивачу.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням вищезазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 220200грн помилково перерахованих коштів підлягає задоволенню як обґрунтована та правомірна.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд вважає за необхідне покласти їх на позивача, оскільки спір у даній справі виник внаслідок його помилки при перерахуванні коштів. При цьому суд враховує, що відповідач був позбавлений можливості добровільно повернути помилково одержані кошти через накладення арешту на його рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Прогрес" (вул. Колгоспна, буд. 45, с. Ксаверівка, Вінницький район, Вінницька область, 23220, код ЄДРПОУ 03733915) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" (вул. Гагаріна, буд. 2, с. Токарів, Сквирський район, Київська область, 09041, код ЄДРПОУ 19404272) 220200 грн помилково перерахованих коштів.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Копію рішення надіслати відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватному підприємству "Голдлен" рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 26 травня 2015 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Колгоспна, буд. 45, с. Ксаверівка, Вінницький район, Вінницька область, 23220)

3 - приватному підприємству "Голдлен" (площа Жовтнева, буд. 1, офіс 227, м. Вінниця, 21000)