ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/608/13-а
Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Єщенка О.В.,
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року по справі за позовом Виробничо-комерційної фірми "ЮМТ і К" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
22 січня 2013 року ВКФ "ЮМТ і К" у вигляді ТОВ звернулось до суду з позовними вимогами до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000072301 від 16.01.2013 року та № 0000062301 від 16.01.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що покладені перевіряючими в основу акту перевірки висновки про відсутність проведення господарських відносин із контрагентом здійснені без належного аналізу характеру конкретної угоди, її товарності та реальності. При цьому, представник позивача вважав, що висновки акту Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби № 0000072301 та № 00000062301 від 16.01.2013 року.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що в період з 26.12.2012 року по 28.12.2012 року на підставі наказу начальника ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС від 26.12.2012 р. № 479 згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС, інспектором податкової служби I рангу Ілечко Тетяною Петрівною проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВКФ "ЮМТ і К" у вигляді ТОВ з питань взаємовідносин з МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» у період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року.
За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт від 03.01.2013 року № 1/22/21038857 (а.с.17-41), яким встановлено порушення позивачем пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством:
- занижено податок на прибуток за III квартал 2012 року всього в сумі 26143,00 грн., в тому числі за II квартал 2012 року на суму 9773,00 грн., за III квартал 2012 року на суму 16370,00 грн.;
- занижено податок на додану вартість в сумі 24898,00 грн., в тому числі за червень 2012 року на суму 9308,00 грн. та за вересень 2012 року на суму 15590,00 грн.
Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог підприємства, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
В той же час будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.
Предметом розгляду у справі є повідомлення-рішення № 0000072301 від 16.01.2013 року та № 0000062301 від 16.01.2013 року, які виставлені у зв'язку з вчиненням правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ними.
Для визначення товарності господарських операцій, які були досліджені в ході перевірки судом першої інстанції, були досліджені наступні обставини.
Так, судом встановлено, що між ВКФ "ЮМТ і К" у вигляді ТОВ (Покупець), в особі директора ОСОБА_3, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони, та МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_4, діючої на підставі Статуту, з іншої сторони, 01.06.2012року укладено договір поставки №0106, згідно п.п.1.1 п.1 якого «Постачальник» зобов'язується поставити та передати у власність «Покупця» товар матеріально-технічного призначення, в подальшому «Товар», «Покупець» зобов'язується прийняти та сплатити «Товар», отриманий згідно виставлених рахунків по заявці «Покупця», що є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п.п.2.3 п.2 загальна сума Договору становить: 300000,00 грн. в тому числі ПДВ 20%.
ВКФ "ЮМТ і К" у вигляді ТОВ та МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» у повному обсязі виконали умови означеного Договору поставки № 0106 від 01.06.2012 року, що підтверджується наданими позивачем та наявними у матеріалах справи відповідними документами, а саме: видатковими накладними № 06061 від 06.06.2012 року(а.с.45), № 18091 від 18.09.2012 року(а.с.49), № 20091 від 20.09.2012 року(а.с.52), податковими накладними № 21 від 05.06.2012 року(а.с.46), № 182 від 18.09.2012 року(а.с.50), № 203 від 20.09.2012 року(а.с.53), рахунком-фактурою № 05062 від 05.06.2012 року (а.с.47), платіжними квитанціями (а.с.48,51) та товарно-транспортними накладними (а.с.127-129).
Крім того, що між ВКФ "ЮМТ і К" у вигляді ТОВ (Постачальник), в особі директора ОСОБА_3, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони та ТОВ «Інфокс» філіал «Інфоксводоканал» (Покупець), в особі директора ОСОБА_5, діючої на підставі Статуту і положення про філіал, з іншої сторони, 23.01.2012року був укладений Договір поставки № 73, згідно п.п.1.1 п.1 якого «Постачальник» зобов'язується поставити та передати у власність «Покупцю» насоси, вироби з металу, запорнорегулюючу і водопровідну арматуру (засувки, вентилі, клапана, перехідники, фланці, муфти), кабель, провід, високовольтне і низьковольтне електроустаткування (трансформатори, пускачі, розетки, вимикачі, тени, конвектори, обігрівачі, тепловентелятори), в подальшому «Товар», а «Покупець» зобов'язується оплатити «Товар», отриманий згідно виставлених рахунків по заявці «Покупця». Відповідно до п.п.2.3 п.2 загальна сума Договору становить: 600000,00грн. в тому числі ПДВ 20%: 100000,00 грн.
На підтвердження умов виконання вищеозначеного договору надано накладну № 23 від 08.06.2012 року(а.с.55), акт прийому-передачі продукції від 08.06.2012 року(а.с.56) та податкову накладну № 23 від 01.06.2012 року(а.с.57).
Та між ВКФ "ЮМТ і К" у вигляді ТОВ(Продавець), в особі директора ОСОБА_3, діючого на підставі Статуту, з однієї сторони та ПАТ «Одеська ТЕЦ» (Покупець), в особі представника правління ОСОБА_6, діючої на підставі Статуту, з іншої сторони, 01.08.2012року був укладений Договір купівлі-продажу № 301.
На підтвердження цього договору надані накладні № 49 від 25.09.2012 року (а.с.60) та № 47 від 25.09.2012 року (а.с.63), акти прийому-передачі продукції від 25.09.2012 року (а.с.61,64) та податкові накладні № 49 від 18.09.2012 року(а.с.62) та № 47 від 13.09.2012 року (а.с.65).
Вищезазначені договори підтверджують той факт, що товар який було придбано позивачем у ТОВ «Гамалс» в подальшому поставлялись ТОВ «Інфокс» та ПАТ «Одеська ТЕЦ».
Таким чином, вищезазначені документи підтверджують факт реального настання правових наслідків за правочинами.
Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов цілком вірного та обґрунтованого висновку, що надані позивачем документи в обґрунтування виконання зазначених господарських операцій між ним та його контрагентами можуть бути прийняті в якості належних доказів, саме як первинні документи на підтвердження товарності цих операцій.
З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя О.В.Єщенко
суддя О.О.Димерлій
суддя В.Л.Романішин
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2015 |
Оприлюднено | 28.05.2015 |
Номер документу | 44344244 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Єщенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні