Ухвала

від 28.04.2015 по справі 804/10293/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокусправа № 804/10293/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі № 804/10293/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом,в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07 липня 2014 року № 0005931703, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного звіту на суму 34119,80 грн., з яких за основним платежем - 27295,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6823,96 грн., та №0011001703, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 22460,00 грн., з яких 17968,00 грн. сума за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, а 4492,00 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про свою незгоду з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, щодо відсутності документального підтвердження господарських відносин з його контрагентами, що призвело до безпідставного віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого позивачем за договорами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача про нікчемність договорів позивача з його контрагентом, що укладені без мети настання реальних наслідків.

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, з 16 травня 2014 року по 13 травня 2014року Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011р. по 31 грудня 2013р., по результатам якої складений акт №1640/173/НОМЕР_2 від 20 червня 2014р. "Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2011р. по 31 грудня 2013р.", яким зафіксовано наступні порушення: Абз.5п.6 ст.128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003р., в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат за 2011-2013р.; п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього: 17968,0грн., в т.ч. за квітень 2012р.-1000,00 грн., червень 2013р. - 3026,0грн., липень 2013р. -2853,33грн., серпень 2013р.- 2253,33 грн., вересень 2013 - 2173,33грн., листопад 2013р. -2350,00грн., грудень 2013р. 2280,00грн.; п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності 27295,84 грн., а саме: 2011-8918,42грн., 2012р. - 3953,5грн., 2013 -14423,92грн.;п.4 ч.1 ст.4, п.2 ст.6. п.1 ч.2 ст.7, п.11 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". В результаті чого занижено суму внеску всього на суму 508,0грн., в т.ч. по періодах:2012р.- 508,0грн.; п.51.1 статті 51, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в результаті чого виявлено неподання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2-3 кв.2011р. та не відображення інформації щодо нарахування доходів фізичним особам-підприємцям за 3 кв.2012р". 07 липня 2014року на підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0010991703, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у розмірі 34119,80грн., з якої 27295.84грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 6823,96грн. та податкове повідомлення-рішення №0011001703 яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22460,00грн., з якої 17968,00грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 4492,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а висновки відповідача, що викладені в Акті перевірки, про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи положення пункту 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 придбано обладнання (кутер SIRMAN C6W) від Приватного підприємства "Техностайл" на суму 6625,0грн., ПДВ-1325,0 грн. за даною господарською операцією ОСОБА_1 28 грудня 2011р. сплатив платіжним дорученням №71245 грошові кошти у сумі 6625,0грн., ПДВ-1325,0 грн. на користь Приватного підприємства "Техностайл" з призначенням платежу "оплата за кутер SIRMAN C6W у сумі 6625,0грн., ПДВ- 20% 1325,0 грн". До складу витрат у книзі доходів та витрат ОСОБА_1 за 28.12.2011р. сума витрат вказана не було. Документальним підтвердженням цього факту є банківські виписки за 28 грудня 2011р. та книга доходів та витрат.

Щодо придбання товару (дозатор) від контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-груп" на суму 16666,67 грн., ПДВ -3333,33 грн., то ОСОБА_1 28 грудня 2011р. сплатив платіжним дорученням №71248 грошові кошти у сумі 16666,67 грн., ПДВ -3333,33 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БТ-груп" з призначенням платежу "оплата за дозатор у сумі 16666,67 грн., ПДВ - 20% 3333,33 грн. До складу витрат у книзі доходів та витрат ОСОБА_1 за 28.12.2011р. сума витрат вказана не була. Документальним підтвердженням цього факту є банківські виписки за 28.12.2011р. та книга доходів та витрат, Крім того, придбання обладнання (машина тістомесільна Л4-ХТ2-В без діжі від Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт - Альянс" на суму 29170,0 грн., ПДВ -5834,0 грн., слід зазначити, що ОСОБА_1 28 грудня 2011р. сплатив платіжним дорученням №71243 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт - Альянс" грошові кошти у сумі 29170,0 грн., ПДВ -5834,0 грн. з призначенням платежу: "оплата за машину тестомесильная Л4-ХТ2-В, дижа А2-ХТД н/ст. У сумі 29170,0 грн., ПДВ -20% 5834,0 грн. До складу витрат у книзі доходів та витрат ФОП ОСОБА_1 за 27.12.2011р. сума витрат вказана не була. Документальним підтвердженням цього факту є банківські виписки за 28.12.2011р. та книга доходів та витрат. Стосовно придбання послуг оренди від контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Меблі", на суму 5000,0 грн., ПДВ-1000,0 грн. суд зазначає наступне,придбання послуг оренди ФОП ОСОБА_1 здійснював на підставі договору суборенди нежитлового приміщення №02-04/12 від 02 квітня 2012р. на оренду приміщення загальною площею 50 (п'ятдесят) квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_1. Позивач, як платник податків, сплатив відповідні грошові кошти платіжним дорученням №28042012 від у сумі 6000,0 грн. за оренду приміщення протягом 2-х місяців у повній відповідності до умов Договору та отримав податкову накладну №150 від 28.04.2012р. на суму 5000,00 грн., ПДВ- 1000,0 грн. У зв'язку із технічними умовами, оренда приміщення була припинена, а договір оренді був за згодою сторін розірваний. У відповідності з чинним законодавством 28.04.2012р. платник податку у книзі доходів та витрат №2 (реєстраційний номер 354) врахував суму, сплачену на користь постачальника (стор.26 Книги доходів та витрат).

