Ухвала

від 10.03.2015 по справі 758/2642/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2642/15-ц

У Х В А Л А

10 березня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Васильченко О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київські ринки», третя особа - Комунальне підприємство «Світоч» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до КП «Київські ринки», третя особа - КП «Світоч» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди.

Вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК України, оскільки подана без додержання вимог ст. 119 ЦПК України виходячи з наступного.

Питання щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику заробітної плати вирішується судом в наказному провадженні. Вирішення цього питання в позовному провадженні можливе лише в разі наявності спору щодо нарахування або суми заробітної плати, відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом (ч. 3 ст. 118 ЦПК України). Проте, позивачем не зазначено обставин, що стали підставою для звернення до суду про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в позовному провадженні, зокрема чи вирішувалося попередньо це питання в наказному провадженні та не зазначено результатів розгляду такого звернення з врахуванням того, що з'ясування цих обставин є обов'язковим для визначення провадження, в якому має розглядатися справа.

Позивачем залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, КП «Світоч», однак не вказано як саме судове рішення може вплинути на права і обов'язки зазначеної сторони у справі.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами і доповненнями) зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. При недотриманні позивачем зазначених вимог настають наслідки, передбачені Законом.

Позивач чітко не виклала зміст позовних вимог, а саме: не зазначила з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З позовної заяви вбачається, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогами майнового характеру у відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір». Однак вимога щодо стягнення моральної шкоди є вимогою немайнового характеру, за яку необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції за підписом уповноваженої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 цього Кодексу, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 119, 121, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київські ринки», третя особа - Комунальне підприємство «Світоч» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди, залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків вказаних в ухвалі, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

В разі якщо позивач у вказаний строк не усуне вказані недоліки, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

СуддяО. В. Васильченко