Постанова

від 18.05.2015 по справі 822/1708/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 822/1708/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року 14:20м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіНіколайчука М.Є. при секретаріПисаренко О.Р. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 98280,52 грн. та пені в сумі 2162,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем всупереч положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не виконаний норматив працевлаштування інвалідів, оскільки на підприємстві працює 5 інвалідів, тоді як повинно працювати 9 осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає, надав суду письмові заперечення. Вказує, що на виконання вимог законодавства підприємство щомісяця протягом 2014 року направляло до Полонського районного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій на підприємстві для працевлаштування інвалідів в кількості 12 осіб. Крім цього, відповідач надавав оголошення в районній газеті "Новий шлях" про запрошення на підприємство інвалідів для працевлаштування. Також відповідач письмово звертався з проханням до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області про необхідність проінформувати громадські організації інвалідів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Вважає, що відповідачем вжито всіх можливих заходів щодо недопущення господарського правопорушення, а тому підстави для притягнення до відповідальності відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 34847670).

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 встановлює, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно зі звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, поданим ТОВ "Полонне Траузес Фекторі", середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві за 2014 рік становила 231 особу, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 9 осіб, фактично працює 5 осіб зі встановленою групою інвалідності.

Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1,3 ст. 19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 1,3 ст. 18-1 Закону інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний; державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що відповідач щомісяця протягом 2014 року відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року №420, подавав до Полонського районного центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН, в яких зазначав про вакантні посади для працевлаштування інвалідів.

Також відповідач надавав оголошення в районній газеті "Новий шлях", що доводиться копіями витягів з газети, які приєднані до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що відповідач письмово звертався до Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області з листами про необхідність проінформувати громадські організації інвалідів щодо створення робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів.

Крім того, в судовому засіданні не встановлено і доказами не доведено, що мали місце будь-які факти відмови у працевлаштуванні інвалідів, які безпосередньо звертались на підприємство або направлялись центром зайнятості.

Суд враховує, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку із скоєнням правопорушення, відтак зазначені санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Зазначена позиція кореспондується з практикою Верховного Суду України в постанові від 22 грудня 2009 року №21-2151во09 в якій зазначено, що якщо уповноваженим органами не надано необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження товариства інвалідів, які бажають працевлаштуватись, то у діях відповідача відсутній склад правопорушення.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність вини відповідача щодо не працевлаштування інваліда, у зв'язку з чим не вбачає підстав до застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та нарахування пені та вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Хмельницькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів в позові відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя М.Є. Ніколайчук