Постанова

від 15.07.2015 по справі 910/6874/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р. Справа№ 910/6874/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Ушакевич М.П. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Телицька В.А. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року

у справі № 910/6874/15-г (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАК"

до відповідача Київської міської ради

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради про визнання недійсним рішення ІІ сесії VІІ скликання Київської міської ради від 16.12.2014 №722/722 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАК" від 09.06.2008 року № 75-6-00407 на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 року № 463/3297.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі № 910/6874/15-г позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, Київська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення необгрунтоване та таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник обґрунтовує свою апеляцію тим, що Київрада приймаючи рішення від 16.12.2014 №722/722 не порушувала приписи законодавства і, зокрема, рішення Коституційного Суду України. Оспорюване рішення Київради не скасовує та не змінює попереднє рішення від 01.10.2007 року №463/3297 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МАК» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва», а прийнято в розрізі статті 32 Закону України про оренду землі" та враховуючи, що сторони підписуючи договір оренди земельної ділянки від 09.06.2008 року № 75-6-004007 домовились про те, що він можебути розірваний в одностроньому порядку (п. 8.4 та 11.4 Договору).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю., апеляційна скарга прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.07.2015 року.

У зв'язку з перебуванням судді Самсін Р.І. у відпустці, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А.; судді Скрипка І.М., Шаптала Є.Ю.

Позивач, згідно з поданими до суду 13.07.2015 року запереченнями на апеляційну скаргу, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив та просить апеляційний суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

01.10.2007 року Київська міська рада V сесії V скликання, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, прийняла рішення №463/3297 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "МАК" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва".

Пунктом 1 рішення внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 року № 806/3381, та виключено з переліку розподілу лісових площ по землекористуваннях станом на 01.01.2000 року (таблиця 15) Святошинського лісопаркового господарства земельну ділянку площею 9,81 га в кварталі № 96 виділів 3-а, 3-б, 3-в, 3-г, 3-д, 3-ж, 3-з, а також частково виділів 3, 6 Святошинського лісництва у Святошинському районі м. Києва.

Пунктом 2 рішення віднесено частину лісових земель Святошинського лісопаркового господарства площею 9,81 га в кварталі № 96 виділів 3-а, 3-б, 3-в, 3-г, 3-д, 3-ж, 3-з, а також частково виділів 3, 6 Святошинського лісництва до земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вилучивши їх з категорії земель лісового фонду.

Пунктом 3 рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "МАК" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й кілометр) у Святошинському районі м. Києва.

Пунктом 4 рішення вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "МАК", за умови виконання п. 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 9,81 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й кілометр) у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Вказаним рішенням зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МАК": виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України; у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо винесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) та виготовлення документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою; питання відшкодування втрат та збитків лісогосподарського виробництва та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку (акт попереднього технічного обстеження лісових площ, намічених до відведення зі складу лісових площ, від 02.07.2007 року); виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Київської міської санепідемстанції від 27.09.2007 року № 7750, дочірнього підприємства "Інститут генерального плану міста Києва" від 26.09.2007 року № 2964, Державного управління охорони навколишнього природного середовища від 29.08.2007 року № 05-09/4699 та від 17.09.2007 року № 05-08/7016, Головного управління охорони культурної спадщини від 12.07.2007 року № 5189, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" від 12.04.2007 року № 148-741, Київського обласного управління лісового господарства від 26.06.2007 року № 01-04/1381, комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство" від 03.07.2007 року № 567; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки; питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 року № 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва".

Пунктом 6 рішення попереджено землекористувача, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

28.05.2008 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАК" було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 09.06.2008 року № 75-6-004007 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно п. 1.1 договору орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 року №464/3297, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, об'єктом оренди цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування Житомирське шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва; розмір - 9,8100 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу; кадастровий номер 8000000000:75:661:0001.

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що даний договір укладено на 10 років.

Відповідно до п. 8.4 договору, містить положення, що орендар зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений договором, та після підписання договору і акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації договору; завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення; своєчасно вносити орендну плату.

Згідно п. 11.3 договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законодавством України, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря, ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до п. 11.4 договір припиняється шляхом розірвання.

З акту приймання-передачі земельної ділянки від 09.06.2008 року вбачається, що відповідачем було виконано зобов'язання за договором щодо передачі позивачу земельної ділянки, місцем розташування якої є Житомирське шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва, розмір - 9,8100 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу, кадастровий номер 8000000000:75:661:0001.

Рішенням ІІ сесії VІІ скликання Київської міської ради від 16.12.2014 року №722/722 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАК" від 09.06.2008 року №75-6-00407 на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 року №463/3297, вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки площею 9,81 га, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАК" на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 року №463/3297 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "МАК" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва".

При винесенні вказаного рішення від 16.12.2014 року №722/722 відповідач керувався Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 9 Земельного кодексу України, ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 416 Цивільного кодексу України, пунктами 8.4, 11.4 договору оренди земельної ділянки від 09.06.2008 року № 75-6-00407 та тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "МАК" не виконано умов 8.4 договору оренди, а саме не завершено забудову земельної ділянки у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, тобто не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, а також беручи до уваги громадську позицію щодо неприпустимості будівництва в лісопарковій зоні.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є визнання недійсним рішення ІІ сесії VІІ скликання Київської міської ради від 16.12.2014 року №722/722 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАК" від 09.06.2008 року №75-6-00407 на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 року №463/3297.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що прийняте без достатніх правових підстав, у зв'язку із чим просить визнати вказане рішення недійсним.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Главою 19 Земельного кодексу України визначено підстави для набуття права на землю громадянами та юридичними особами.

Згідно статті 93 вказаного Кодексу земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 116 цього Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Наведеною нормою врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно статті 124 вказаного Кодексу та статті 16 Закону України "Про оренду землі" передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним нормативним актом, що визначає повноваження органів місцевого самоврядування, у тому числі і міської ради, є Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до статті 2 якого місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковим до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Абзацами 5 та 6 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 визначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення Київської міської ради V сесії V скликання від 01.10.2007 року №463/3297 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "МАК" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва" ухвалено відповідачем у межах компетенції, передбаченої ст.. 3 Земельного кодексу України та з додержанням вимог встановлених вищенаведеними правовими нормами.

Оскільки на підставі пункту 4 рішення Київської міської ради V сесії V скликання від 01.10.2007 року №463/3297 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "МАК" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва" виникли правовідносини, пов'язані з укладанням договору оренди земельної ділянки та фактичною реалізацією права на оренду, тобто з її користуванням, і позивач заперечує проти припинення цих орендних правовідносин, підтвердженням чого є пред'явлення позову у даній справі, орган місцевого самоврядування (відповідач) не може, та не мав правових підстав розривати договір оренди земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи приписи вказаного законодавства, рішення Київської міської ради V сесії V скликання від 01.10.2007 року №463/3297 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "МАК" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва" в частині пункту 4, що стосується передачі Товариству з обмеженою відповідальністю "МАК" в оренду земельної ділянки, вичерпало свою дію фактом його виконання до прийняття оскаржуваного рішення відповідача як ненормативний правовий акт одноразового застосування.

Отже, спірним рішенням відповідач припинив право землекористування позивача способом, який не передбачений статтею 141 Земельного кодексу України, чим порушив права позивача як землекористувача.

Доводи апелянта стосовно того, що Київрада приймаючи рішення від 16.12.2014 №722/722 не порушувала приписи законодавства і, зокрема, рішення Коституційного Суду України. Оспорюване рішення Київради не скасовує та не змінює попереднє рішення від 01.10.2007 року №463/3297 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «МАК» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-виробничого комплексу на Житомирському шосе (19-й км) у Святошинському районі м. Києва», а прийнято в розрізі статті 32 Закону України про оренду землі" та враховуючи, що сторони підписуючи договір оренди земельної ділянки від 09.06.2008 року № 75-6-004007 домовились про те, що він можебути розірваний в одностроньому порядку (п. 8.4 та 11.4 Договору), колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Згідно з п. 2.21 Постанови №6 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 Земельного кодексу України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 цього ж кодексу визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тому, колегія суддів робить висновок, що Київською міською радою не було надано належних та допустимих доказів використання ТОВ «МАК» орендованої земельної ділянки з місцем розташування 19-й км Житомирського шосе у Святошинському районі міста Києва не за її цільовим призначенням, визначеним договором оренди.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання недійсним рішення ІІ сесії VІІ скликання Київської міської ради від 16.12.2014 №722/722 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАК" від 09.06.2008 №75-6-00407 на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 №463/3297.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі № 910/6874/15-г відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Київської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі № 910/6874/15-г є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі № 910/6874/15-г - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі № 910/6874/15-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6874/15-г повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

Є.Ю. Шаптала