Постанова

від 19.05.2015 по справі 820/4141/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 травня 2015 р. №820/4141/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - Сидорук Т.П.,

представника відповідача - Гаркуши О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просив суд у повному обсязі скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2015 р. № 0003431501.

В обґрунтування позову зазначив, що з висновками акту перевірки від 07.04.2015 р. №739/20-33-15-01-09/22677163 щодо правомірності нарахування ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 р., та прийнятим за його результатами податковим повідомлення - рішенням від 20.04.2015 р. № 0003431501 не погоджується у повному обсязі, та вважає його таким, що прийнято з порушенням норм діючого в Україні законодавства, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та наголосив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено із дотриманням норм діючого законодавства, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Слобода" (далі - ПрАТ "Слобода") пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 22677163, перебуває на обліку як платник податків в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харквській області та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100341917 (серія НБ № 457701) індивідуальний податковий номер 226771620332. Відповідно до Витягу № 20431605 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.04.2015 р., основним видом господарської діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

Судом встановлено, що фахівцями Західної ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області у період з 18.03.2015 р. по 31.03.2015 р. проведено позапланову документальну перевірку щодо правомірності нарахування ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 р.

За наслідками вказаної перевірки складений акт від 07.04.2015 р. №739/20-33-15-01-09/22677163, за висновками якого встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 155 936,00 грн. за січень 2015 р. за податковою декларацією з ПДВ № 9018872591 від 19.02.2015 р. Протиправність визначення вказаних сум бюджетного відшкодування у січні 2015 р. пов'язано із безпідставним формуванням сум податкового кредиту попереднього звітного періоду (грудня 2014р.) по господарським операціям із контрагентами позивача ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" (код ЄДРПОУ 24478901) та ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" (код ЄДРПОУ 34933962).

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення від 20.04.2015 р. № 0003431501 слугувало відображене в акті перевірки від 07.04.2015 р. № 739/20-33-15-01-09/22677163 судження суб'єкта владних повноважень про те, що договір підряду № 14/06 від 10.06.2014 р., укладений між ПрАТ "Слобода" (Замовник) та ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" (Підрядник) є довгостроковим, бо умовами договору не передбачено поетапності робіт. Також, на думку податкового органу, до моменту введення в експлуатацію необоротних активів, ПрАТ "Слобода" не їх власником, а тому неспроможне формувати податковий кредит та заявляти відповідні сплачені суми податку на додану вартість у наступних звітних податкових періодах до бюджетного відшкодування. Крім того, відповідач вважає, що оскільки на момент перевірки фактично був відсутній товар - ліфт пасажирський електричний без машинного приміщення - модель "Циркон" вантажопідйомність - 450,00 кг., 4 зупинки, швидкість руху = 1 м/с, то по проведеній позивачем сумі передплати за договором поставки ліфтового обладнання № 14-23 від 25.11.2014 р. на користь ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка", ПрАТ "Слобода" на мало право формувати податковий кредит у грудні 2014 р., а відповідно, заявляти її до бюджетного відшкодування в наступному податковому (звітному) періоді.

На підставі висновків акту перевірки від 07.04.2015 р. № 739/20-33-15-01-09/22677163, Західною ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0003431501 від 20.04.2015 року, згідно якого ПрАТ "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 155 936,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 р. № 9018872591 від 19.02.2015 р. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 77 968,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Згідно з поданою ПрАТ "Слобода" до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 р. (вх. № 9018872591 від 19.02.2015 року) заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: грудень 2014 року - 155 936,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами по справі, що ПрАТ "Слобода" за рахунок власних коштів здійснює будівництво офісної будівлі з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування у місті Харкові по вулиці Ярославській, 8 та для цього, позивачем укладені з Харківською міською радою договори оренди земельних ділянок площами 0,0338 га, 0,0259 га та 0,0201 га за цією ж адресою, та отримана декларація про початок виконання будівельних робіт від 22.05.2014 р.

З огляду на це, будівництво офісної будівлі з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування у місті Харкові по вулиці Ярославській, 8, безпосередньо пов'язано із господарською діяльність позивача, оскільки через здавання в оренду й експлуатацію побудованого об'єкту (нерухомого майна) ПрАТ "Слобода" буде отриманий дохід.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді позивач мав взаємовідносини із Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничої фірми "Спецтехстрой" (далі - ТОВ ІВФ "Спецтехстрой"), який зареєстрований як юридична особа 15.10.1996 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 500156 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 29423292 (серія НВ № 899228) індивідуальний податковий номер 244789020353. Вказаний контрагент позивача має ліцензію на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створення об'єктів архітектури строком дії з 25.04.2012 р. до 25.04.2017 р., а основним видом його господарської діяльності, згідно Витягу № 20421772 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.04.2015 р., є будівництво житлових і нежитловий будівель (код КВЕД 41.20).

Судом встановлено, що 10.06.2014 р. між ПрАТ "Слобода" (Замовник) та ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" (Підрядник) укладений договір підряду № 14/06, згідно умов якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування. Проведення будівельних робіт здійснюється за адресою: м. Харків. вул. Ярославська, 8 (далі за текстом - об'єкт). Згідно п. 1.4. вказаного договору підряду № 14/06, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 19.06.2014 р., сторонами визначено строки виконання робіт: початок - червень 2014 р., завершення - вересень 2015 р. Виконання робіт з будівництва об'єкту здійснюється поетапно (по мірі їх фактичного виконання). Відповідно до п. 10.1 договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 р. приймання-передача Замовником закінчених етапів робіт здійснюється відповідно до діючих нормативно-правових актів та умов Договору на підставі актів приймання виконаних робіт, які можуть надаватися Підрядником Замовнику щомісячно.

З урахуванням досліджених доказів судом встановлено, що по мірі фактичного виконання робіт з будівництва об'єкта, Підрядником (ТОВ ІВФ "Спецтехстрой") передані, а Замовником (ПрАТ "Слобода") прийняті закінчені етапи будівельно-монтажних робіт, детальний опис яких наведений в акті виконаних робіт за грудень 2014 р. Такий порядок передачі та приймання етапів робіт відповідає умовам договору підряду № 14/06 від 10.06.2015 р. та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Абзацом 2 пункту 187.9 статті 187 Податкового кодексу України визначено поняття довгострокового договору (контракту), згідно якого, це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно абзацу 4 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

У зв'язку з цим суд зауважує, що предметом договору підряду є роботи, пов'язані із будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається на підрядника (стаття 837 Цивільного кодексу України). При цьому сторони є вільними в укладенні договору та можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. (ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України).

Отже, аналіз вказаних норм цивільного та податкового законодавства, та умов договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 р. вказує на те, що сторони на власний розсуд узгодили саме такий порядок передачі та приймання робіт, де етапом робіт є обсяг фактично виконаних будівельно-монтажних робіт, проведення яких підтверджується первинними документами (актами приймання виконаних робіт тощо).

На виконання умов вказаного договору підряду та графіку фінансування (авансування) будівництва об'єкта, ПрАТ "Слобода" перераховано на користь ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" грошові кошти (передплату) на загальну суму 660 000,00 грн., у тому числі: 350 000,00 грн. - 17.12.2014р., 50 000,00 грн. - 18.12.2014 р., 260 000,00 грн. - 25.12.2014 р., що підтверджується банківськими виписками ПАТ "Регіон-банк".

Формування податкового кредиту здійснено позивачем на підставі наступних податкових накладних № 135 від 17.12.2014 р. на суму 350 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58 333,33 грн.; № 136 від 18.12.2014 р. на суму 50 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 333,33 грн.; № 190 від 25.12.2014 р. на суму 260 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 43 333,33 грн., які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Листом № 32 від 28.01.2015 р. ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" повідомило позивача про те, що за правилом "першої події" сформувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість у грудні 2014 р. на загальну суму 109 999,99 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що договір підряду № 14/06 від 10.06.2015 р., укладений між Замовником (ПрАТ "Слобода") та Підрядником (ТОВ ІВФ "Спецтехстрой") не містить ознак довгострокового у розумінні абз. 2 п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України, оскільки вказаним договором передбачено поетапне виконання робіт.

Усе вказане свідчить, що положення абзацу 4 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, не підлягають застосуванню до операцій позивача та ТОВ ІВФ "Спецтехстрой", відповідно, ПрАТ "Слобода" правомірно, по даті списання грошових коштів з банківського рахунку, скористалось правом на податковий кредит по фактично сплаченим сумам податку на додану вартість у грудні 2014 р.

Згідно довідки позивача № 42 від 27.04.2015 р., роботи з будівництва об'єкта, відображені в бухгалтерському обліку ПрАТ "Слобода" на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" як капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (тобто, як створення необоротних матеріальних активів). З цим погоджується і суб'єкт власних повноважень.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом міністерства фінансів України, рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів".

Термін "капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи" визначений у пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р., згідно якого, це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Згідно п. 48. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 р., затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Виходячи з наведених норм, суд дійшов висновку, що господарська операція по зарахуванню об'єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію, що обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" кореспондується з рахунком 10 "Основні засоби".

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. "б" п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що платник ПДВ в результаті придбання товарів (послуг), будівництва (спорудження, створення) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) має право нараховувати податковий кредит у розмірі податку на додану вартість, і це право не залежить від того, чи почали ці послуги чи основні засоби використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на це, суд дійшов висновку про те, що ПрАТ "Слобода" мало право по незавершеним капітальним інвестиціям в необоротні матеріальні активи (незавершеному будівництву), формувати податковий кредит у грудні 2014 р. на суму 109 999,99 грн. та заявляти її до бюджетного відшкодування.

При цьому суд відмічає, що правила податкового обліку та звітності, не містять будь-яких обмежень стосовно прав платників податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість у зв'язку з обов'язковим завершенням будівництва, введенням основних засобів (фондів) в експлуатацію та їх державної реєстрацією, як це зазначає відповідач в акті перевірки, оскільки таке обмеження не передбачено чинним податковим законодавством. Більш того, саме по собі будівництво (спорудження, створення) нерухомого майна передбачає певний процес у часі, а не вже як завершену стадію. У зв'язку з цим, відшкодування сум податку на додану вартість може мати місце і по незавершеним об'єктам будівництва.

Згідно ст. 876 Цивільного кодексу України власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є Замовник, якщо інше не передбачено договором. Іншого договором підряду № 14/06 від 10.06.2014 р. не передбачено.

З аналізу наведених норм ЦКУ та умов договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 р. виходить, що право власності на результат закінчених етапів виконаних робіт (об'єкта будівництва) за вказаним договором підряду виникає у ПрАТ "Слобода" з моменту підписання ним щомісячних актів виконаних робіт, тобто до моменту введення нерухомого майна в експлуатацію та його державної реєстрації.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ ІВФ "Спецтехстрой", а тому правомірно ПрАТ "Слобода" у податній податковій звітності з ПДВ проведені розрахунки податку на додану вартість та заявлена сума до бюджетного відшкодування, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними та бухгалтерськими документами.

Також не приймаються судом до уваги посилання відповідача про неможливість проведення авансових розрахунків за договорами підряду до моменту виконання самих будівельних робіт.

Згідно ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України та ст. 321 Господарського кодексу України, підрядник має право вимагати виплатити йому аванс, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором.

Умовами договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 р. визначено, що при необхідності замовник має право перерахувати підряднику передоплату (пп. 8.2.1. договору підряду). Крім цього, графіком фінансування (авансування) будівництва об'єкта, узгодженого сторонами на виконання вимог п. 9.1. договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 р., передбачені щомісячні поетапні проміжні авансові платежі.

Отже, доводи відповідача про можливість оплати робіт з будівництва лише тільки після їх здавання замовнику є необґрунтованими.

Таким чином, відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України при формуванні податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ ІВФ "Спецтехстрой".

Також судом з'ясовано, що з метою здійснення власної господарської діяльності, позивачем був укладений договір поставки ліфтового обладнання № 14-23 із Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛМ Ліфтмеханіка" код ЄДРПОУ 34933962 (далі - ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка"), який є належним суб'єктом господарювання та платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (серія А01 № 370842), свідоцтвом про реєстрацію платника податку (НБ № 263386) індивідуальний податковий номер 349339626504 та має ліцензію на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури строком дії з 11.10.2011 р. по 11.10.2016 р.

Згідно умов договору поставки ліфтового обладнання № 14-23 від 25.11.2014 р., Постачальник (ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка") бере на себе зобов'язання виконати постачання ліфта виробництва фірми "LМ LiftMaterial" (Німеччина, м. Мюнхен), а саме: ліфт пасажирський електричний без машинного приміщення - модель "Циркон" вантажопідйомність - 450,00 кг., 4 зупинки, швидкість руху = 1 м/с (далі - товар). При цьому поставка товару здійснюється на умовах передплати (п. 3.1. вказаного договору). Так, ПрАТ "Слобода" здійснило 19.12.2014 р. попередню оплату за товар та в безготівковому порядку перерахувало на користь ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" грошові кошти у розмірі 323 215,20 грн., у т.ч. ПДВ - 53 869,20 грн. та отримало від контрагента позивача належним чином оформлену податкову накладну № 12 від 19.12.2014 р.

Окрім цього, факт отримання коштів та формування податкових зобов'язань у грудні 2014 р. підтверджується листом ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" від 21.04.2015 р. № 15-28.

Як вже зазначалося вище, для господарських операцій, пов'язаних з передплатою (авансовими платежами), під час формування сум податкового кредиту, платник податку використовує правило "першої події", яке визначене у п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України. Так, згідно вказаної норми Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, на дату списання коштів з банківського рахунку позивача, платник (ПрАТ "Слобода") отримує право на податковий кредит.

Водночас, враховуючи приписи п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, право платника податку виникає за фактом нарахування (сплати) сум податку на додану вартість в ціні придбаних товарів та не залежить від моменту його фактичного надходження.

Фактичне отримання товару підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 128 від 24.03.2015 р.

Дослідивши докази, що містяться у справі, по взаємовідносинам позивача із ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" суд вважає, що ПрАТ "Слобода" правомірно у грудні 2014 р. включило до складу податкового кредиту суму у розмірі 53869,20 грн., а відповідно обґрунтовано здійснено визначення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2015 р.

Таким чином, відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України при формуванні податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка".

Враховуючі наведене, суд дійшов висновку про відсутність з боку ПрАТ "Слобода" порушення вимог чинного податкового законодавства у перевіреному періоді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення - рішення відповідача від 20.04.2015 р. № 0003431501є незаконним, а тому це рішення підлягає скасуванню.

Суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що твердження відповідача про відсутність реальних господарських відносин між позивачем та контрагентами не підтверджені належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару (послуг), внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), висновки актів перевірок щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.04.2015 р. №0003431501, згідно якого ПрАТ "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 155 936,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 р. № 9018872591 від 19.02.2015 р. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 77 968,00 грн., прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Приватного акціонерного товариства "Слобода" (адреса: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, код ЄДРПОУ 22677163, поточний рахунок № 260030011753 в ПАТ "Регіон-банк" м. Харкова, МФО 351254) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 467,81 (чотириста шістдесят сім) грн. 81 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25.05.2015 року.

Суддя Полях Н.А.