Постанова

від 15.01.2007 по справі ас-27/729-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-27/729-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" січня 2007 р.  16:30              Справа № АС-27/729-06

вх. № 13333/1-27

Суддя господарського суду Харківської області Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Дмитренко М.В.

представників сторін

позивача - Головащенко, дов.

відповідача - Бажинов, Науменюк, дов.

прокурор - Балаклицький В.В.

по справі за позовом  ТОВ "Кроно-Інвест-Харків", смт. Солоніцевка   

до  Дергачівська МДПІ м. Дергачі  

про визнання недійсним повідомлення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Кроно-Інвест Харків», звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18.10.06 № 0000762310/1, прийнятого на підставі акту виїзної позапланової перевірки від 11.08.06 р. № 256/23-504/33002449, яким зменшено бюджетне відшкодування на суму 1474906,00 грн., просить покласти на відповідача судові витрати, оскільки вважає таке рішення необґрунтованим та таким, що не відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Відповідач, Дергачівська МДПІ Харківської області з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити, оскільки вважає оскаржуване рішення правомірним, прийнятим відповідно  до вимог чинного законодавства та посилається на матеріали перевірки, якими встановлені факти порушення підприємством Закону України „Про податок на додану вартість” .

З наданих суду документів вбачається, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Кроно-Інвест Харків» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за травень 2006 року, про що складений акт від 11.08.06 р. № 256/23-504/33002449. В акті зазначено, що ТОВ «Кроно-Інвест Харків», є платником ПДВ, свідоцтво від 18.08.2004 року № 27819272 серія НБ № 314067, індивідуальний податковий номер юридичної особи –330024420115.

За висновками вказаного акту, після розгляду первинної скарги платника 18.10.06 р. заступником начальника Дергачівської МДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0000762310/1 яким підприємству зменшено бюджетне відшкодування на суму 1474906,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що підставою для зменшення товариству суми бюджетного відшкодування у розмірі 1474906 грн.  по декларації за травень 2006 року оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням став встановлений перевіркою факт порушенням підприємством п.п.7.7.2 а) п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки підприємство задекларувало від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18.2 декларації з податку на додану вартість) за квітень 2006 року в сумі 825094,00 грн. та за травень 2006 року – суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 2300000грн., тобто (як зазначено в акті перевірки) завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за травень 2006 року у сумі 1474906грн.та на цю ж суму занижено залишок від'ємного значення ПДВ, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7.ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість ”від 03.04.1997року № 168/97 –ВР (із змінами та доповненнями до нього) (далі - Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Судом встановлено, що позивач 01.06.2006 року надав до Дергачівської МДПІ податкову декларацію по ПДВ за травень 2006 року, згідно якої задекларовано залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (квітень 2006 року), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду 3066724грн. (рядок 23 декларації), залишок  від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті  до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 3066724 грн. (рядок 24 декларації), сума що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку - 2300000 грн. (рядок 25.1 декларації), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного звітного періоду –766724 грн.

Декларація з ПДВ за квітень 2006 року також містила   залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (березень 2006 року) 3341630 грн. залишок  від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті  до бюджету за підсумками поточного звітного періоду  3341630 грн., сума що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку - 1100000грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду наступного звітного періоду 2241630грн. Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду - від'ємне значення становила 825094 грн. (рядок 18.2.декларації з ПДВ за квітень2006р.).  

Тобто позивачем розраховано та визначене від'ємне значення ПДВ за квітень, травень 2006 року відповідно вказаної норми п.п.7.7.1 Закону, будь-яких порушень у визначенні цих сум відповідачем не встановлено, в акті не зазначено та суду в  судовому засіданні не доведено.

Цією ж нормою  пп.7.7.1 Закону передбачений порядок врахування  сум  від'ємного   значення за звітний період при наявності суми податкового боргу з цього  податку за  попередні податкові  періоди  та  при його  відсутності  , а   саме -  при його відсутності - зарахування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки декларація позивача за квітень 2006 року містила від'ємне значення податку у розмірі 825094 грн., боргу з ПДВ не існувало, то ним правомірно було зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (а саме за травень 2006 року) таку суму  від'ємного значення.

Згідно пп.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що в декларації з ПДВ за травень 2006 року  позивач вказав суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2300000 грн. Такі дії відповідають п.п.7.7.2 а) п.п.7.7.ст.7 Закону, оскільки вона дорівнює сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) в ціні товару, що підтверджується документально. До матеріалів справи позивачем надані документи про сплату податку на додану вартість в ціні товару грошовими коштами. Контролюючий орган не заперечує факту оплати позивачем у квітні 2006 року за товари (послуги) до вартості яких входила сума ПДВ у розмірі 1100000грн.

Задовольняючи вимоги, суд зазначає, що з урахуванням встановленого Законом порядку визначення від'ємного значення ПДВ, порядку врахування таких сум за звітний період при наявності податкового боргу з цього податку за попередні податкові періоди та при його відсутності, як то передбачено нормою статті 7 п.п.7.7.1Закону, з урахуванням порядку визначення розміру сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню і порядку включення залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування – як то передбачено ст.7 пп. 7.7.2 Закону  відповідачем неправомірно, помилково та безпідставно актом перевірки зафіксоване порушення підприємством п.п.7.7.2 а) п.п.7.7. ст.7 Закону  та зменшено суму бюджетного відшкодування, визначену в декларації за травень 2006 року у зв'язку з тим, що у графу 25 “сума, що підлягає відшкодуванню  на рахунок платника податку у банку” у розмірі 2300000 грн., як суми податкового кредиту іншого періоду - квітня 2006 року, що визначені п.п.7.7.1 Закону у розмірі, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (пп.7.7.2 Закону). Як встановлено судом ця сума складає 1100000 грн. та правомірно задекларована позивачем у декларації за квітень 2006 року. Крім того суд зазначає, що у податковому повідомленні-рішенні відповідачем не зазначено, яку норму Закону "Про податок на додану вартість" порушено позивачем.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Суд вважає за необхідне зазначити, що податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано.  

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, що оскаржується позивачем.

З підстав викладених вище, позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення від 18.10.06 № 0000762310/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1474906 грн., прийняте Дергачівською МДПІ, визнанню недійсним.

Судові втрати стягуються відповідно ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями   4, 8, 86, 94, 160- 163 , 186 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ Харківської області від 18.10.06 № 0000762310/1 про зменшення  суми бюджетного відшкодування  у розмірі 1474906,00 грн.  за травень 2006 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Інвест Харків»(62370, Харківська обл., Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 1, код 33002449) 3,40 грн. витрат по сплаті держмита.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 18.01.2007 р.

Суддя                                                                                            Мінаєва О.М.