Рішення

від 19.05.2015 по справі 922/1029/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р.Справа № 922/1029/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології будівельного сервісу", м. Луганськ до Державного закладу "Луганський державний медичний університет", м. Рубіжне про стягнення 495 945,93 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології будівельного сервісу", м. Луганськ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Державного закладу "Луганський державний медичний університет", м. Рубіжне (відповідач) про стягнення 376 133,18 грн. основного боргу, 25 548,94 грн. пені, 45 021,9 грн. штрафу, 7 078,99 грн. 3% річних та 42 126,92 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором підряду №228 від 02.10.2013 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. У минулому судовому засіданні було задоволено клопотання позивача про розгляд справи по суті без участі представника позивача. У поданому до суду клопотанні (а.с. 65-66) позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити строк в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3% річних за наступні періоди: з 20.10.2013 р. в розмірі 64 029,35 грн., з 21.10.2013 р. в розмірі 124 765,54 грн., з 22.10.2013 р. в розмірі 189 254,57 грн., з 23.10.2013 р. в розмірі 250 390,8 грн. та з 24.10.2013 р. в розмірі 312 606,21 грн. При цьому позивач вважає, що відносно пені та 3% річних, нарахованих за період з 03.11.2013 р. по 03.05.2014 р., строк позовної давності не пропущено.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Подав до суду заперечення на позовну заяву (вх.№17760 від 05.05.2015 р., а.с. 199-205), в яких зазначив про те, що в результаті бойових дій на території Луганська було знищено всю бухгалтерську документацію, у зв'язку з чим відповідач не має можливості надати до суду обґрунтований відзив на позовну заяву. Крім того, у даному запереченні на позовну заяву відповідач просить суд зупинити провадження по даній справі до завершення антитерористичної операції, а у разі неможливості зупинення даної справи, віднестися з розумінням до обставин, які склалися.

Водночас відповідач у своїх заявах (а.с. 188-192, 221-225) просить суд застосувати до позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 25 548,94 грн. та штрафу в розмірі 45 021,9 грн. позовну давність відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до завершення антитерористичної операції, суд відмовляє у його задоволенні, виходячи з наступного.

Так, ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто будь-які інші обставини не можуть бути підставою зупинення провадження у справі.

Враховуючи те, що проведення у місцезнаходженні відповідача антитерористичної операції не є підставою для зупинення провадження по даній справі у розумінні ст. 79 ГПК України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі.

Водночас позивач та відповідач у поданих до суду клопотаннях (вх.№ 627 від 12.05.2015 р., вх.№№20016, 20018 від 18.05.2015 р., вх.№675 від 19.05.2015 р.) просять суд розглянути справу без участі їх представників.

Розглянувши клопотання сторін про розгляд справи без участі їх представників, суд вважає за можливе задовольнити їх як такі, що не суперечать інтересам сторін та вимогам чинного законодавства.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.10.2013 р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір підряду № 228 (надалі - договір підряду), за умовами п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з поточного ремонту сходових клітин гуртожитку №1 ДП "Луганський державний медичний університет", за адресою: м. Луганськ, кв. 50 річчя Оборони Луганська, 17 згідно локального кошторису, що додається, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 71-73).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до статті 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

В силу п. 1.2. договору вартість передбачених договором робіт визначається договірної ціною і складає 643169,96 грн.

Згідно з п.3.1. договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 91 календарних днів за умови своєчасного надання фронту робіт замовником, з правом дострокового виконання.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і приймання їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За умовами п.4.1. договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється приймально-здавальними актами (форми №КБ-2в і довідки №КБ-3), підписаними сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав підрядні роботи в належний строк та належним чином, що підтверджується наданими позивачем довідками про вартість виконаних будівельних робіт № КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в за № 1 від 14.10.2013 р. на суму 64 029,35 грн., №2 від 15.10.2013 р. на суму 60 736,19 грн., №3 від 16.10.2013 р. на суму 64 489,03 грн., № 4 від 17.10.2013 р. на суму 61 136,23 грн., № 5 від 18.10.2013 р. на суму 62 215,41 грн., № 6 від 28.10.2013 р. на суму 63 526,97 грн., всього на загальну суму 376 133,18 грн. (а. с. 74-79, 85-91, 98-103, 108-113, 119-124, 130-135).

Дані акти та довідки підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені їх печатками. Від імені відповідача дані акти та довідки підписані без зауважень ректором Івченко В.К.

Згідно п. 5.1 договору розрахунки з підрядником здійснюються на підставі актів форми КБ-2в і довідки КБ-3, за фактичний виконаний об'єм робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника 100 % вартості виконаних робіт, протягом 5-ти банківських днів, після підписання актів форми КБ-2в і довідки КБ-3.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач підрядні роботи на загальну суму 376 133,18 грн. прийняв без зауважень та заперечень, але їх вартість не оплатив повністю, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором підряду в розмірі 376 133,18 грн., яка залишається непогашеною.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, приписи закону і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано і не погашено, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором підряду №228 від 02.10.2013 р. в розмірі 376 133,18 грн. є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Через прострочення відповідачем оплати виконаних позивачем підрядних робіт позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 25 584,94 грн. та штраф в розмірі 45 021,9 грн. (розрахунок на а.с. 5-6).

Разом з тим, відповідач у заявах (а.с. 188-192, 221-225) заявив про застосування строку позовної давності відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 25 584,94 грн. та штрафу в розмірі 45 021,9 грн.

Позивач у своєму клопотанні (а.с. 65-66) просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території м. Луганська та поновити строк в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені за наступні періоди: з 20.10.2013 р. в розмірі 64 029,35 грн., з 21.10.2013 р. в розмірі 124 765,54 грн., з 22.10.2013 р. в розмірі 189 254,57 грн., з 23.10.2013 р. в розмірі 250 390,8 грн. та з 24.10.2013 р. в розмірі 312 606,21 грн.

Проаналізувавши позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 25 584,94 грн. та штрафу в розмірі 45 021,9 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 9.1. договору сторони чітко визначили, що за порушення термінів виконання зобов'язань з винної сторони стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,1 % від суми договору, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми договору.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач допустив прострочення оплати виконаних позивачем підрядних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт №КБ2в за № 1 від 14.10.2013 р. - з 22.10.2013 р., №2 від 15.10.2013 р. - з 23.10.2013 р., №3 від 16.10.2013 р. - з 24.10.2013 р., №4 від 17.10.2013 р. - з 25.10.2013 р., №5 від 18.10.2013 р. - з 28.10.2013 р. та №6 від 28.10.2013 р. - з 05.11.2013 р.

Враховуючи те, що з даним позовом позивач звернувся до господарського суду Харківської області 19.02.2015 р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії господарського суду Харківської області (а.с. 4), суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 45 021,9 грн. та пені в розмірі 25 584,94 грн. подано позивачем з пропуском встановленого законом річного строку позовної давності (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

При цьому суд не погоджується з твердженням позивача про те, що строк позовної давності пропущений ним з поважних причин, оскільки належних доказів цього суду не надано, а посилання позивача на проведення антитерористичної операції у місті Луганську не доводить об'єктивної неможливості заявлення позивачем даного позову в межах скороченого строку позовної давності в один рік, починаючи з моменту виникнення заборгованості і до дати фактичної подачі позовної заяви - 19.02.2015 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи той факт, що позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 45 021,9 грн. та пені в розмірі 25 584,94 грн. було подано позивачем до суду зі спливом річного строку позовної давності, а відповідачем заявлено про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (ч. 2 ст. 258 ЦК України), суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 45 021,9 грн. та пені в розмірі 5 584,94 грн.

З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 7 078,99 грн. та інфляційних втрат в розмірі 42 126,92 грн. слід зазначити таке.

Так, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 4.1.-4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).

Згідно зі ст. 257 ГПК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як було вище зазначено, відповідач допустив прострочення оплати виконаних позивачем підрядних робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт №КБ2в за № 1 від 14.10.2013 р. - з 22.10.2013 р., № 2 від 15.10.2013 р. - з 23.10.2013 р., № 3 від 16.10.2013 р. - з 24.10.2013 р., № 4 від 17.10.2013 р. - з 25.10.2013 р., № 5 від 18.10.2013 р. - з 28.10.2013 р. та № 6 від 28.10.2013 р. - з 05.11.2013 р.

При цьому з даним позовом позивач звернувся до господарського суду Харківської області 19.02.2015 р. (а.с. 4).

Отже, позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 7 078,99 грн. та інфляційних втрат в розмірі 42 126,92 грн. було подано позивачем до суду в межах трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України).

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат в розмірі 42 126,92 грн. за період з листопада 2013 р. по травень 2014 р. (а.с. 6), суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

За результатами проведеного судом розрахунку суд визначив, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково в розмірі 7 037,84 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% в розмірі 50,15 грн. суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 376 133,18 грн., 3% річних в розмірі 7 037,84 грн. та інфляційних втрат в розмірі 42 126,92 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в розмірі 50,15 грн., пені в розмірі 25 584,94 грн. та штрафу в розмірі 45 021,9 грн. слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 257, 258, 261, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 839, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3,12, 32, 33, 43, 44, 49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Луганський державний медичний університет" (вул. Будівельників, 32, м. Рубіжне, Луганська область, 93012, код ЄДРПОУ 02010675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології будівельного сервісу" (кв. Дружби, 5/93, м. Луганськ, 91040, код ЄДРПОУ 37523085) основний борг в розмірі 376 133,18 грн., 3% річних 7 037,84 грн., інфляційні втрати в розмірі 42 126,92 грн. та судовий збір в розмірі 8 505,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 25.05.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко