Ухвала

від 15.04.2010 по справі ас-27/729-06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2010 р.                               м. Київ                                        К-9269/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу: Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову господарського суду Харківської області від 15 січня 2007р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23 березня 2007р.

у справі № АС-27/729-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроно-Інвест Харків»(надалі –ТОВ «Кроно-Інвест Харків»)

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (надалі –Дергачівська МДПІ)

за участю Прокуратури Харківської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом у якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Дергачівська МДПІ №0000762310/1 від 18.10.2006р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи.

Постановою господарського суду Харківської області від 15 січня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23 березня 2007 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ №0000762310/1 від 18.10.2006р; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Дергачівська МДПІ у Харківській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

У червні 2006р. на підставі приписів п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем було прийнято рішення про одержання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (надалі –ПДВ) за травень 2006р. та подано до контролюючого органу податкову декларацію з розрахунком суми відшкодування ПДВ в розмірі 2300000,00грн. (а.с.68-71 т.І).

В подальшому, контролюючим органом було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Кроно-Інвест Харків»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку за травень 2006р., про що складено акт №256/23-504/33002449 від 11.08.2006р.

Вказаною перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Кроно-Інвест Харків»завищено заявлену до відшкодування суму ПДВ за травень 2006р. на 1474906,00грн.

За наслідками проведеної перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення, яке було оскаржене в адміністративному порядку і, в порядку апеляційного узгодження, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000762310/1 від 18.10.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування  з ПДВ у розмірі 1474906,00грн.

В акті перевірки податкового органу зазначено, що по декларації за травень 2006р. позивач має право на відшкодування частини від’ємного значення ПДВ в розмірі, що не перевищує різницю між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту декларації за квітень 2006р., яка розрахована згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податку на додану вартість»та складає 825094,00грн.

Згідно з п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Правовий аналіз підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»дозволяє зробити висновок, що законодавцем для визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню обумовлено лише одне обмеження: така сума має дорівнювати сплаті ПДВ постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Слід зазначити, що відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Кроно-Інвест Харків»є покупцем товару, тобто сума ПДВ була включена до вартості товару, отже до бюджету позивачем не сплачувалась.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: згідно з пунктом "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); згідно з пунктом "б" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 ст.7  вказаного Закону, така сума спочатку враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, сума від’ємного значення після бюджетного відшкодування знову в наступному податковому періоді враховується в розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню та відображається у рядку 26, відповідно до Податкової декларації за квітень 2006р. становить 2241630,00грн.

(а.с.64 т.І) та перенесена до рядку 23.2 Податкової декларації за травень 2006р. (а.с.69 т.І). При перевищенні від’ємного значення попереднього податкового періоду над сумою, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного періоду позивач має право на бюджетне відшкодування.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно із приписами  п.7.5 ст.7 зазначеної вище норми Закону, вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду вказується в рядку 18.2 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації з податку на додану вартість такого звітного періоду. Відповідно до матеріалів справи, у рядку 18.2 Податкової декларації за квітень 2006р. воно становить 825094,00грн. (а.с.64 т.1).

Зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону) наступного податкового періоду відбувається шляхом відображення такої суми в рядку 22.1 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період". До рядка 22.1 включається вся сума рядка 18.2 повністю, якщо сума податкового боргу дорівнює або більша за суму від'ємного значення, або частково у розмірі, який відповідає сумі податкового боргу.

Залишок від'ємного значення (різниця між значеннями рядків 18.2 та 22.1) включається до рядка 22.2 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації.

Цей залишок від'ємного значення в наступному звітному періоді буде перенесено до рядка 23.1 декларації і разом з іншими складовими залишку від'ємного значення (значення рядка 23) в першу чергу погашатиме податкові зобов'язання поточного звітного періоду що відображено у Податковій декларації  позивача за травень 2006р. (а.с.69 т.1).

Відповідно до матеріалів страви, за травень 2006р. ТОВ «Кроно-Інвест Харків», мало від’ємне значення суми, що дорівнює фактично сплаченій сумі податку за отримані товари (послуги) у попередньому податковому періоді та становить 2300000,00грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 15 січня 2007р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23 березня 2007р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.