Постанова

від 28.12.2011 по справі 2а-13741/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2011 р. № 2а-13741/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Денькович Л.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Папір-Опт-Торг»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача приватне підприємство «Торговий Дім «Прем'єр Папір»про визнання протиправними наказу, дій та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

приватне підприємство «Папір-Опт-Торг»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача приватне підприємство «Торговий Дім «Прем'єр Папір», в якому із урахуванням заяв про зміну позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Залізничному районі м.Львова №1286 від 03.11.2011 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Папір-Опт-Торг»; визнати протиправним проведення ДПІ у Залізничному районі перевірки ПП «Папір-Опт-Торг»за результатами якої було складено Акт №3497/23-2/35968823 від 17.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Папір-Опт-Торг»ЄДРПОУ 35968823 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 13.07.2011 р.»; визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м.Львова щодо відображення в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» результатів Акту №3497/23-2/35968823 від 17.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Папір-Опт-Торг»ЄДРПОУ 35968823 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 13.07.2011 р.». щодо виключення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень-лютий 2010 року; зобов'язати ДПІ у Залізничному районі м.Львова відобразити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» дані про податковий кредит ПП «Папір-Опт-Торг»з податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 3 251 820,00 грн., та лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., які були включені до декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2010 року на підставі виданих податкових накладних постачальником ТОВ «Чембер»; зобов'язати ДПІ у Залізничному районі м.Львова відобразити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» дані про податкові зобов'язання ПП «Папір-Опт-Торг»з податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 3 254 113,76 грн., за лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., які були включені до декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2010 року на підставі виданих ПП «Папір-Опт-Торг»податкових накладних покупцю ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір».

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 13.07.2011 рік було складено акт №3497/23-2/35968823 від 17.11.2011 року, згідно висновків якого ДПІ у Залізничному районі м.Львова встановила відсутність у ПП «Папір-Опт-Торг»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам з контрагентами ПП «Чембер»та ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків та фіктивний характер угод, а тому позивачем безпідставно сформовано у період січень-лютий 2010 року податковий кредит за операціями з ТОВ «Чембер» та податкові зобов'язання з ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір». Окрім того, позивач зазначає, що жодного рішення ДПІ у Залізничному районі за наслідками вказаного акту перевірки ним не отримано, проте на підставі такого акту ДПІ неправомірно внесла зміни до електронної бази даних податкової звітності позивача, а саме до бази даних «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», в якій були зменшені задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у податкових деклараціях з ПДВ за січень-лютий 2010 року. Позивач заперечує як проти висновків ДПІ про нікчемність та фіктивність господарських операцій позивача по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Чембер» та реалізації цього товару ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір», так і щодо правомірності дій ДПІ у Залізничному районі м.Львова по зміні у вказаній базі даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача. Позивач зазначає, що всі проведені ним у вказаних періодах операції з придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі за участю постачальника ТОВ «Чембер» та покупця ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір», носять реальний характер, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, і підстави вважати їх нікчемними та фіктивними відсутні. Позивач також зазначає, що дії ДПІ у Залізничному районі м.Львова по зміні в електронній базі податкової звітності задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними, і законодавством не передбачено право ДПІ у Залізничному районі м.Льовав за результатами перевірок змінювати в електронній базі податкової звітності задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.

ДПІ у Залізничному районі м. Льова протии позову заперечила, з підставі наведених у письмових запереченнях. Заперечення ґрунтуються на тому, що за січень-лютий 2010 року позивач документував отримання від ТОВ «Чембер»товарно-матеріальних цінностей, проте за результатами отриманої від ДПІ у Голосіївському районі інформації, про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Чембер»на предмет взаємовідносин з ПП «Папір-Опт-Торг», вказане підприємство відсутнє за місцемзнаходження, господарською діяльністю не займалось, не має трудових ресурсів, умов для виробництва, зберігання та транспортування товарів, а тому задекларовані цим підприємством показники податкового кредиту та податкових зобов'язань є такими що не відповідають дійсності. Окрім того, ДПІ у Залізничному районі м.Львова зазначає, що позивач діяв без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування. З наведених підстав ДПІ у Залізничному районі м.Львова вважає також фіктивними і операції позивача по реалізації товару ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір», придбаного у ТОВ «Чембер», і як наслідок, вважає недійсними задекларовані позивачем податкові зобов'язання за результатом такої реалізації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві та заяв про зміну позовних вимог. Додатково пояснив, що господарські відносини між позивачем та контрагентами носили реальний характер, що підтверджуються належними первинними документами. Крім того, зазначив, що норми Закону України «Про податок на додану вартість», регулюють питання заборони включення сум ПДВ до податкового кредиту за відсутності податкових накладних, а також порядку складання податкової накладної, проте не регулюють питання відсутності у платника ПДВ права на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за умови невідображення контрагентом сум ПДВ у податковому зобов'язанні. У зв'язку з цим просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що згідно з даними з «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» позивачу виключено з електронної бази суми податкового кредиту по постачальнику ТОВ «Чебмер» за період січень 2010 року у сумі 3 251 820,00 грн., та лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., а також сум податкових зобов'язань по покупцю ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»за період січень 2010 року у сумі 3 254 113,76 грн., за лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн.

Ухвалою суду за клопотанням представника позивача було залучено третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - приватне підприємство «Торговий Дім «Прем'єр Папір».

В судове засідання вказана третя особа явку уповноваженого представника не забезпечила, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і мімце проведення судового засідання. Проте, подала клопотання про розгляд справи безх участі уповноваженого представника, тому суд ухвалив продовжувати розгляд справи без її участі.

Третя особа подала пояснення, в яких пояснила, що позивачем на її користь здійснювалась поставка паперової продукції відповідно до договору. Враховуючи те, що приміщення позивача та третьої особи знаходяться за однією адресою товар переміщався за допомогою автонавантажувачів, що перебували в розпорядженні третьої особи. У хзвязку з цим не було потреби оформляти документи на транспортування товару. На підставі цього позовні вимоги підтримує повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

03 листопада 2011 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова було прийнято Наказ №1286 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки». Підставою для прийняття вищевказаного наказу було зазначено вимоги п.п.78.1.7, п.78.1. ст. 78 та ст.79 Податкового кодексу України. У відповідності до вищевказаного наказу ДПІ у Залізничному районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 13.07.2011 року, за результатами якої було складено Акт №3497/23-2/35968823 від 17.11.2011 року.

Попередньо ДПІ у Залізничному районі м.Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Папір-Опт-Торг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 13.07.2011 року, за результатами чого було складено відповідний Акт №2076/23-2/35968823 від 09.08.2011 року. Як вбачається з вищевказаного Акту, серед підстав проведення такої перевірки було вказано виконання вимоги п.п.78.1.7, п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу.

Відповідно до ст.79 Податкового кодексу України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки, а саме: документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Згідно з п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі(запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи(крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

- органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

- у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Згідно із п.8.2 Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України № 62 від 09.02.2006р., підставами для проведення документальної невиїзної перевірки є виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, чинні нормативні акти чітко визначають перелік підстав необхідних для проведення невиїзної документальної перевірки. Такими підставами вважаються виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість.

Всупереч зазначеним вище нормативним актам відповідач, як підставу для проведення невиїзної документальної перевірки, визначив п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а саме припинення діяльності ПП «Папір-Опт-Торг», проте судом встановлено, що Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку, з тих же підстав, передбачених п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, про що зазначено в Акті №2076/23-2/35968823 від 09.08.2011 року.

З огляду на це, Відповідач провів невиїзну документальну перевірку без наявних на те підстав, чим порушив вимоги п. 21.1.1 ст. 21 Податкового кодексу України, в якому зазначено, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, оскільки здійснюючи перевірку діяльності позивача за період з 01.01.2010р. по 13.07.2011 р. відповідач не взяв до уваги те, що вказаний період діяльності позивача вже перевірявся.

Не зважаючи на це, відповідач фактично здійснив повторну перевірку діяльності позивача без наявних для того підстав та з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки відповідно до п.4 Указу повторна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності можлива лише за рішенням вищестоящого контролюючого органу і у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Аналогічна норма міститься в п.п.78.1.12. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника ДПІ у Залізничному районі м.Львова, вищестоящий контролюючий орган не приймав рішення про проведення повторної перевірки позивача, та не видава відповідний наказ.

Таким чином, відповідач здійснив повторну перевірку без необхідних повноважень, чим порушив вимоги п.п.78.1.12. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та п. 4 Указу Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності".

