Рішення

від 18.05.2015 по справі 910/7025/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2015Справа №910/7025/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «ПРАЙМ-БАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ»

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства «Кредит Оптима Банк»

про стягнення 23 190 887,65 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Захаров І.Ф. дов. №50 від 05.05.2015р. від відповідача - третьої особи -не з'явилися Сергійчук Н.В. дов. №16/2014 від 03.09.2014р.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «ПРАЙМ-БАНК» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ» про стягнення з останнього заборгованості за Договором відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014 у розмірі 23 190 887,65 грн., з яких 20 000 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 1 397 260,25 грн. - заборгованості за процентами, 1 726 575,34 грн. - заборгованості по сплаті пені за кредитом, 67 052,05 грн. - заборгованості по сплаті пені за процентами.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем, як Позичальником, своїх зобов'язань за Кредитним договором №11/2011/КЮ від 01.11.2011, на підставі чого, а також зважаючи на наявність укладеного Договору відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014 позивач вказує на існування заборгованості в сумі 23 190 887,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2015 порушено провадження у справі №910/7025/15-г та призначено розгляд справи на 22.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічне акціонерне товариства «Кредит Оптима Банк» та відкладено розгляд справи на 18.05.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 18.05.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача з'явився, надав письмові пояснення №01-170 від 18.05.2015, відповідно до яких вказував на обґрунтованість вимог позивача.

Представники відповідача у судові засідання, призначені на 22.04.2015 та на 18.05.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/7025/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.05.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2011 між Публічним акціонерним товариством «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» (далі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ» (далі - Позичальник, Боржник Відповідач) укладено Кредитний договір №11/2011/КЮ, з наступними змінами згідно Договору про внесення змін та доповнень №1 від 04.11.2011 та Договору про внесення змін та доповнень №2 від 27.12.2011 до Кредитного договору №11/2011/КЮ від 01.11.2011, згідно умов якого Позикодавець надав Позичальнику фінансовий кредит у розмірі 20 000 000,00 грн. зі строком повернення кредиту - 31.10.2014 (п.п. 1.2 - 1.3), а Позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним у розмірі 15% річних (п. 1.4. Кредитного договору).

02.10.2014 між Публічним акціонерним товариством «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» (далі - Цедент) та Публічним акціонерним товариством «ПРАЙМ-БАНК» (далі - Цесіонарій) укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору з моменту набрання останнім чинності та на умовах, що в ньому передбачені, Цедент передає, а Цесіонарій приймає на себе право вимоги повернення суми кредиту в розмірі 20 000 000,00 грн., та відсотків за користування кредитом, нарахованих, виходячи із процентної ставки 15% у розмірі станом на дату укладання цього Договору, яке належить Цеденту на підставі Кредитного договору №11/2011/КЮ від 01.11.2011 року, Договору про внесення змін та доповнень №2 від 27.12.2011 року, що укладені між ПАТ «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ».

Згідно з п. 1.2. Договору відповідно до умов останнього в день його укладання до Цесіонарія (Нового Кредитора) переходять всі права вимоги (в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав) до Боржника - ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ» по належному виконанню всіх зобов'язань Банку за укладеним Кредитним договором (право вимоги).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Цесіонарій сплачує Цеденту винагороду у розмірі 20 007 671,23 грн., шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Цедента, або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України.

Приписами п. 3.2. Договору встановлено, що Цедент зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором в термін до 07 жовтня 2014 року шляхом поштового надсилання з повідомлення про вручення Боржнику копії цього Договору або шляхом вручення листа представнику Боржника під його власноручний підпис.

Цедент засвідчує, що майнові права, які передаються за цим Договором, є дійсними, не відступленими, не передані в заставу третім особам, в спорі, під забороною (арештом) та в податкові заставі не перебувають (п. 3.3. Договору).

Відповідно до ст. 512 ЦК України в даному зобов'язанні було замінено кредитора, шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» відступає Публічному акціонерному товариству «ПРАЙМ-БАНК» право вимоги щодо повернення суми кредиту в розмірі 20 000 000,00 грн., та відсотків за користування кредитом, нарахованих, виходячи із процентної ставки 15% у розмірі станом на дату укладання Договору.

На підставі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норм цивільного законодавства та умов Договору відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014 заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом з обов'язковим повідомленням про це боржника.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №2231/01 від 16.12.2014 про погашення заборгованості.

Однак, як указує Позивач, відповідач відповіді на вимогу не надав, розрахунки станом на дату звернення до суду не провів.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перевіривши наявність права вимоги Позивача стосовно стягнення з Відповідача на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014 основної заборгованості у розмірі 20 000 000,00 грн., суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявленої позовної вимоги, яка підлягає задоволенню.

Стосовно заборгованості за процентами, заборгованості по сплаті пені за кредитом, заборгованості по сплаті пені за процентами суд відзначає наступне.

Укладений між Позикодавцем та Позичальником Кредитний договір за своєю юридичною спрямованістю є фінансовою послугою.

Згідно з п. 5 ч. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» під фінансовими послугами розуміються операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

У свою чергу відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ коштів;

9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;

10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;

11) факторинг;

11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;

12) управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

13) операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів;

14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Разом з тим, Договір про відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014 в силу прямих положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не відноситься до фінансових послуг, оскільки фінансові послуги, надання яких передбачається іншими законами, підлягають включенню до переліку, визначеного частиною першою статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Надання фінансових послуг, не включених до зазначеного переліку, забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Право вимоги, строк виконання за якою настав, є окремим об'єктом цивільного обороту, що має свою цінність для учасників господарських відносин та може бути об'єктом окремого договору.

Судом враховані положення п. 1 Договору цесії, відповідно до якого Цедент передає, а Цесіонарій приймає на себе право вимоги повернення суми кредиту в розмірі 20 000 000,00 грн., та відсотків за користування кредитом, нарахованих, виходячи із процентної ставки 15% у розмірі станом на дату укладання цього Договору , яке належить Цеденту на підставі Кредитного договору №11/2011/КЮ від 01.11.2011 року.

Проте, з наданої Позивачем інформації щодо розрахунків між сторонами за Договором цесії вбачається, що Відповідачеві було нараховано відсотки починаючи з 06.10.2014 та по 27.03.2015 включно, а пеню - за період з 04.11.2014 по 19.02.2015, тобто не на дату укладення Договору цесії.

З урахуванням викладеного, враховуючи ту обставину, що Договір цесії не є фінансовою послугою, на підставі якого у Позивача виникло право, та положення п. 1.1. Договору цесії, згідно з яким права передавалися саме на дату укладення Договору, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування Відповідачу відсотків у розмірі 1 397 260,25 грн., а тим паче штрафних санкцій у розмірі 1 726 575,34 грн. - по сплаті пені за кредитом та 67 052,05 грн. - по сплаті пені за відсотками.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості за Договором про відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014 є законними та обґрунтованими в частині стягнення 20 000 000,00 грн. Указана сума заборгованості була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.06.2011 №3674-VI від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Фактично з даним позовом до суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Прайм-Банк», від імені якого діє Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» - п. Брайко С.А., призначеного рішенням директора-розпорядника Ворушиліна К.М. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 за №76 «Про призначення Брайка С.А. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ПРАЙМ-БАНК».

Враховуючи, те що Публічне акціонерне товариство «Прайм-Банк» звільнено, від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України «Про судовий збір», то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з Відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене з Відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 63 024,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ» (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 2/30; код ЄДРПОУ 37403135), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «ПРАЙМ-БАНК» (03049, м. Київ, вул. Богданівська, буд. 24; код ЄДРПОУ 26051650) заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. - за Договором про відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014.

3 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ» (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 10-А, офіс 2/30; код ЄДРПОУ 37403135) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 63 024,75 грн.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складання повного тексту рішення 25.05.2015.

Суддя А.В.Яковенко