Ухвала

від 18.06.2015 по справі 820/4141/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 р.Справа № 820/4141/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Г

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 820/4141/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Слобода"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

27.04.2015 року позивач, Приватне акціонерне товариство "Слобода", звернувся до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.04.2015 року № 0003431501, згідно якого Приватному акціонерному товариству "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 155936,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року № 9018872591 від 19.02.2015 року та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 77968,00 грн., прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 820/4141/15 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.04.2015 року № 0003431501, згідно якого Приватному акціонерному товариству "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 155936,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року № 9018872591 від 19.02.2015 року та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 77 968,00 грн., прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 820/4141/15 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Слобода" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 22677163, перебуває на обліку як платник податків в Західній об'єднананій державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100341917 (серія НБ № 457701), індивідуальний податковий номер 226771620332.

Відповідно до Витягу № 20431605 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.04.2015 року, основним видом господарської діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

Фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у період з 18.03.2015 року по 31.03.2015 року проведено позапланову документальну перевірку щодо правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року.

За наслідками вказаної перевірки складений акт від 07.04.2015 року №739/20-33-15-01-09/22677163, за висновками якого встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 155936,00 грн. за січень 2015 року за податковою декларацією з ПДВ № 9018872591 від 19.02.2015 року.

На підставі висновків акту перевірки від 07.04.2015 року № 739/20-33-15-01-09/22677163 Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0003431501 від 20.04.2015 року, згідно якого Приватному акціонерному товариству "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 155936,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року № 9018872591 від 19.02.2015 року та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 77968,00 грн.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача про відсутність реальних господарських відносин між позивачем та контрагентами не підтверджені належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару (послуг), внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), висновки актів перевірок щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, а тому, прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Західної ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області у період з 18.03.2015 року по 31.03.2015 року проведено позапланову документальну перевірку щодо правомірності нарахування ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 р.

За наслідками вказаної перевірки складений акт від 07.04.2015 року №739/20-33-15-01-09/22677163, за висновками якого встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 155936,00 грн. за січень 2015 року за податковою декларацією з ПДВ № 9018872591 від 19.02.2015 року.

Протиправність визначення вказаних сум бюджетного відшкодування у січні 2015 року пов'язано із безпідставним формуванням сум податкового кредиту попереднього звітного періоду (грудня 2014 року) по господарським операціям із контрагентами позивача ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" (код ЄДРПОУ 24478901) та ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" (код ЄДРПОУ 34933962).

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 20.04.2015 року № 0003431501 слугувало відображене в акті перевірки від 07.04.2015 року № 739/20-33-15-01-09/22677163 судження суб'єкта владних повноважень про те, що договір підряду № 14/06 від 10.06.2014 року, укладений між ПрАТ "Слобода" (Замовник) та ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" (Підрядник) є довгостроковим, бо умовами договору не передбачено поетапності робіт. Також, на думку податкового органу, до моменту введення в експлуатацію необоротних активів, ПрАТ "Слобода" не було їх власником, а тому неспроможне формувати податковий кредит та заявляти відповідні сплачені суми податку на додану вартість у наступних звітних податкових періодах до бюджетного відшкодування. Крім того відповідач вважає, що оскільки на момент перевірки фактично був відсутній товар - ліфт пасажирський електричний без машинного приміщення - модель "Циркон" вантажопідйомність - 450,00 кг., 4 зупинки, швидкість руху = 1 м/с, то по проведеній позивачем сумі передплати за договором поставки ліфтового обладнання № 14-23 від 25.11.2014 року на користь ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка", ПрАТ "Слобода" на мало право формувати податковий кредит у грудні 2014 року, а відповідно заявляти її до бюджетного відшкодування в наступному податковому (звітному) періоді.

На підставі висновків акту перевірки від 07.04.2015 року № 739/20-33-15-01-09/22677163, Західною ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003431501 від 20.04.2015 року, згідно якого ПрАТ "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 155936,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року № 9018872591 від 19.02.2015 року та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 77968,00 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

Згідно з поданою ПрАТ "Слобода" до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податковою декларацією з ПДВ за січень 2015 року (вх. № 9018872591 від 19.02.2015 року) заявлена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: грудень 2014 року - 155936,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ "Слобода" за рахунок власних коштів здійснює будівництво офісної будівлі з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування у місті Харкові по вулиці Ярославській, 8 та для цього позивачем укладені з Харківською міською радою договори оренди земельних ділянок площами 0,0338 га, 0,0259 га та 0,0201 га за цією ж адресою, та отримана декларація про початок виконання будівельних робіт від 22.05.2014 року.

З огляду на це, будівництво офісної будівлі з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування у місті Харкові по вулиці Ярославській, 8, безпосередньо пов'язано із господарською діяльність позивача, оскільки через здавання в оренду й експлуатацію побудованого об'єкту (нерухомого майна) ПрАТ "Слобода" буде отриманий дохід.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді позивач мав взаємовідносини із Товариством з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробничої фірми "Спецтехстрой" (далі - ТОВ ІВФ "Спецтехстрой"), який зареєстрований як юридична особа 15.10.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 500156 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 29423292 (серія НВ № 899228), індивідуальний податковий номер 244789020353. Вказаний контрагент позивача має ліцензію на здійснення діяльності у будівництві, пов'язаної із створення об'єктів архітектури строком дії з 25.04.2012 року до 25.04.2017 року, а основним видом його господарської діяльності, згідно Витягу № 20421772 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.04.2015 року є будівництво житлових і нежитловий будівель (код КВЕД 41.20).

Також 10.06.2014 року між ПрАТ "Слобода" (Замовник) та ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" (Підрядник) укладений договір підряду № 14/06, згідно умов якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування. Проведення будівельних робіт здійснюється за адресою: м. Харків. вул. Ярославська, 8 (далі за текстом - об'єкт). Згідно п. 1.4. вказаного договору підряду № 14/06, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 19.06.2014 року, сторонами визначено строки виконання робіт: початок - червень 2014 року, завершення - вересень 2015 року. Виконання робіт з будівництва об'єкту здійснюється поетапно (по мірі їх фактичного виконання). Відповідно до п. 10.1 договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 року приймання-передача Замовником закінчених етапів робіт здійснюється відповідно до діючих нормативно-правових актів та умов Договору на підставі актів приймання виконаних робіт, які можуть надаватися Підрядником Замовнику щомісячно.

З матеріалів справи вбачається, що по мірі фактичного виконання робіт з будівництва об'єкта, Підрядником (ТОВ ІВФ "Спецтехстрой") передані, а Замовником (ПрАТ "Слобода") прийняті закінчені етапи будівельно-монтажних робіт, детальний опис яких наведений в акті виконаних робіт за грудень 2014 року. Такий порядок передачі та приймання етапів робіт відповідає умовам договору підряду № 14/06 від 10.06.2015 року та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Абзацом 2 пункту 187.9 статті 187 Податкового кодексу України визначено поняття довгострокового договору (контракту), згідно якого це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно абзацу 4 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що предметом договору підряду є роботи, пов'язані із будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається на підрядника (стаття 837 Цивільного кодексу України). При цьому сторони є вільними в укладенні договору та можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. (ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України).

Отже, аналіз вказаних норм цивільного та податкового законодавства, та умов договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 року вказує на те, що сторони на власний розсуд узгодили саме такий порядок передачі та приймання робіт, де етапом робіт є обсяг фактично виконаних будівельно-монтажних робіт, проведення яких підтверджується первинними документами (актами приймання виконаних робіт тощо).

На виконання умов вказаного договору підряду та графіку фінансування (авансування) будівництва об'єкта ПрАТ "Слобода" перераховано на користь ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" грошові кошти (передплату) на загальну суму 660000,00 грн., у тому числі: 350000,00 грн. - 17.12.2014 року, 50000,00 грн. - 18.12.2014 року, 260000,00 грн. - 25.12.2014 року, що підтверджується банківськими виписками ПАТ "Регіон-банк".

Формування податкового кредиту здійснено позивачем на підставі наступних податкових накладних № 135 від 17.12.2014 року на суму 350000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58333,33 грн.; № 136 від 18.12.2014 року на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн.; № 190 від 25.12.2014 року на суму 260000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 43333,33 грн., які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Листом № 32 від 28.01.2015 року ТОВ ІВФ "Спецтехстрой" повідомило позивача про те, що за правилом "першої події" сформувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість у грудні 2014 року на загальну суму 109999,99 грн.

Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що договір підряду № 14/06 від 10.06.2015 року, укладений між Замовником (ПрАТ "Слобода") та Підрядником (ТОВ ІВФ "Спецтехстрой") не містить ознак довгострокового у розумінні абз. 2 п. 187.9 ст. 187 Податкового кодексу України, оскільки вказаним договором передбачено поетапне виконання робіт.

Усе вказане свідчить, що положення абзацу 4 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, не підлягають застосуванню до операцій позивача та ТОВ ІВФ "Спецтехстрой", відповідно, ПрАТ "Слобода" правомірно, по даті списання грошових коштів з банківського рахунку, скористалось правом на податковий кредит по фактично сплаченим сумам податку на додану вартість у грудні 2014 року.

Згідно довідки позивача № 42 від 27.04.2015 року роботи з будівництва об'єкта, відображені в бухгалтерському обліку ПрАТ "Слобода" на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" як капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (тобто, як створення необоротних матеріальних активів).

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом міністерства фінансів України, рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів".

Термін "капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи" визначений у пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року, згідно якого це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Згідно п. 48. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 року, затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Виходячи з наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що господарська операція по зарахуванню об'єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію, що обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" кореспондується з рахунком 10 "Основні засоби".

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. "б" п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що платник ПДВ в результаті придбання товарів (послуг), будівництва (спорудження, створення) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) має право нараховувати податковий кредит у розмірі податку на додану вартість, і це право не залежить від того, чи почали ці послуги чи основні засоби використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з цього, колегія суддів зазначає, що ПрАТ "Слобода" мало право по незавершеним капітальним інвестиціям в необоротні матеріальні активи (незавершеному будівництву), формувати податковий кредит у грудні 2014 року на суму 109999, 99 грн. та заявляти її до бюджетного відшкодування.

При цьому колегія суддів відмічає, що правила податкового обліку та звітності, не містять будь-яких обмежень стосовно прав платників податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість у зв'язку з обов'язковим завершенням будівництва, введенням основних засобів (фондів) в експлуатацію та їх державної реєстрацією, як це зазначає відповідач в акті перевірки, оскільки таке обмеження не передбачено чинним податковим законодавством. Більш того, саме по собі будівництво (спорудження, створення) нерухомого майна передбачає певний процес у часі, а не вже як завершену стадію. У зв'язку з цим, відшкодування сум податку на додану вартість може мати місце і по незавершеним об'єктам будівництва.

Згідно ст. 876 Цивільного кодексу України власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є Замовник, якщо інше не передбачено договором. Іншого договором підряду № 14/06 від 10.06.2014 року не передбачено.

З аналізу наведених норм ЦКУ та умов договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 року виходить, що право власності на результат закінчених етапів виконаних робіт (об'єкта будівництва) за вказаним договором підряду виникає у ПрАТ "Слобода" з моменту підписання ним щомісячних актів виконаних робіт, тобто до моменту введення нерухомого майна в експлуатацію та його державної реєстрації.

Таким чином позивачем було повністю дотримано всіх вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ ІВФ "Спецтехстрой", а тому правомірно ПрАТ "Слобода" у податній податковій звітності з ПДВ проведені розрахунки податку на додану вартість та заявлена сума до бюджетного відшкодування, що підтверджується наявними у матеріалах справи первинними та бухгалтерськими документами.

Стосовно посилання відповідача про неможливість проведення авансових розрахунків за договорами підряду до моменту виконання самих будівельних робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України та ст. 321 Господарського кодексу України, підрядник має право вимагати виплатити йому аванс, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором.

Умовами договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 року визначено, що при необхідності замовник має право перерахувати підряднику передоплату (пп. 8.2.1. договору підряду). Крім цього, графіком фінансування (авансування) будівництва об'єкта, узгодженого сторонами на виконання вимог п. 9.1. договору підряду № 14/06 від 10.06.2014 року, передбачені щомісячні поетапні проміжні авансові платежі, а отже доводи про можливість оплати робіт з будівництва лише тільки після їх здавання замовнику є необґрунтованими.

Таким чином відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України при формуванні податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ ІВФ "Спецтехстрой".

Також з матеріалів справи зазначено, що з метою здійснення власної господарської діяльності, позивачем був укладений договір поставки ліфтового обладнання № 14-23 із Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛМ Ліфтмеханіка" код ЄДРПОУ 34933962 (далі - ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка"), який є належним суб'єктом господарювання та платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (серія А01 № 370842), свідоцтвом про реєстрацію платника податку (НБ № 263386) індивідуальний податковий номер 349339626504 та має ліцензію на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язану із створенням об'єктів архітектури строком дії з 11.10.2011 року по 11.10.2016 року.

Згідно умов договору поставки ліфтового обладнання № 14-23 від 25.11.2014 року, Постачальник (ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка") бере на себе зобов'язання виконати постачання ліфта виробництва фірми "LМ LiftMaterial" (Німеччина, м. Мюнхен), а саме: ліфт пасажирський електричний без машинного приміщення - модель "Циркон" вантажопідйомність - 450,00 кг., 4 зупинки, швидкість руху = 1 м/с (далі - товар). При цьому поставка товару здійснюється на умовах передплати (п. 3.1. вказаного договору). Так, ПрАТ "Слобода" здійснило 19.12.2014 року попередню оплату за товар та в безготівковому порядку перерахувало на користь ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" грошові кошти у розмірі 323215,20 грн., у т.ч. ПДВ - 53869,20 грн. та отримало від контрагента позивача належним чином оформлену податкову накладну № 12 від 19.12.2014 року.

Окрім цього, факт отримання коштів та формування податкових зобов'язань у грудні 2014 року підтверджується листом ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" від 21.04.2015 року № 15-28.

Як вже зазначалося вище, для господарських операцій, пов'язаних з передплатою (авансовими платежами), під час формування сум податкового кредиту, платник податку використовує правило "першої події", яке визначене у п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України. Так, згідно вказаної норми Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, на дату списання коштів з банківського рахунку позивача, платник (ПрАТ "Слобода") отримує право на податковий кредит.

Водночас, враховуючи приписи п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, право платника податку виникає за фактом нарахування (сплати) сум податку на додану вартість в ціні придбаних товарів та не залежить від моменту його фактичного надходження.

Фактичне отримання товару підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 128 від 24.03.2015 року.

Дослідивши докази, що містяться у справі, по взаємовідносинам позивача із ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка" колегія суддів вважає, що ПрАТ "Слобода" правомірно у грудні 2014 року включило до складу податкового кредиту суму у розмірі 53869,20 грн., а відповідно обґрунтовано здійснено визначення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2015 року.

Таким чином, відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України при формуванні податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ТОВ "ЛМ Ліфтмеханіка".

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність з боку ПрАТ "Слобода" порушення вимог чинного податкового законодавства у перевіреному періоді, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.04.2015 року № 0003431501 є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року по справі № 820/4141/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015р. по справі № 820/4141/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді Чалий І.С. П'янова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2015 р.