Згідно з ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що видання керівником податкового органу наказу про проведення документальної позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому, зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач не довів обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, не навів доказів щодо правомірності свого рішення, а саме: наявності жодної з обставин, за наявності яких могло бути видано наказ на проведення перевірки. У звязку з цим, суд дійшов висновку щодо їх відсутності та вважає помилковим застосування до спірних правовідносин вимоги ст.ст.78, 79 Податкового кодексу України, тобто дії відповідача щодо проведення перевірки є неправомірними, адже право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст.21 Податкового кодексу України, якою встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що наказ ДПІ у Залізничному районі м.Львова №1286 від 03.11.2011 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Папір-Опт-Торг»видано без дотримання положень діючого законодавства, тому дії відповідача щодо проведення невиїзної документальної перевірки є неправомірними.

Самостійною вимогою у справі є оскарження позивачем дії ДПІ у Залізничному районі м.Львова як суб'єкта владних повноважень по зміні показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, які на підставі декларацій з ПДВ відображаються відповідачем в централізованій електронній базі податкової звітності, а саме в базі даних, яка має назву «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Доказом вчинення відповідачем таких дій є лист ДПІ у Залізничному районі м.Львова №42293/23-2 від 19.12.2011 року та наявні в матеріалах справи витяги звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»по ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папар » по податковому кредиту та податковим зобов'язанням за січень-лютий 2010 року.

Аналіз листа ДПІ у Залізничному районі м.Львова №№42293/23-2 від 19.12.2011 року та витягів з Деталізованої бази співставлення підтверджує наявність наведених позивачем обставин, а саме: по постачальнику ТОВ «Чембер»мають місце відхилення задекларованого позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 3 251 820,00 грн., та лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., а також мають місце відхилення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 3 254 113,76 грн., за лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн. за покупцем ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір». В якості підстав для відображення таких відхилень ДПІ у вказаних вище доказах посилається на акт перевірки від 17.11.2011р. №3497/23-2/35968823.

Факт декларування позивачем по вказаним контрагентам зазначених сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, підтверджується наданими позивачем податковими деклараціями з ПДВ за січень-лютий 2010 року з додатками №5 - «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується ті обставини, що на підставі акту перевірки від 17.11.2011р. №3497/23-2/35968823 ДПІ у Залізничному районі м.Львова вчинило дії щодо зміни задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

При вирішені питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

У частині 1 ст.2 КАС України та інших положеннях КАСУ йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки того, що охороняється законом, визначення якого наведено в Рішенні Конституційного суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірка їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»(із змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА України від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. №742), затверджені відповідні Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно з п.1.3 вказаного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. До вказаного наказу були внесені зміни та доповнення наказом ДПА України від 17.03.2008 р. № 159, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5. Відповідно до пп.4.1.1., 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Аналогічна норма щодо самостійного обчислення сум податкового зобов'язання платником податків передбачена п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

Відпововідно до п.47.1.1 п.47.1 ст.47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в «Автоматизованій системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5, і повинні їм відповідати.

Суд погоджується з позицією позивача, що самостійна зміна відповідачем в «Автоматизованій системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» даних позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи з специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

Тому, суд приходить до висновку, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача та третіх осіб.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в «Автоматизованій системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Стосовно правомірності спірних дій ДПІ у Залізничному районі м.Львова, та відповідності вимогам законодавства і фактичним обставинам справи висновків акту перевірки від від 17.11.2011р. №3497/23-2/35968823, які стали підставою для вчинення відповідачем оскаржуваних дій, суд зазначає наступне.

Суть висновків акту перевірки від від 17.11.2011р. №3497/23-2/35968823 полягає у тому, що позивач в січні -лютому 2010 року порушив вимоги ряду статей Цивільного кодексу України, а саме ст.ст.203, 215, 228 щодо реальності та дійсності правочинів з постачальником ТОВ «Чембер»з придбання паперової продукції та з покупцем ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»з реалізації паперової продукції, а тому сформований позивачем у вказаних періодах податковий кредит з податку на додану варість за господарськими операціям з ТОВ «Чембер»за період січень 2010 року у сумі 3 251 820,00 грн., та лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., та податкові зобов'язання з ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»за період січень 2010 року у сумі 3 254 113,76 грн., за лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн. ДПІ у Залізничному районі м.Львова, вважає фіктивним.

Відповідно п.3 розділу I «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772, за результатами документальних перевірок оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У відповідності до п.5.2. вищенаведеного Порядку, в акті необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

У відповідності до ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З аналізу вищевказаних нормативних актів вбачається, що органи держаної податкової служби повинні мотивувати свої висновки в актах перевірки на підставі достовірних даних і не повинні мотивувати свої висновки на припущеннях та нез'ясованих обставинах.