Серед іншого, витрати на придбання послуг (автопослуги) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Готика ЛТД" на суму 84846,6 грн., ПДВ 16969,32 грн. та придбання послуг оренди фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснював на підставі договору №ГТ-7/0106 від 01.06.2013р. При підписанні вказаного договору, постачальник послуг надав позивачу копію Свідоцтва НОМЕР_3 про реєстрацію платника податку на додану вартість; копію Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №778522 про реєстрацію ТОВ "Готика ЛТД" в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.09.2012 №1 070 102 0000047479; копію Довідки АБ №692506 від 05.04.2013р. з єдиного державного реєстру підприємств та організацій; копія Довідки про взяття на облік податків Форма № 4-ОПП; копію Доповнення до довідки АБ №692506 від 05.04.2013р. про види діяльності.

Крім того, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з отримання від постачальника Товариства з обмеженою відповідальність. "Готика ЛТД" транспортно-експедиторських послуг надавалися первинні документи, а саме: Червень 2013р. - акт надання 91 транспортно-експедиторської послуги №1570 від 29.06.2013р. на загальну суму 18160,00 грн.; податкова накладна №1570 від 29.06.2013р. на суму 18160,00 грн., рахунок №1570 від.29.06.2013р. на суму 18160,00 грн.; липень 2013р. - акт надання 82 транспортно-експедиторської послуги №1354 від 31.07.2013р. на загальну суму 17120,00 грн.; податкова накладна №1354 від 31.07.2013р. на суму 17120,00 грн., рахунок №1354 від 31.07.2013р. на суму 17120,00 грн.;серпень 2013р. - акт надання 80 транспортно-експедиторських послуг №1470 від 31.08.2013р. на загальну суму 13520,00 грн.; податкова накладна №1470 від 31.08.2013р. на суму 13520,00 грн., рахунок №1470 від 31.08.2013р. на суму 13520,00 грн;вересень 2013р. - акт надання 78 транспортно-експедиторських послуг №1703 від 30.09.2013р. на загальну суму 13040,00 грн.; податкова накладна №1703 від 30.09.2013р. на суму 13040,00 грн., рахунок №1703 від 30.09.2013р. на суму 13040,00 грн.; жовтень 2013р. - акт надання 79 транспортно-експедиторських послуг №2038 від 31.10.2013р. на загальну суму 12200,00 грн.; податкова накладна №2038 від 31.10.2013р. на суму 12200,00 грн., рахунок №2038 від 31.10.2013р. на суму 12200,00 грн.;листопад 2013р. - акт надання 85 транспортно-експедиторських послуг №1623 від 29.11.2013р. на загальну суму 14100,00 грн.; податкова накладна №1623 від 29.11.2013р. на суму 14100,00 грн., рахунок №1623 від 29.11.2013р. на суму 14100,00 грн.;грудень 2013р. - акт надання 80 транспортно-експедиторських послуг №2671 від 31.12.2013р. на загальну суму 13680,00 грн.; податкова накладна №2671 від 31.12.2013р. на суму 13680,00 грн., рахунок №2671 від 31.12.2013р. на суму 13680,00 грн.

Відтак, всі первинні документи, були надані відповідачу під час перевірки, відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на предмет наявності в цих документах всіх обов'язкових реквізитів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі № 804/10293/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко