Ухвала

від 19.05.2015 по справі 915/165/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

19 травня 2015 року Справа № 915/165/13-г

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою кредитора: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1 корп. 1)

до банкрута: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (54028, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1),

ліквідатор: арбітражний керуючий Черепенко Вікторія Григорівна (свідоцтво № 844 від 15.04.2013, АДРЕСА_2),

про банкрутство,

за участю представників учасників процесу:

від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва: Болдуреску О.В. - довіреність № 4185/9/14-02-10-007 від 25.11.2014,

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Черепенко В.Г.,

В С Т А Н О В И В:

20.04.2015 до суду від ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) - арбітражного керуючого Черепенко Вікторії Григорівни (далі - Черепенко В.Г.) надійшло клопотання за вих. № 02-01/331 від 16.04.2015, у якому ліквідатор, на підставі ст. ст. 3-1, 16, 47-49, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно) (далі - Закон про банкрутство) просить суд:

- затвердити порядок оплати послуг ліквідатора в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень, починаючи з моменту призначення постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2013, за рахунок коштів кредиторів;

- затвердити оплату послуг ліквідатора у сумі 62 385 грн. 72 коп. за період роботи з 25.02.2013 по 01.04.2015;

- стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) на користь арбітражного керуючого Черепенко В.Г. 62 385 грн. 72 коп. оплати послуг ліквідатора;

- на виконання ухвали господарського суду видати наказ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2015 розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута було відкладено на 19 травня 2015 року, призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 02-01/331 від 16.04.2015, зобов'язано ліквідатора банкрута уточнити подане клопотання з урахуванням положень ч. 16 ст. 3-1 Закону про банкрутство, зобов'язано кредитора надати суду відзив на клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 02-01/331 від 16.04.2015 та інше.

14.05.2015 від ліквідатора банкрута до суду на підставі ст. ст. 3-1, 16, 47-49, 52 Закону про банкрутство, надійшло клопотання за вих. № 02-01/404 від 14.05.2015 (Т. 3, а. с. 144-145), у якому ліквідатор банкрута просить суд:

- затвердити звіт про оплату послуг ліквідатора у сумі 63 407 грн. 27 коп. за період роботи з 25.02.2013 по 13.05.2015 за рахунок коштів ініціюючого кредитора;

- стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - правонаступника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Черепенко В.Г. у рахунок оплати послуг ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 63 407 грн. 27 коп.;

- на виконання ухвали господарського суду видати наказ.

До вказаного клопотання додано звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Черепенко В.Г. в ліквідаційній процедурі ФОП ОСОБА_1 за період з 25.02.2013 по 13.05.2015 та протокол № 4 від 13.05.2015 засідання комітету кредиторів у справі № 915/165/13-г про банкрутство ФОП ОСОБА_1 (Т. 3, а. с. 146-150).

19.05.2015 від кредитора, на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2015, надійшов відзив б/н і б/д (вх. № 8733/15) на клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 02-01/331 від 16.04.2015.

У зазначеному відзиві кредитор зазначає, що кошторисом ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва не передбачено фінансування витрат на оплату послуг арбітражного керуючого; 13.05.2015 комітетом кредиторів вирішено оплату послуг арбітражного керуючого Черепенко В.Г. здійснити не за рахунок коштів ініціюючого кредитора, а за рахунок коштів банкрута; крім того, по даній справі кредитор не отримав повернення суми боргу, але змушений оплатити послуги ліквідатора, що не відповідає принципам ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

19.05.2015 у судовому засіданні ліквідатор банкрута просила суд не розглядати її клопотання за вих. № 02-01/331 від 16.04.2015, оскільки нею, на виконання вимог ухвали суду від 21.04.2015, було усунуто недоліки та оформлено нове клопотання за вих. № 02-01/404 від 14.05.2015, яке відповідає вимогам ч. 16 ст. 3-1 Закону про банкрутство.

З метою забезпечення процесуальних прав учасника процесу, враховуючи, що ліквідатором банкрута подано нове клопотання, суд вважає за можливе задовольнити усне клопотання ліквідатора банкрута та залишити без розгляду її клопотання за вих. № 02-01/331 від 16.04.2015.

У засіданні ліквідатор банкрута підтримала своє клопотання за вих. № 02-01/404 від 14.05.2015 у повному обсязі.

Присутня у засіданні представник ініціюючого кредитора підтримала свої доводи, викладені у відзиві б/н і б/д (вх. № 8733/15).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників у справі про банкрутство, суд дійшов наступних висновків.

Постановою господарського суду від 25.02.2013 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Черепенко В.Г.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до положень ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною четвертою ст. 3-1 Закону про банкрутство встановлено право арбітражного керуючого на отримання винагороди в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною чотирнадцятою названої статті Закону встановлено, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.09.2014 затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Черепенко В.Г. - ліквідатора ФОП ОСОБА_1 у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення нею своїх повноважень, починаючи з моменту призначення постановою Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2013.

Щодо вимог ліквідатора банкрута про затвердження звіту про оплату послуг ліквідатора в сумі 63 407 грн. 27 коп. за період роботи з 25.02.2013 по 13.05.2015 за рахунок коштів ініціюючого кредитора та стягнення з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - правонаступника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Черепенко В.Г. у рахунок оплати послуг ліквідатора у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_1 63 407 грн. 27 коп., суд зазначає таке.

Згідно ч. 16 ст. 3-1 Закону про банкрутство звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Відповідно до протоколу № 4 від 13.05.2015, комітетом кредиторів одноголосно затверджено та погоджено звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Черепенко В.Г. в ліквідаційній процедурі ФОП ОСОБА_1 за період з 25.02.2013 по 13.05.2015 на загальну суму 63 407 грн. 27 коп. та вирішено, що ліквідатору необхідно надати господарському суду для затвердження відповідною ухвалою схвалений та погоджений комітетом кредиторів звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Черепенко В.Г. в ліквідаційній процедурі ФОП ОСОБА_1 за період з 25.02.2013 по 13.05.2015 на загальну суму 63 407 грн. 27 коп.

Згідно звіту ліквідатора про оплату послуг арбітражного керуючого Черепенко В.Г. в ліквідаційній процедурі ФОП ОСОБА_1 за період з 25.02.2013 по 13.05.2015 сума оплати її послуг становить 63 407 грн. 27 коп.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 147 гривень, з 1 грудня - 1 218 гривень.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1 218 гривень.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" установлено на 2015 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 218 гривень, з 1 грудня - 1 378 гривень.

Перевіривши розрахунок нарахування суми оплати послуг арбітражного керуючого Черепенко В.Г. за період з 25.02.2013 по 13.05.2015, суд встановив, що ліквідатором банкрута вірно розраховано суму оплати її послуг.

Частиною дванадцятою ст. 3-1 Закону про банкрутство встановлено порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Таким чином, законодавчо визначено три альтернативні джерела, за рахунок яких здійснюється оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Згідно ч. 13 ст. 3-1 Закону про банкрутство кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

За наслідками проведення ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_1 майнові активи, за рахунок яких можливо було б оплатити послуги арбітражного керуючого, не виявлено, що відображено в звіті ліквідатора (який затверджено комітетом кредиторів відповідно до протоколу № 3 від 30.01.2015) та підтверджено ліквідаційним балансом банкрута станом на 20.02.2015 і іншими доказами, доданими ліквідатором банкрута до звіту.

Виходячи з встановлених у справі обставин та норм чинного законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, господарський суд прийшов до висновку, що за відсутності фонду для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражному керуючому, оплата його послуг має бути здійснено за рахунок коштів кредиторів.

За відсутності виробничої діяльності боржника, в зв'язку з невиявленням у нього майна, оплату послуг арбітражного керуючого в справі про банкрутство має бути здійснено за рахунок наявних кредиторів у справі, згідно з ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство.

Вищезазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у практиці застосування норм Закону про банкрутство Вищим господарським судом України (постанови від 24.12.2013 у справі № 50/313-б, від 02.03.2011 у справі № 11/Б-1125, від 02.03.2011 у справі № 2-12/4876-2009, від 31.07.2013 у справі № 12/120-Б-10, від 19.07.2011 у справі № 11/Б-1267, від 02.08.2011 у справі № 15/475-Б, від 27.11.2013 у справі № 5017/3669/2012, від 06.12.2011 у справі № 17/Б-5022/1295/2011, від 28.02.2012 у справі № 11/Б-1012).

При цьому, як Закон про банкрутство, так і Вищий господарський суд України, не ставлять вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора в справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Враховуючи неможливість оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна банкрута через відсутність у нього будь-яких активів та нездійснення останнім виробничої діяльності, суд дійшов висновку, що оплату праці ліквідатора слід покласти на кредитора.

У даному випадку оплата послуг ліквідатора ФОП ОСОБА_1 має здійснюватись за рахунок ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, яка являється ініціюючим та єдиним кредитором у справі № 915/165/13-г.

Враховуючи, що оплата послуг арбітражного керуючого передбачена законодавством, клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 02-01/404 від 14.05.2015 у цій частині підлягає задоволенню, а звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Черепенко В.Г. - ліквідатора ФОП ОСОБА_1 у справі № 915/165/13-г за період з 25.02.2013 по 13.05.2015 у сумі 63 407 грн. 27 коп. за рахунок коштів ініціюючого кредитора - затвердженню.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому, в даній справі кредитором являється Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області. Процесуального правонаступництва судом не здійснювалось, жодних доказів на підтвердження правонаступництва матеріали справи не містять. Отже, підстави стягнення з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області як правонаступника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, у суду відсутні.

Враховуючи вищевикладене, клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 02-01/404 від 14.05.2015 у цій частині підлягає задоволенню частково, а сума оплати послуг ліквідатора у справі № 915/165/13-г про банкрутство ФОП ОСОБА_1 у розмірі 63 407,27 грн. - стягненню з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на користь арбітражного керуючого Черепенко В.Г.

Щодо вимоги ліквідатора банкрута про видачу наказу на виконання ухвали господарського суду, суд зазначає таке.

За змістом ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Згідно зі статтею 115 названого Кодексу рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження"). Такими документами є виконавчі листи, що видаються судами; накази господарських судів; ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законом; інші документи, визначені у частині другій статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".

З системного аналізу норм Закону про банкрутство витікає, що судовими рішеннями у справах про банкрутство є ухвали господарського суду, винесені за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З аналізу положень ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що ухвала суду виступає самостійним виконавчим документом, який підлягає виконанню органами Державної виконавчої служби України, а видача будь-яких інших документів з метою її виконання в такому разі положеннями чинного законодавства не передбачено.

Вищий господарський суд України на питання, чи видаються накази на примусове виконання ухвал та постанов господарського суду, в п. 10 Інформаційного листа № 01-8/1270 від 14.07.2004 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (із змінами), відповів так: пунктом 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" [нині - п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження"] ухвали та постанови господарських судів віднесено до числа виконавчих документів. Тому, як правило, немає необхідності у видачі на їх виконання наказу господарського суду.

Як вказано в п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається. Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в тому числі містити строк пред'явлення її до виконання).

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено вимоги до виконавчих документів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 86 ГПУ України ухвала господарського суду має, зокрема, містити вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу).

У пп. 9.13 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" (із змінами) зазначено, що у рішеннях зі спорів, пов'язаних із стягненням грошових сум, господарські суди повинні зазначати, зокрема, дані, визначені в пункті 3 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 02-01/404 від 14.05.2015 у частині вимоги про видачу наказу.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 3-1, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно), ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік", ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 02-01/331 від 16.04.2015 залишити без розгляду.

2. Клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 02-01/404 від 14.05.2015 задовольнити частково.

3. Затвердити звіт про оплату послуг арбітражного керуючого Черепенко Вікторії Григорівни (свідоцтво № 844 від 15.04.2013) - ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі № 915/165/13-г за період з 25.02.2013 по 13.05.2015 у сумі 63 407 грн. 27 коп. за рахунок коштів ініціюючого кредитора.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1 корп. 1, ідентифікаційний код 38790690) на користь арбітражного керуючого Черепенко Вікторії Григорівни (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в АТ "БМ Банк" м. Київ, МФО 380913) в рахунок оплати послуг ліквідатора у справі № 915/165/13-г про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 63 407,27 грн. (шістдесят три тисячі чотириста сім гривень 27 копійок).

5. В іншій частині клопотання ліквідатора банкрута за вих. № 02-01/404 від 14.05.2015 відмовити.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

7. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання: 1 (один) рік.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська