Рішення

від 12.05.2015 по справі 925/5/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 925/5/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участю представників: позивача: Гураль С.П. - за довіреністю,

першого відповідача: не з'явився,

другого відповідача: Сіденко С.А. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" (перший відповідач),

до товарної біржі "Черкаська центральна товарна біржа" (другий відповідач)

про визнання недійсним правочину,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сван-1" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом, з урахуванням заяви від 20.02.2014 (т. 1 а.с. 226- 227), до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" та до товарної біржі "Черкаська центральна товарна біржа" про визнання недійсним правочину, а саме біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 18982/13 від 25.11.2010, укладеної на підставі протоколу № 1855/13 проведення біржових торгів від 25.11.2010, в результаті укладення якого відбулось відчуження позивачем першому відповідачу автомобіля ВАЗ 21093, синього кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак СА1152АЕ, № двигуна 21114303533, № кузова Y6D21093060013294. Заявою від 04.03.2014 (т. 1 а.с. 249-250) позивач просив застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" повернути позивачу вказаний у позові автомобіль.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2014 задоволено касаційну скаргу ТОВ "Сван-1" та скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 і рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2014 у справі № 925/5/14 та справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 925/5/14 визначено для розгляду судді Пащенко А.Д.

При новому розгляді справи.

18.12.2014 представник ТОВ "Агро Інжинірінг" Мухінський В.О. подав до справи заяву про застосування строків позовної давності, в якій він просить повністю відмовити у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності, оскільки спірний правочин було вчинено в листопаді 2010 року, а позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою лише в січні 2014 року.

16.01.2015 від першого відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, в якому відповідач просить повністю відмовити позивачу у задоволенні позову, зокрема посилаючись на рішення господарського суду від 07.08.2014 у справі № 925/11/14, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 по аналогічному спору, у зв'язку з чим на підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України встановлені рішенням факти не повинні доводитися знову.

Перед початком судового засідання 16.01.2015 представники сторін просили не здійснювати фіксування судового процесу технічними засобами, оскільки це затягує вирішення справи по суті, та подали до справи відповідну заяву.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16 січня 2015 року провадження у справі було зупинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2015 року скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 16 січня 2015 року, матеріали справи № 925/5/14 передано на розгляд до господарського суду Черкаської області. 03.04.2015 справа № 925/5/14 надійшла до суду.

Представник першого відповідача у судове засідання 12.05.2015 не з'явився, не повідомив суду причини його не з'явлення, заяву про розгляд справи за участі його представника не подав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника першого відповідача, за наявними у справі матеріалами, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення першого відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду надіслані за його адресами, вказаними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України (з подальшими змінами), що є підтвердженням належного надсилання копій ухвал суду відповідачу у справі. Суд враховує, що в процесі розгляду даної справи першим відповідачем змінювалося місцезнаходження та були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При порушенні провадження у справі місцезнаходження ТОВ "Агро Інжинірінг" було зареєстроване в ЄДР у м. Черкаси, однак, на момент прийняття рішення його місцезнаходження - Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 116А. Із цієї адреси поштове повідомлення із ухвалою суду повернуто буз вручення "за закінченням терміну зберігання", що не впливає на висновок суду про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Відповідно до ч.3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України зміна місцезнаходження відповідача не перешкоджає завершенню розгляду справи у господарському суді Черкаської області.

У судовому засіданні 12.05.2015:

представник позивача повністю підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві та заявах, поданих позивачем в процесі розгляду спору, посилалася на постанови КАГС від 09.12.2014 № 925/10/14 та № 925/6/14, від 10.12.2014 № 925/1/14 та № 925/4/14, оскільки обставини, викладені у даних постановах мають преюдиційне значення при розгляді даної справи; заперечила проти доводів відповідачів, викладених у заяві про застосування строків позовної давності та у відзивах на позовну заяву, просила позов задовольнити повністю;

представник другого відповідача заперечив проти позову та вказав, що підстав для визнання правочину недійсним немає, спірний правочин здійснений у відповідності до норм чинного законодавства України, оскільки за спірним право чином продавалася партія автомобілів, тому порушення закону не було, просив відмовити позивачу у задоволенні позову.

