Рішення

від 20.05.2015 по справі 758/2642/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2642/15-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 травня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Васильченка О. В. ,

при секретарі - Дмитренко Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київські ринки», третя особа - Комунальне підприємство «Світоч» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки заробітної плати та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала у КП «Київські ринки» виконавчого органу КМР КМДА з 10.12.12 р. по 15.07.13 р. на посаді бухгалтера. Позивач також зазначила, що Київською міською радою було прийнято рішення від 17.04.2013 № 153/9210 «Про припинення комунального підприємства» комунального підприємства «Київські ринки» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом приєднання до комунального підприємства «Світоч» виконавчого органу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Також позивач вказала, що розпорядженням Київського міського голови від 16.05.2013 № 64 директором комунального підприємства «Світоч» м. Києва було призначено Самохіна Олексія Юрійовича. Також позивач зазначила, що відповідно до п. 3 Розпорядження № 1064 утворено комісію з припинення КП «Київські ринки» та затверджено її склад, головою комісії затверджено директора КП «Світоч» м. Києва Самохіна О.Ю. Також вказано, що КП «Світоч» являється єдиним правонаступником всіх майнових прав та обов'язків КП «Київські ринки» й згідно вимог чинного законодавства, обов'язок зі сплати заборгованостей покладається на правонаступника. Також позивач вказала, що КП «Київські ринки» перебуває в стані припинення. Крім того, позивач зазначила, що 15.07.13 р. вона звільнилась з займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, та на день її звільнення відповідачем не було здійснено розрахунку по заробітній платі за період роботи з 01.05.2013р. по 15.07.2013р. Позивач вказала, що відповідно до довідки від 16.06.2014 за № 65, виданої головою комісії з припинення КП «Київські ринки» Самохіним О.Ю., сума невиплаченої позивачу заробітної плати складає 3920,13 грн. Крім того, позивач вказала, що їй завдана моральна шкода, передбачена ст. 237-1 КЗпП України, в зв'язку з невиплатою заробітної плати.

У зв'язку з цим позивач звернулась до суду та просила стягнути з КП «Київські ринки» на її користь нараховану, але не виплачену їй заробітну плату за період з 01.05.2013р. по 15.07.2013р. в сумі 3920,13 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 15.07.2013 по 01.08.2014 в сумі 42487,90 грн., а також моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

До початку судового засідання позивач подала до суду заяву, в якій вона позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с. 53).

Відповідач своє право на участь у судовому засіданні не використав, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду не надходило. Представник відповідача направив до суду заяву, в якій просила відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., оскільки вказану сума є завищеною та не підтверджується відповідними доказами (а.с. 39).

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України). На підставі зазначеного, суд 20.05.2015р. постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера в КП «Київські ринки» у період з 10.12.2012р. по 15.07.2013р. (а.с.4-5).

Згідно з даними довідки від 16.06.2014р. за № 66, виданої головою комісії з припинення КП «Київські ринки», сума нарахованого доходу ОСОБА_1 у період з 10.12.2012 року по 15.07.2013 року становить 23290,26 грн., а сума виплаченого доходу становить 15163,91 грн. Також вказано, що заборгованість по заробітній платі складає 3920,13 грн.(а.с. 6).

Як вбачається з довідки № 73 від 16.06.2014р., виданої головою комісії з припинення КП «Київські ринки», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 104 грн. 65 коп. (а.с. 7).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Частиною 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - є похідною від вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, і до неї не може бути застосовано строк позовної давності. Враховуючи те, що вимога про стягнення заборгованості належної працівнику заробітної плати не обмежена будь-яким строком, то і похідна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку - не має строку позовної давності.

Оскільки вказані позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 3920,13 грн.

Відповідачем не був здійснений розрахунок з позивачем в день її звільнення, тому він зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки.

Розрахунковий період становить з 15.07.2013р., дня звільнення, по 18.02.2015р. Отже, розмір середнього заробітку за період затримки розрахунку становить за період з 15.07.13 р. по 18.02.15 р. - 42383,25 грн., виходячи з розрахунку 104,65 грн. (середньоденна заробітна плата) х 405 (кількість днів затримки).

Виходячи з розрахунку, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 42383,25 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя він має право вимагати від власника або уповноваженого ним органу відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо розміру суми моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує обставини справи, характер, обсяг та тривалість моральних страждань. Оскільки права позивача у сфері трудових відносин було порушено, що призвело до змін у її життєвих відносинах та додаткових зусиль для відновлення порушеного права, а також, виходячи з принципів розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, встановивши розмір морального відшкодування у сумі 500,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 468,03 грн.

На підставі ст.ст. 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київські ринки», третя особа - Комунальне підприємство «Світоч» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки заробітної плати та стягнення моральної шкоди, задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київські ринки» (код ЄДРПОУ 36391742) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1): нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 3920 грн. 13 коп. за період з 01.05.2013 року по 15.07.2013 року; середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 15.07.2013 року по 18.02.2015 року в сумі 42383 грн. 25 коп.; моральну шкоду у розмірі 500,00 грн., а всього стягнути 46803,38 грн. (сорок шість тисяч вісімсот три гривні тридцять вісім копійок).

Стягнути з Комунального підприємства «Київські ринки» (код ЄДРПОУ 36391742) в дохід держави судовий збір у розмірі 468,03 грн. (чотириста шістдесят вісім гривень три копійки).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Копію заочного рішення направити на адресу сторін.

Суддя О. В. Васильченко