Ухвала

від 18.05.2015 по справі 803/235/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 р. Справа № 876/3128/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Матковська З.М.

судді Запотічний І.І.

секретаря судового засідання Коцур В.К.

представника позивача - Козак А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2014р. по справі № 803/235/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор - Транс» до Луцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

04.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор-Транс» звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 року № 0008962202. Позов обґрунтувано тим, що висновки податкового органу про порушення товариством вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187. пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 304215,00 грн., не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про безтоварність операцій по правочинах, укладених із контрагентом ТзОВ «Ферко», оскільки реальність, правомірність і відповідність господарських операцій діючому законодавству підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами. Також звертає увагу суду на процедурні порушення, які допустив відповідач при проведенні перевірки, що ставить під сумнів допустимість та належність доказів, зібраних під час її проведення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 25.10.2013 року № 0008962202.

Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, позивач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням примирення (податкового компромісу).

Разом з тим, 25.03.2015 року на адресу суду надійшло клопотання від податкового органу з аналогічною вимогою про закриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, аналізуючи матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання сторін про закриття провадження в справі підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було надіслано ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» запит від 13.08.2013 року № 2607/10/22.3 про надання письмового пояснення та його документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТзОВ «Ферко» за січень 2013 року у зв'язку із встановленням фактів, що свідчать про можливі порушення ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» податкового, валютного та іншого законодавства. На підставі наказів від 23.09.2013 року № 721, від 30.09.2013 року № 779 та направлення від 23.09.2013 року № 000509 в період з 13.11.2012 року по 19.11.2012 року Луцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Ферко» за січень 2013 року, про що складено акт від 09.10.2013 року № 1056/22.2/31011672. В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТзОВ «Луцькавтодор-Транс» занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті за січень 2013 року на суму 304 215,00 грн. На підставі акту перевірки, 25.10.2013 року Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008962202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 456 322,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 304 215,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 152 107,50 грн.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.194 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.113 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

В п.11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п.7 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим. Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор-Транс», згідно рішення податкового органу про погодження застосування процедури податкового компромісу від 19.03.2015 р. за №4154/10/03-18-22-01, яким погоджено застосування процедури податкового компромісу до податкових повідомлень-рішень за № 0008962202 від 25.10.2013 р. на загальну суму 304215,00 грн. та яким визначено податкові зобов'язання в розмірі 5 % які підлягали сплаті до бюджету з податку на прибуток в сумі - 7723,40 грн. та з податку на додану вартість в сумі - 15210,75 грн. платіжним доручення від 20.03.2015 року № 257 сплатив вказані податкові зобов'язання.

Відповідно п.5 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

В ст.203 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Пунктом 3 частини 1 статті 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається (ч.3 ст.157 КАС України).

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити клопотання сторін про закриття провадження в справі у зв'язку з досягненням податкового компромісу, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 року визнати нечинною та закрити провадження в справі.

Керуючись ст.157, ст.203, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2014р. по справі № 803/235/14 - визнати нечинною.

Клопотання Луцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцькавтодор - Транс» про закриття провадження у зв'язку з досягненням примирення задовольнити.

Провадження у справі № 803/235/14 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Матковська З.М.