Постанова

від 21.10.2015 по справі 910/7025/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. Справа№ 910/7025/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

за участі представників:

від позивача: Захаров І.Ф. - представник;

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Головачов В.В. - представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ПРАЙМ-БАНК» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі № 910/7025/15-г (суддя - Яковенко А.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «ПРАЙМ-БАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОГРАМ- ВИРОБНИЦТВО МАРКЕТ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Кредит Оптима Банк»

про стягнення 23 190 887,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі № 910/7025/15-г позовні вимоги ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» задоволено частково.

На підставі рішення з ТОВ «Компанія «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ» підлягає стягненню на користь ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. - за Договором про відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014;

В іншій частині у позові відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ПРАЙМ-БАНК» звернулася до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі № 910/7025/15-г та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження розгляд справи призначено на 23.09.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного Господарського суду від 23.09.2015 у зв'язку з виходом суддів Іоннікової І.А. та Тищенко О.В., які входять до постійного складу судової колегії, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючого судді Тарасенко К.В. суддів: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі: головуючого судді Тарасенко К.В. суддів: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 21.10.2015.

21.10.2015 представник відповідача в судове засідання не з'явився про причину неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З'ясувавши думку представників позивача та 3-ї особи щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, судова колегія вважає за можливе розгляд справи за наявними доказами та матеріалами справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.11.2011 між Публічним акціонерним товариством «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» (далі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ» (далі - Позичальник, Боржник, Відповідач) укладено Кредитний договір №11/2011/КЮ, з наступними змінами згідно Договору про внесення змін та доповнень №1 від 04.11.2011 та Договору про внесення змін та доповнень №2 від 27.12.2011 до Кредитного договору №11/2011/КЮ від 01.11.2011, згідно умов якого Позикодавець надав Позичальнику фінансовий кредит у розмірі 20 000 000,00 грн. зі строком повернення кредиту - 31.10.2014 (п.п. 1.2 - 1.3), а Позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним у розмірі 15% річних (п. 1.4. Кредитного договору).

02.10.2014 між Публічним акціонерним товариством «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» (далі - Цедент) та Публічним акціонерним товариством «ПРАЙМ-БАНК» (далі - Цесіонарій) укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору передбачено, що з моменту набрання останнім чинності та на умовах, що в ньому передбачені, Цедент передає, а Цесіонарій приймає на себе право вимоги повернення суми кредиту в розмірі 20 000 000,00 грн., та відсотків за користування кредитом, нарахованих, виходячи із процентної ставки 15% у розмірі станом на дату укладання цього Договору, яке належить Цеденту на підставі Кредитного договору №11/2011/КЮ від 01.11.2011 року, Договору про внесення змін та доповнень №2 від 27.12.2011 року, що укладені між ПАТ «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» та ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ».

Приписами п. 1.2. Договору відповідно до умов останнього в день його укладання до Цесіонарія (Нового Кредитора) переходять всі права вимоги (в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав) до Боржника - ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОГРАМ-ВИРОБНИЦТВО-МАРКЕТ» по належному виконанню всіх зобов'язань Банку за укладеним Кредитним договором (право вимоги).

Згідно з п. 2.1. Договору передбачено, що згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Цесіонарій сплачує Цеденту винагороду у розмірі 20 007 671,23 грн., шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Цедента, або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п. 3.2. Договору встановлено, що Цедент зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором в термін до 07 жовтня 2014 року шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення Боржнику копії цього Договору або шляхом вручення листа представнику Боржника під його власноручний підпис.

ПАТ «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» засвідчує, що майнові права, які передаються за цим Договором, є дійсними, не відступленими, не передані в заставу третім особам, в спорі, під забороною (арештом) та в податкові заставі не перебувають (п. 3.3. Договору).

Керуючись положеннями ст. 512 ЦК України сторонами в даному зобов'язанні було замінено кредитора, шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство «КРЕДИТ ОПТИМА БАНК» відступає Публічному акціонерному товариству «ПРАЙМ-БАНК» право вимоги щодо повернення суми кредиту в розмірі 20 000 000,00 грн., та відсотків за користування кредитом, нарахованих, виходячи із процентної ставки 15% у розмірі станом на дату укладання Договору.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами цивільного законодавства та умовами Договору відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014 визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом з обов'язковим повідомленням про це боржника.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Абзацом 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №2231/01 від 16.12.2014 про погашення заборгованості.

Однак відповідач відповіді на вимогу не надав, розрахунки станом на дату звернення до суду не провів.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Дослідивши наявність права вимоги Позивача стосовно стягнення з Відповідача на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014 основної заборгованості у розмірі 20 000 000,00 грн., суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість заявленої позовної вимоги, яка підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості за процентами, заборгованості по сплаті пені за кредитом, заборгованості по сплаті пені за процентами суд відзначає наступне.

Укладений між Позикодавцем та Позичальником Кредитний договір за своєю юридичною спрямованістю є фінансовою послугою.

Пунктом 5 ч. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» під фінансовими послугами розуміються операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

У свою чергу відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ коштів;

9) послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення;

10) професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню;

11) факторинг;

11-1) адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах;

12) управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»;

13) операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів;

14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Зокрема Договір про відступлення права вимоги (цесії) №1/КБ від 02.10.2014 в силу прямих положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не відноситься до фінансових послуг, оскільки фінансові послуги, надання яких передбачається іншими законами, підлягають включенню до переліку, визначеного частиною першою статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Надання фінансових послуг, не включених до зазначеного переліку, забороняється.

Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Право вимоги, строк виконання за якою настав, є окремим об'єктом цивільного обороту, що має свою цінність для учасників господарських відносин та може бути об'єктом окремого договору.

Положенням п. 1 Договору цесії, відповідно до якого Цедент передає, а Цесіонарій приймає на себе право вимоги повернення суми кредиту в розмірі 20 000 000,00 грн., та відсотків за користування кредитом, нарахованих, виходячи із процентної ставки 15% у розмірі станом на дату укладання цього Договору, яке належить Цеденту на підставі Кредитного договору №11/2011/КЮ від 01.11.2011 року.

Однак, з наданої Позивачем інформації щодо розрахунків між сторонами за Договором цесії вбачається, що Відповідачеві було нараховано відсотки починаючи з 06.10.2014 та по 27.03.2015 включно, а пеню - за період з 04.11.2014 по 19.02.2015, тобто не на дату укладення Договору цесії.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи ту обставину, що Договір цесії не є фінансовою послугою, на підставі якого у Позивача виникло право, та положення п. 1.1. Договору цесії, згідно з яким права передавалися саме на дату укладення Договору, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування Відповідачу відсотків у розмірі 1 397 260,25 грн., а тим паче штрафних санкцій у розмірі 1 726 575,34 грн. - по сплаті пені за кредитом та 67 052,05 грн. - по сплаті пені за відсотками.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ПРАЙМ-БАНК» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва 18.05.2015 року у справі № 910/7025/15-г залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/7025/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко