Рішення

від 19.05.2015 по справі 910/6874/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015Справа №910/6874/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАК»

до Київської міської ради

про визнання недійсним рішення

Суддя Демидов В.О.

За участю представників:

від позивача - Ушакевич М.П. (довіреність від 18.03.2015)

від відповідача - Тхорик С.М. (довіреність №225-КР-623 від 06.03.2015)

ВСТАНОВИВ:

20.03.2015 позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив Визнати недійсним рішення ІІ сесії VІІ скликання Київської міської ради від 16.12.2014 №722/722 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАК» від 09.06.2008 №75-6-00407 на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №463/3297.

14.04.2015 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись зокрема, на таке. При прийнятті оспорюваного рішення відповідач керувався Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 416 Цивільного кодексу України, пунктами 8.4, 11.4 договору оренди земельної ділянки від 09.06.2008 № 75-6-00407 з посиланням на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МАК» не виконано умов 8.4 договору оренди, а саме: не завершено забудову земельної ділянки у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, тобто не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, а також беручи до уваги громадську позицію щодо неприпустимості будівництва в лісопарковій зоні. Крім того, приймаючи оспорюване рішення, відповідач врахував те, що відсутність проведення на земельній ділянці будь-яких будівельних робіт протягом семи років є безспірним фактом використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, доказів протилежного позивачем не надано. За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

Київська міська рада V сесії V скликання, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, прийняла рішення від 01.10.2007 №463/3297 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МАК» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва» (далі за текстом - рішення).

Пунктом 1 рішення внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, та виключено з переліку розподілу лісових площ по землекористуваннях станом на 01.01.2000 (таблиця 15) Святошинського лісопаркового господарства земельну ділянку площею 9,81 га в кварталі № 96 виділів 3-а, 3-б, 3-в, 3-г, 3-д, 3-ж, 3-з, а також частково виділів 3, 6 Святошинського лісництва у Святошинському районі м. Києва.

Пунктом 2 рішення віднесено частину лісових земель Святошинського лісопаркового господарства площею 9,81 га в кварталі № 96 виділів 3-а, 3-б, 3-в, 3-г, 3-д, 3-ж, 3-з, а також частково виділів 3, 6 Святошинського лісництва до земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вилучивши їх з категорії земель лісового фонду.

Пунктом 3 рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «МАК» для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й кілометр) у Святошинському районі м. Києва.

Пунктом 4 рішення вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «МАК», за умови виконання п. 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 9,81 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й кілометр) у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Вказаним рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «МАК»: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України; у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо винесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою; питання відшкодування втрат та збитків лісогосподарського виробництва та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку (акт попереднього технічного обстеження лісових площ, намічених до відведення зі складу лісових площ, від 02.07.2007 року); виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Київської міської санепідемстанції від 27.09.2007 № 7750, дочірнього підприємства «Інститут генерального плану міста Києва» від 26.09.2007 № 2964, Державного управління охорони навколишнього природного середовища від 29.08.2007 № 05-09/4699 та від 17.09.2007 № 05-08/7016, Головного управління охорони культурної спадщини від 12.07.2007 № 5189, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 12.04.2007 № 148-741, Київського обласного управління лісового господарства від 26.06.2007 № 01-04/1381, комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» від 03.07.2007 № 567; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва».

У пункті 6 рішення попереджено землекористувача, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

28.05.2008 між Київською міською радою (далі за текстом - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАК» (далі за текстом - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - договір), зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 09.06.2008 № 75-6-004007 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно п. 1.1 договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №464/3297, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену договором.

Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування Житомирське шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва; розмір - 9,8100 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу; кадастровий номер 8000000000:75:661:0001 (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що даний договір укладено на 10 років.

Пункт 8.4 договору, серед іншого, містить положення про те, що орендар зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений договором, та після підписання договору і акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; своєчасно вносити орендну плату.

Згідно п. 11.3 договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законодавством України, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до п. 11.4 договір припиняється шляхом розірвання.

З акту приймання-передачі земельної ділянки від 09.06.2008 вбачається, що відповідачем було виконано зобов'язання за договором щодо передачі позивачу земельної ділянки, місцем розташування якої є Житомирське шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва, розмір - 9,8100 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу, кадастровий номер 8000000000:75:661:0001.

Рішенням ІІ сесії VІІ скликання Київської міської ради від 16.12.2014 №722/722 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАК» від 09.06.2008 №75-6-00407 на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №463/3297, вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки площею 9,81 га, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАК» на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №463/3297 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МАК» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва».

При винесенні вказаного рішення від 16.12.2014 №722/722 відповідач керувався Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 9 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 416 Цивільного кодексу України, пунктами 8.4, 11.4 договору оренди земельної ділянки від 09.06.2008 № 75-6-00407 та тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МАК» не виконано умов 8.4 договору оренди, а саме не завершено забудову земельної ділянки у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, тобто не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, а також беручи до уваги громадську позицію щодо неприпустимості будівництва в лісопарковій зоні.

Позивач вважає вказане рішення таким, що прийняте без достатніх правових підстав, у зв'язку із чим просить визнати вказане рішення недійсним.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України (далі за текстом - Кодекс) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Главою 19 Земельного кодексу України визначено підстави для набуття права на землю громадянами та юридичними особами.

Згідно статті 93 вказаного Кодексу земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 116 цього Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Наведеною нормою врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 124 вказаного Кодексу та статті 16 Закону України «Про оренду землі» передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативним актом, що визначає повноваження органів місцевого самоврядування, у тому числі і міської ради, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до статті 2 якого місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковим до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Абзацами 5 та 6 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 визначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення Київської міської ради V сесії V скликання від 01.10.2007 №463/3297 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МАК» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва» ухвалено відповідачем у межах компетенції, передбаченої статтею 3 Земельного кодексу України та з додержанням вимог встановлених вищенаведеними правовими нормами.

Оскільки на підставі пункту 4 цього рішення виникли правовідносини, пов'язані з укладанням договору оренди земельної ділянки та фактичною реалізацією права на оренду, тобто з її користуванням, і позивач заперечує проти припинення цих орендних правовідносин, підтвердженням чого є пред'явлення позову у даній справі, орган місцевого самоврядування (відповідач) не може, та не мав правових підстав розривати договір оренди земельної ділянки.

Враховуючи приписи вказаного законодавства, рішення Київської міської ради V сесії V скликання від 01.10.2007 №463/3297 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МАК» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва» в частині пункту 4, що стосується передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «МАК» в оренду земельної ділянки, вичерпало свою дію фактом його виконання до прийняття оскаржуваного рішення відповідача як ненормативний правовий акт одноразового застосування.

Отже, спірним рішенням відповідач припинив право землекористування позивача способом, який не передбачений статтею 141 Земельного кодексу України, чим порушив права позивача як землекористувача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання недійсним рішення ІІ сесії VІІ скликання Київської міської ради від 16.12.2014 №722/722 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАК» від 09.06.2008 №75-6-00407 на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №463/3297.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним рішення ІІ сесії VІІ скликання Київської міської ради від 16.12.2014 №722/722 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАК» від 09.06.2008 №75-6-00407 на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №463/3297.

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак» (01024, м.Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 18/2, кв. 1, код 24381219) судовий збір у сумі 1 218 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.05.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 25.05.2015.

Суддя В.О.Демидов