Рішення

від 07.04.2015 по справі 917/234/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

07.04.2015 р. Справа № 917/234/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Костюк С.В.

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом державного публічного акціонерного товариства " Національна акціонерна

компанія "Украгролізинг", вул.Мечникова, 16-а, м.Київ, 01023

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини",

вул.Старосвітська, 5, кв.38, м.Миргород, 37600

про розірвання договору фінансового лізингу № 16-10-19 бфл/52, вилучення майна та стягнення 61 930,01 грн., -

Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" про розірвання договору фінансового лізингу № 16-10-19 бфл/52, вилучення майна та стягнення 61 930,01грн., з яких 55 088,42 грн.- основного боргу, 3 705,31 грн. - пені, 403,89 грн. - 3 % річних та 2 732,39 грн. - інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язання по проведенню лізингових платежів, відповідно до укладеного між сторонами 17.03.2010 р. договору фінансового лізингу № 16-10-19 бфл/52.

04.03.2015 року через загальний відділ суду від позивача надійшла заява № 1-055 від 04.03.2015р. про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, у зв'язку з чим позивач просить стягнути 65 362,79 грн., з яких 55 088,42 грн. - основного боргу, 5 439,62 грн. пені, 4 407,05 грн. - інфляційних втрат та 427,70 грн. - 3% річних (а.с.60-61).

У відповідності до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити, зменшити розмір позовних вимог, у зв'язку з чим клопотання позивача не суперечить чинному законодавству та підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, посилаючись, зокрема на те, що позивачем виконано всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки, підписаними сторонами без зауважень, а відповідач, в порушення умов договору, не виконав зобов'язання по проведенню лізингових платежів, а тому у позивача є всі підстави для стягнення заборгованості, розірвання договору фінансового лізингу та повернення предмету лізингу.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.52,58,90), в судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження по справі та в ухвалах про відкладення розгляду справи не виконав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд тричі повідомив належним чином відповідача про час та місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 17.03.2010р. між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" був укладений Договір фінансо вого лізингу № 16-10-19бфл/52, відповідно до умов якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного Лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору, Лізингодавець на письмове замовлення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і Обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 20/03 року № 1904.

Згідно з п.2.2. Договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5-й (п'яти) автентичних примірниках.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу". Передача предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Відповідно до додатку №1 "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу" до Договору фінансового лізингу, предметом лізингу є трактор КИЙ-14102 в кількості 2 одиниці, загальною вартістю разом з ПДВ 343 000,00 грн. (а.с.20).

Відповідно до додатку №3 "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу" до Договору фінансового лізингу, предметом лізингу є транспортер скребковий ТСГ-160 в кількості 6 одиниць, загальною вартістю разом з ПДВ 229 050,00 грн. (а.с.22).

Відповідно до п. 4.1. Договору, з моменту підписання Акту Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- винагороду в розмірі 7 (семи) відсотків річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів" (а.с.21,23).

Відповідно до п.4.3. Договору Лізингоодержувач після укладення Договору, перераховує на рахунки Лізингодавця:

- попередній платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 (десяти) відсотків його вартості, включаючи ПДВ, на який не нараховується лізинговий платіж у частині винагороди лізингодавцю,

- комісію за організацію поставки техніки в розмірі 7 (семи) відсотків невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього платежу і комісії є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Пунктом 5.5. Договору сторони визначили та погодили, що предмет лізингу передається Лізингоодсржувачу за Актом за умови перерахування платежу грошових коштів в розмірі, визначеному пунктом 4.3. Договору.

Згідно з п.5.2. Договору, предмет лізингу протягом всього, строку дії Договору є власністю Лізингодавця.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГПК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як зазначає позивач, ВАТ "НАК "Украгролізинг" на виконання умов договору виконав взяті на себе зобов'язання за договором фінансового лізингу № 16-10-19бфл/52 від 17.03.2010 року, що підтверджується актами приймання-передачі, підписаними уповноваженими представниками сторін без застережень, а саме:

- Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 20 від 28.04.2010p., відповідно до умов якого ТОВ "Смак Миргородщини" отримало трактор КИЙ-14102, зав. № 011473, вартість якого разом з ПДВ становить 171 500,00 грн.;

- Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 21 від 30.04.2010p., відповідно до умов якого ТОВ "Смак Миргородщини" отримало трактор КИЙ-14102, зав. № 011846, вартість якого разом з ПДВ становить 171 500,00 грн.;

- Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 5 від 27.04.2010p., відповідно до умов якого ТОВ "Смак Миргородщини" отримало транспортери скребкові ТСГ-160 в кількості 6 одиниць: зав. № 739, № 740, №741, №742, №743, №744, вартість яких разом з ПДВ становить 229 050,00 грн. (а.с.24-26).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором по оплаті за переданий у користування Лізингоодержувачу предмет лізингу у визначені Графіками строки сплати лізингових платежів в повному обсязі не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (платіж 9 від 30.10.2014 р. - Додаток №2 на суму 33 030,90 грн. та платіж 9 від 27.10.2014 р. - Додаток №4 на суму 22 057,52 грн.) повинен був сплатити всього 55 088,42 грн.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором фінансового лізингу № 16-10-19бфл/52 від 17.03.2010, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 55 088,42 грн., що підтверджується належними доказами, а тому вимога позивача про стягнення основної суми боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем також заявлено вимоги про стягнення:

- пені в сумі 3 261,58 грн. за період з 31.10.2014р. по 06.03.2015р. за прострочення сплати заборгованості за 2 одиниці трактора КИЙ-14102 відповідно до Додатку №2 Графіку сплати лізингових платежів;

- пені в сумі 2 178,04 грн. за період з 28.10.2014р. по 06.03.2015р. за прострочення сплати заборгованості за 6 одиниць транспортера скребкового ТСГ-160 відповідно до Додатку №4 Графіку сплати лізингових платежів;

- інфляційних втрат в сумі 4 407,05 грн. за період з 01.11.2014р. по 31.01.2015р.;

- 3% річних в сумі 427,70 грн. за період з 01.11.2014р. по 31.01.2015р.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Після перевірки правильності нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи прострочення відповідача по виконанню грошових зобов'язань, вимоги позивача по стягненню 5 439,62 грн. пені, 4 407,05 грн. - інфляційних втрат та 416,50 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про розірвання договору лізингу та вилучення майна, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Пунктом 8.3 Договору сторони передбачили, що Лізингодавець має право на дострокове припинення договору за несплату Лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу. При цьому Договір вважається припиненим з дати одержання Лізингоодержувачем повідомлення про відмову від Договору.

Порушення відповідачем умов договору в частині оплати встановлено рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2014 року по справі №917/1350/14 (а.с.67-68) та наданими позивачем документами по даній справі, що є підставою для припинення договору.

Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити, що згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до п. 4.1. Договору, з моменту підписання Акту Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- винагороду в розмірі 7 (семи) відсотків річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Відповідно до п.4.3. Договору Лізингоодержувач після укладення Договору, перераховує на рахунки Лізингодавця:

- попередній платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 (десяти) відсотків його вартості, включаючи ПДВ, на який не нараховується лізинговий платіж у частині винагороди лізингодавцю,

- комісію за організацію поставки техніки в розмірі 7 (семи) відсотків невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього платежу і комісії є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані умови виконані відповідачем.

Таким чином, Лізингоодержувачем сплачено частину вартості майна та частину вартості якої стягнуто за рішенням суду, а частина вартості підлягає стягненню за обґрунтованими вимоги позивача за даними позовними вимогами, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про неможливість задоволення позову про неможливість задоволення позову про вилучення майна.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 8.3 Договору сторони передбачили, що Лізингодавець має право на дострокове припинення договору за несплату Лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів лізингового платежу. При цьому Договір вважається припиненим з дати одержання Лізингоодержувачем повідомлення про відмову від Договору.

Тобто, в Договорі сторони передбачили порядок припинення договору та особливі умови повернення майна. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження виконання умов Розділу 8 договору, який регламентує порядок та умови припинення договору та повернення майна.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В статті 34 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідні із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору лізингу та вилучення майна задоволенню не підлягають.

У відповідності до статті 49 ГПК України, судові витрати в частині сплати судового збору, понесені позивачем, покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" (вул.Старосвітська, 5, кв.38, м.Миргород Полтавської області, 37600, ідентифікаційний код 36328859, інші відомості - не відомі) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (вул.Мечникова, 16-а, м.Київ, 01601, ідентифікаційний код 30401456, інші відомості - не відомі): 55 088,42 грн. - основного боргу, 5 439,62 грн. - пені, 4 407,05 грн. - інфляційних втрат, 416,50 грн. - 3% річних та 1827,18 грн. на повернення судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Повне рішення складено 14.04.2015 р.

СУДДЯ Кульбако М.М.