Порушення вимог ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України, на які у висновках акту перевірки вказує ДПІ у Залізничному районі м.Львова, можуть свідчити про недійсність (нікчемність) правочинів, проте жодна норма законодавства не дає підстав для визнання недійсними внаслідок недотримання цих норм ЦК України податкового кредиту чи податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Слід зазначити, що порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану варість»(№ 168/97).

Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(№ 168/97) податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт /послуг/ - актом прийняття робіт /послуг/ чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт /послуг/ /підпункт 7.4.5 цього ж пункту/.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної норми закону, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Отже, порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ можуть бути у вигляді завищення або заниження податкового кредиту чи податкових зобов'язань. Якщо внаслідок таких порушень був занижений об'єкт оподаткування або завищене бюджетне відшкодування, то такі порушення тягнуть відповідні наслідки у вигляді податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань з ПДВ або зменшення бюджетного відшкодування.

Суд зазначає, що визнання податковим органом недійсним задекларованого платником податків податкового кредиту чи податкових зобов'язань, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, законодавством не передбачений.

У наявних в матеріалах справи витягах з «Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» вбачається, що за наслідками акту перевірки від 17.11.2011 року за №3497/23-2/35968823 відбулось зменшення податкового кредиту з податку на додану варість за господарськими операціям з ТОВ «Чембер»за період січень 2010 року у сумі 3 251 820,00 грн., та лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., та зменшення податкових зобов'язань з податку на додану варість за господарськими операціями з ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»за період січень 2010 року у сумі 3 254 113,76 грн., за лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн.

Суд вважає, що дії ДПІ у Залізничному районі м.Львова по зменшенню податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, тобто зменшення в «Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованого позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань на одну суму, не ґрунтуються на законодавстві та вчинені поза межами наданих ДПІ у Залізничному районі м.Львова повноважень, а відтак є неправомірними (незаконними).

В процесі розглдяу справи суд дослідив дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»(№168/97) при декларуванні податкового кредиту по операціям з придбання паперової продукції у ТОВ «Чембер»та податкових зобов'язань за операціями з реалізації паперової продукції на адресу ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір».

Позивач надав суду копії документів, а саме -договір поставки №01/10-08РС від 01.10.2008 року укладений між ТОВ «Чембер»та ПП «Папір-Опт-Торг», замовлення на поставку товару; Акт звірки розрахунків ТОВ «Чембер»та ПП «Папір-Опт-Торг»; оборотно-сальдова відомість №281 - рух товару на складі ПП «Папір-Опт-Торг»; податкові та видаткові накладні; договір оренди №01/10/ВП від 01.10.2008 р.; акти виконаних робіт з оренди за січень-лютий 2010 року, договір про надання послуг завантаження та розвантаження №05/01/ЗР; Акти виконаних робіт з розвантаження за січень-лютий 2010 року; банківські виписки про оплату послуг оренди та вантажно-розвантажувальних робіт; договір суборенди №01/10-08/1 від 01.10.2008 року укладений між ФОП Кричківська -ТОВ «Чембер»; договір поставки №01/10-08 РОТ від 01.10.2008 р. укладений між ПП «Папір-Опт-Торг»та ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»; Акти звіряння взаєморозрахунків ПП «Папір-Опт-Торг»та ПП «ТД «Прем'єр Папір»; договори оренди №31/12-09 від 31.12.2009 р., договір оренди засобу механізації №12/01-09А від 12.01.2009 р., договір оренди засобу механізації №22/01-09А від 22.01.2009 р., договір оренди засобу механізації №22/01-09А від 23.01.2009 р., які підтверджують проведення позивачем та його контрагентами ТОВ «Чембер»та ПП «Торговий Дім «Прем'р Папір»в січні -лютому 2010 року господарських операцій з придбання та реалізації паперової продукції.

Як вбачається з умов Договорів поставки №01/10-08РС від 01.10.2008 року укладений між ТОВ «Чембер»та ПП «Папір-Опт-Торг»та №01/10-08 РОТ від 01.10.2008 р. укладений між ПП «Папір-Опт-Торг»та ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»та додатків (замовлень) до них, поставка товару здійснювалася на умовах EXW-склад постачальника.

В контексті наведеного та з метою правильного встановлення обсягу прав і обов'язків постачальника та покупця за договором та, відповідно, встановлення обсягу первинних документів, які зазвичай супроводжують поставку товарів на умовах EXW , суд зазначає, що відповідно до правил «Інкотермс-2000»умови поставки EXW означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (в даному випадку -на складі), без зобов'язань, зокрема, по транспортуванню товару.

Такі поставки оформляються або шляхом видачі видаткової накладної, або шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі.

При цьому, подальші ризики та дії (після прийняття товару на складіі, на умовах франко-склад), пов'язані з перевезенням товару покладаються на покупця та не стосуються постачальника.

Надані документи підтверджують факт надання послуг оренди та вантажних послуг автонавантажувачами, що належать ПП «Торговий Дім «Прем'р Папір», а також підтверджують факт отримання позивачем від ТОВ «Чембер»та інших продавців паперової продукції, їх зберігання та подальший відпуск на ПП «Торговий Дім Прем'єр Папір»не на власних складських приміщеннях, а на орендованих у ТОВ «Прем'єр Логістика»складських приміщеннях в с.Малехів, вул.Нова, 20 б.

Наведеними вище доказами підвтерджуєься реальність та достовірність фінансово-господарських операцій щодо поставки паперової продукції від ТОВ «Чембер»на ПП «Папір-Опт-Торг»відповідно до умов договору поставки №01/10-08РС від 01.10.2008 року та поставки паперової продукції від ПП «Папір-Опт-Торг»на ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»відповідно до умов договору поставки №01/10-08 РОТ від 01.10.2008 р., у відповідності з якими ПП «Папір-Опт-Торг»було сформовано дані про податковий кредит з податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 3 251 820,00 грн., та лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., та дані про податкові зобов'язання ПП «Папір-Опт-Торг»з податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 3 254 113,76 грн., за лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн.

Слід зазначити, що ДПІ у Залізничному районі м.Львова не заперечує факт надання позивачу послуг з оренди приміщення ТОВ «Прем'єр Логістика»та отримання вантажних послуг від ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір», і погоджується із правомірністю віднесення вартості оплачених цим підприємствам послуг до валових витрат та податкового кредиту.

Факт оплати позивачем ТОВ «Чембер»податку на додану вартість у вартості ціни товару та отримання коштів від ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»за поставлений товар, також не заперечується відповідачем, що свідчить про реальність проведених фінансово-господарських операцій.

Таким чином, належними доказами підтверджено, що на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем ТОВ «Чембер» та віднесення до податкового зобов'язання сум, сплачених ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»позивачу в якості оплати вартості товару.

З аналізу наданих позивачем податкових та видаткових накладних, умов договорів поставки, договорів оренди, договорів про надання вантажних послуг, декларацій з податку на додану вартість, інших первинних та платіжних документів вбачається дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту за фінансово-господарськими операціям з ТОВ «Чембер» та сум податкового зобов'язання за фінансово-господарськими операціям з ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір», які були предметом перевірки.

Суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»(№168/97) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту.

Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту суду необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Факт того, що ТОВ «Чебмер» на момент здійснення поставок позивачу паперової продукції мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платник податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи і підтверджується відповідними даним з бази даних ДПА України.

При цьому, суд виходить з того, що сама по собі відсутність можливості у ДПІ у Залізничному районі м.Львова провести зустрічну перевірку з ТОВ «Чембер»на предмет підтвердження взаємовідносин не є підставою для зменшення такому платнику податків податкового кредиту.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

Згідно з ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В матеріалах справи міститься витяг №558881 від 23.11.2011 року, згідно з яким дані щодо ТОВ «Чембер»в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено, стан юридичної особи -зареєстровано. Окрім того, згідно інформації з бази даних ДПА України, які знаходяться в матеріалах справи, на момент вчинення фінансово-господарських операцій, а саме січень-лютий 2010 року, ПП «Папір-Опт-Торг», ТОВ «Чембер»та ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»були платниками податку на додану варість та діяли у відповідності до виданих свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у Залізничному районі м.Львова не надало суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ «Чембер»було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ «Чембер»та ПП «Торговий Дім «Прем'р Папір»є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суд вважає, що наведені в акті перевірки обставини діяльності ТОВ «Чембер» не можуть бути причинами для невизнання задекларованих позивачем сум податкового кредиту.

Недійсність податкового кредиту, сформованого за операціями з придбання товару у ТОВ «Чембер»за період січень 2010 року у сумі 3 251 820,00 грн., та лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., для ДПІ у Залізничному районі м.Львова стала підставою і для визнання недійсними податкових зобов'язань позивача, які сформовані за фактом реалізації товарів на адресу ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»за період січень 2010 року у сумі 3 254 113,76 грн., за лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн.

Судом встановлено, що задекларовані позивачем податкові зобов'язання за покупцем ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»зменшені відповідачем в «Автоматизованій системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не повністю, а лише часткового, з чого слідує, що не всі поставки позивача на адресу ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»у зазначених періодах ДПІ у Залізничному районі вважає нікчемними, а лише їх частину.

Аналізуючи в межах невиїзної документальної перевірки лише дані попередньої перевірки, за результатами якої не було виявлено порушень податкового законодавства щодо фінансово-господарських відносин між ТОВ «Чембер»та ПП «Папір-Опт-Торг», та даних «Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ДПІ у Залізничному районі м.Львова на стор.20-21 акту перевірки стверджує, що позивач не мав фактичної можливості здійснювати операції з ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»в силу тих обставин, що в п.3.1.2 та п3.2.2 акту відповідачем встановлено нікчемність правочинів між ПП «Папір-Опт-Торг»та ТОВ «Чембер»за січень-лютий 2010 року., і саме з цих підстав у висновках акту перевірки відповідач вказує на недійсність податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача.

Разом з тим, відповідач жодним чином не обґрунтовує, чому в «Автоматизованій системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» покупцю ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»зменшується сума податкового кредиту не на всі задекларовані позивачем зобов'язання, а лише на їх частину, адже ні в податковій декларації з ПДВ, ні у додатку №5 до неї не міститься інформація щодо виду товару, за фактом продажу якого позивачем сформовані податкові зобов'язання з ПДВ, яка б дала можливість встановити, що проданий товар був раніше придбаний у ТОВ «Чембер».

Наведене свідчить про протиправність дій ДПІ у Залізничному районі м.Львова по зменшенню за січень-лютий 2010 року задекларованих позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 3 254 113,76 грн., за лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн. по вищевказаному покупцю ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір», з урахуванням того, що за період лютого 2010 року позивач задекларував зобов'язання за цим покупцем у сумі, яка перевищує вищевказану суму 1 182 047,05 грн.

При вирішенні питання щодо способу захисту прав позивача, який необхідно застосувати у цій справі, суд вважає, що таким способом повинно бути визнання протиправними дій ДПІ у Залізничному районі м.Львова щодо зміни в «Автоматизованій системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованого позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань, а також зобов'язання ДПІ у Залізничному районі м.Львова відобразити у цій базі даних податковий кредит та податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість за операціями з контрагентами ТОВ «Чембер»та ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір»у тому вигляді, в якому вони відображені позивачем у додатках №5 до декларацій з податку на додану варітсь за січень-лютий 2010 року. Такий спосіб захисту на думку суду повністю відповідає тому способу, про який просить позивач в своїх позовних вимогах.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги приватного підприємства «Папір-Опт-Торг» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Залізничному районі м.Львова №1286 від 03.11.2011 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Папір-Опт-Торг».

3. Визнати протиправним проведення ДПІ у Залізничному районі перевірки ПП «Папір-Опт-Торг»за результатами якої було складено Акт №3497/23-2/35968823 від 17.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Папір-Опт-Торг»ЄДРПОУ 35968823 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 13.07.2011 р.».

4. Визнати протиправними дії ДПІ у Залізничному районі м.Львова щодо відображення в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» результатів Акту №3497/23-2/35968823 від 17.11.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Папір-Опт-Торг»ЄДРПОУ 35968823 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 13.07.2011 р.». щодо виключення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень-лютий 2010 року.

5. Зобов'язати ДПІ у Залізничному районі м.Львова відобразити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» дані про податковий кредит ПП «Папір-Опт-Торг»з податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 3 251 820,00 грн., та лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., які були включені до декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2010 року на підставі виданих податкових накладних постачальником ТОВ «Чембер».

6. Зобов'язати ДПІ у Залізничному районі м.Львова відобразити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» дані про податкові зобов'язання ПП «Папір-Опт-Торг»з податку на додану вартість за період січень 2010 року у сумі 3 254 113,76 грн., за лютий 2010 року у сумі 1 182 047,05 грн., які були включені до декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2010 року на підставі виданих ПП «Папір-Опт-Торг»податкових накладних покупцю ПП «Торговий Дім «Прем'єр Папір».

7. Стягнути на користь Приватного підприємства «Папір-Опт-Торг» судові витрати в розмірі 28 грн. 23 коп. з державного бюджету.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 грудня 2011 року.

Суддя А.Г. Гулик