У судовому засіданні 12 травня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до такого.

25.11.2010 на загальних зборах засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" було прийняте рішення про здійснення відчуження належних товариству транспортних засобів, зокрема, автомобіля ВАЗ 21093, синього кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак СА1152АЕ, № двигуна 21114303533, № кузова Y6D21093060013294, надання повноважень генеральному директору Шатерніку Р.В. укласти та підписати всі необхідні угоди для відчуження транспортного засобу та видачу доручення йому для оформлення всіх необхідних документів в органах ДАІ.

В цей же день, 25.11.2010 ТОВ "Сван-1" та ТОВ "Агро-Інжинірінг" подали заяви Черкаській центральній товарній біржі із проханням прийняти в тимчасові члени біржі та відповідно продати і купити ряд автомобілів, зокрема, і спірний автомобіль.

Цим же числом, 25 листопада 2010 року, Черкаська центральна товарна біржа провела біржові торги, за результатом яких зареєстровано біржову угоду купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний № 18982/13, укладену між: Продавець: ТОВ "Сван-1", діє на підставі Статуту, в особі Шатернік Р.В., діє згідно Протокол № 427 від 25.11.2010, наказу від 25.11.2010, довіреність № 60 від 25.11.10, прийнятий в тимчасові члени товарної біржі згідно заяви, та Покупець: ТОВ "Агро Інжиніринг", діє на підставі Статуту, в особі Плешкова Г.В., діє згідно наказу № 12 від 25.11.2010, довіреність № 13 від 25.11.2010, прийнятий в тимчасові члени товарної біржі згідно заяви.

В цій біржовій угоді вказано, що відповідно до Закону України "Про товарну біржу" та правил біржової торгівлі Продавець продав, а Покупець купив транспортні засоби, зокрема, в пункті 13 біржової угоди вказаний спірний автомобіль ВАЗ 21093. Він проданий за ціною 6 516 грн. Протокол проведення біржових торгів від 25.11.2010 № 18555/13.

За своєю правовою природою біржова угода є договором купівлі-продажу, за яким відповідно до припису статті 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

ТОВ "Сван-1" як продавцем та ТОВ "Агро-Інжинірінг" як покупцем було досягнуто згоди про відчуження останньому по цій біржовій угоді 15 автомобілів, серед яких і автомобіль ВАЗ 21214, № двигуна 212148496951, № кузова ХТА 21214061822047, державний номерний знак СА9477АН (під № 8 у біржовій угоді).

Із виписки з банківського рахунку вбачається, що на рахунок позивача 29.11.2010 були перераховані першим відповідачем кошти за автомобіль ВАЗ 21093 (т. 1, а.с. 39).

За доводами позивача спірний автомобіль проданий за значно заниженою ціною, оскільки ринкова вартість спірного автомобіля становила 33748,18 грн. згідно висновку спеціаліста № 1862 від 07.12.2010.

Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однією із підстав у позовній заяві щодо невідповідності спірного договору чинному законодавству позивач вказав на те, що цей договір був підписаний особою, в якої був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності. Однак, як вбачається із матеріалів справи, Шатернік Руслан Володимирович, який підписав спірний договір, був призначений на посаду директора ТОВ "Сван-1" рішенням загальних зборів учасників товариства від 07 червня 2010 року, оформлених протоколом № 10/06/07. Вказане рішення загальних зборів ТОВ "Сван-1" в установленому законом порядку не визнане недійсним, воно не є предметом розгляду у даній справі .

Що стосується доводів позивача про низьку ціну продажу автомобіля, то суд звертає увагу на те, що низька ціна продажу певного товару (якщо таке дійсно є) не є самостійною підставою для визнання договору недійсним, оскільки це не передбачено нормами чинного законодавства. Неотримання прибутку в результаті господарської операції є ризиком підприємницької діяльності кожного господарюючого суб'єкта. Спірний автомобіль був уживаний, мав строк експлуатації 4 роки, значний автопробіг, що перевищує нормативний, і ці фактори можуть пояснювати визначену у спірному договорі ціну продажу автомобіля, а висновок спеціаліста, на який посилається позивач, не складався для відчуження автомобіля, тому не може бути належним та допустимим доказом дійсної ринкової ціни саме цього автомобіля станом на момент укладення угоди.

Доводи представника позивача про те, що при укладенні біржової угоди мала місце зловмисна домовленість представників сторін за угодою, у зв'язку з чим укладення спірної угоди відбулося не в інтересах ТОВ "Сван-1", не приймається судом до уваги з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження цих доводів, які є лише припущенням позивача.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29 червня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказано, що зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків. При цьому представником не може вважатися орган юридичної особи, в тому числі її керівник, навіть якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.

Позивачем не надано доказів, що Шатернік Р.В. діяв зловмисно. В матеріалах справи відсутні докази, в т.ч. судові рішення із висновками про те, що біржова угода була результатом зловмисної домовленості представників її сторін та укладалася на шкоду інтересам продавця, вирок суду по цьому факту відсутній. Посилання позивача на те, що через деякий час після укладення спірної угоди Шатернік Р.В. став директором ТОВ "Агро-Інжинірінг", не може свідчити про таку зловмисну згоду представників її сторін, оскільки законом таке призначення директором не забороняється.

Згідно частини 3 статті 281 Господарського кодексу України біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Статтею 185 ГК України встановлено, що до укладення господарських договорів на біржах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж.

При укладенні біржової угоди сторони послалися на Закон України "Про товарну біржу", тобто, біржова угода повинна відповідати приписам вказаного Закону. Однак, в частині 6 статті 15 цього Закону вказано, що не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Уживаними товарами у розумінні цього Закону вважаються товари, що були у користуванні не менше року, транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу згідно із законом, а також будь-який капітальний актив, що був прийнятий в експлуатацію до його продажу.

За спірною угодою позивачем був відчужений транспортний засіб, який має ознаки уживаного товару в розумінні Закону України "Про товарну біржу", а тому відчуження такого товару шляхом укладення біржової угоди прямо заборонено положеннями статті 15 названого Закону.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що за змістом цієї норми продаж вживаних товарів на біржі заборонений у будь-якому випадку, крім продажу майна, що відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону. Ця норма не допускає об'єднання вживаних товарів у партію для їх продажу, виходячи із прямого змісту статті 15 Закону, тому суд не погоджується із протилежним тлумаченням цієї норми з боку представника другого відповідача.

Вказані обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання спірної угоди недійсною відповідно до частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України як такої, що суперечить нормам цивільного законодавства, та застосування наслідків недійсності правочину відповідно до статті 216 ЦК України шляхом повернення майна, відчуженого позивачем згідно цієї угоди, та грошових коштів, сплачених першим відповідачем за це майно.

При прийнятті даного рішення суд також враховує, що постановами Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України у справах № 925/8/14, № 925/1/14 за аналогічними підставами заявлених позовних вимог за участі цих же сторін встановлені обставини щодо невідповідності чинному законодавству біржової угоди купівлі-продажу транспортних засобів, вчиненої 25 листопада 2010 року на біржових торгах, проведених Черкаською центральною товарною біржею, серед яких зокрема і спірний автомобіль у даній справі. що відповідно до статті 35 ГПК України є підставою для звільнення цієї обставини від доказування. При цьому суд вважає безпідставним посилання відповідача на рішення суду у справі № 925/11/14, оскільки у вказаній ним справі продаж автомобіля відбувся через укладення договору і видачу довідки-рахунку, а не на біржових торгах.

Відповідачами заявлено про застосування до позовних вимог позивача позовної давності.

Відповідно до стаття 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписом частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 3-5 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У даній ситуації для оцінки перебігу позовної давності необхідно враховувати, що стороною спірного договору є ТОВ "Сван-1", а не ліквідатор арбітражний керуючий Юдицький О.В., який виконує функції керівника товариства у зв'язку із розглядом справи про банкрутство ТОВ "Сван-1". Чинним законодавством України не передбачено здійснення особливого підрахунку перебігу позовної давності у разі зміни керівника підприємства-боржника. Як відзначено постановою Верховного Суду України від 19.08.2014р. у справі № 5013/492/12 спеціальних норм про позовну давність (у т.ч. для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними угод боржника) не встановлено.

До даних правовідносин у цій справі повинні застосовуватися положення про загальну позовну давність. Встановлений законом загальний трирічний строк позовної давності щодо визнання недійсною біржової угоди, укладеної 25 листопада 2010 року, сплив 25 листопада 2013 року. Відповідно до поштового штемпеля на конверті позовна заява надіслана позивачем 30.12.2013, тобто, після закінчення трирічного строку позовної давності.

В пункті 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказується, що питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.10.2011 порушено провадження у справі № 10/5026/2337/2011 про банкрутство позивача і ухвалою від 09.02.2013 відсторонено від посади керівника боржника (позивача) з покладенням виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна Юдицького О.В., який і звернувся від імені позивача (боржника) до суду з даним позовом з метою повернення незаконно відчуженого майна до складу майнових активів боржника.

Із матеріалів справи вбачається, що арбітражний керуючий Юдицький О.В. з моменту призначення його розпорядником майна боржника ТОВ "Сван-1" із повноваженнями керівника товариства вживав різних численних заходів з метою розшуку та відновлення первинної документації щодо діяльності боржника та щодо проданого майна банкрута, яка умисно не була передана останньому попереднім керівництвом, у зв'язку з чим він неодноразово звертався до правоохоронних та судових органів. Оскільки арбітражному керуючому Юдицькому О.В. не були передані первинні документи ТОВ "Сван-1", він об'єктивно не мав можливості завчасно звернутися до господарського суду з позовом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказані обставини унеможливили своєчасне звернення позивача до суду з метою захисту порушеного права, тобто, зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку позовної давності. Тим більше, що в даному випадку пропуск строку позовної давності не є значним та складає 35 днів. Такі обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку позовної давності, тому відповідно ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

На підставі статті 49 ГПК України з першого відповідача як сторони за спірним договором підлягає відшкодуванню позивачу судовий збір в сумі 5044 грн. 60 коп. за подання позовної заяви, апеляційних та касаційних скарг у даній справі.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною біржову угоду від 25.11.2010 № 18982/13 купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21093, синього кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак СА1152АЕ № двигуна 21114303533, № кузова СА1152АЕ, № двигуна 21114303533, № кузова Y6D21093060013294, укладену товариством з обмеженою відповідальністю "Сван-1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг".

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" (Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 116А, ідентифікаційний код 37180883) передати товариству з обмеженою відповідальністю "Сван-1" (м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, буд. 153/2, кв. 35, ідентифікаційний код 25658686) автомобіль ВАЗ 21093, синього кольору, 2006 року випуску, державний номерний знак СА1152АЕ, № двигуна 21114303533, № кузова Y6D21093060013294.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" (м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, буд. 153/2, кв. 35, ідентифікаційний код 25658686) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" (Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 116А, ідентифікаційний код 37180883) 6 516 грн. (шість тисяч п'ятсот шістнадцять гривень), сплачених згідно біржової угоди від 25.11.2010 № 18982/13 купівлі-продажу транспортного засобу.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інжинірінг" (Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нахімова, 116А, ідентифікаційний код 37180883) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сван-1" (м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, буд. 153/2, кв. 35, ідентифікаційний код 25658686) 5 044 грн. 60 коп. (п'ять тисяч сорок чотири гривні 60 копійок) витрат по сплаті судового збору по даному позову із заявою про застосування наслідків недійсності правочину та за подання апеляційних і касаційних скарг.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 25.05.2015.

Суддя А.Д.Пащенко