Постанова

від 06.05.2015 по справі 804/2852/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 р. Справа № 804/2852/15 Дніпропетровській окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Дем'яненко Д.С.

представника відповідача Лашкун А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металпром" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металпром" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015р. №0000032202 на суму 29166,67 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Металпром» (код ЄДРПОУ 36916631) з питань господарських відносин з TOB "ЛAKI ПРАЙМ" (код ЄДРПОУ 31952580) за липень 2014 року, за результатами якої, складено акт від 11.12.2014р. № 1537/04-16-22-01-36916631. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2015 р. №0000032202, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 29166,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 7291,67 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому, винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Металпром» (код ЄДРПОУ 36916631) з питань господарських відносин з TOB "ЛAKI ПРАЙМ" (код ЄДРПОУ 31952580) за липень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України № 2755-V1 від 02.02.2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого, занижено податок на додану вартість у сумі 29166,67 грн., в тому числі за липень 2014 року у сумі 29166,67 грн.

За результатами перевірки складено акт від 11.12.2014р. № 1537/04-16-22-01-36916631 на підставі якого, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2015 р. №0000032202, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 29166,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 7291,67 грн.

Підставою для проведення вищевказаної перевірки стало наступне.

28.11.2014 року начальником Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області видано наказ №1062 на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Металпром» (код ЄДРПОУ 36916631) з питань господарських відносин з ТОВ «ЛАКІ ПРАЙМ» за липень 2014 року на підставі п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України.

Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було інформовано поштою, про що зазначено в акті. Проте, коли саме було направлено повідомлення, чи отримав його позивач в акті не вказано та представником відповідача в судовому засіданні, також не підтверджено відповідними доказами.

Проведення даної перевірки було призначено з 28.11.2014 року по 04.12.2014р., тривалістю 5 робочих днів. Повідомлення позивачем було отримано лише 05.01.2015 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення. Безпосередньо саму перевірку відповідач провів 11.12.2014 року, про що складено відповідний акт.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 вказаної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі, передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України: «.. про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом».

З аналізу відповідних норм, можна дійти висновку, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли позивачу до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки або є докази отримання позивачем відповідного повідомлення.

Згідно підпункту 79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Окрім того, незважаючи на норми відображені підпунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Під час розгляду справи по суті, представник позивача повідомив суду, що позивач не отримав запиту державної податкової інспекції щодо надання пояснень відносно визначення суми грошового зобов'язання з питань господарських відносин з ТОВ «ЛАКІ ПРАЙМ» за липень 2014 року, як встановлено судом, відповідачем цих вимог закону дотримано не було.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає наступне.

Нормами ПК України передбачено, що з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може вважатися належною підставою для проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки протиправною та винесені на її підставі рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідна правова позиція відображена у рішенні Верховного Суду України від 27.01.2015 року №21-425а14.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Tовариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Металпром» укладено договір поставки з ТОВ "ЛАКІ ПРАЙМ" від 01.07.2014 року №01071, згідно якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ ПРАЙМ» в особі директора Самусевої Олени Іванівни, (відповідно до статуту підприємства), надалі продавець, з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Металпром», в особі директора Васильчука Дениса Володимировича, (відповідно до статуту підприємства), надалі покупець, з іншого боку, уклали цей договір про наступне: продавець зобов'язується передати (виконати), а покупець прийняти та оплатити товар, роботу/послугу, згідно виставленого рахунку.

На виконання умов вищевказаного договору оформлено: рахунок-фактура №6 від 02.07.2014р., видаткова накладна №6 від 02.07.2014р., акт прийому-передачі товару №6 від 02.07.2014р., податкова накладна №6 від 02.07.2014р., рахунок-фактура №12 від 04.07.2014р., видаткова накладна №12 від 04.07.2014р., акт прийому-передачі товару №12 від 04.07.2014р., податкова накладна №12 від 04.07.2014р., рахунок-фактура №21 від 07.07.2014р., видаткова накладна №21 від 07.07.2014р., акт прийому-передачі товару №21 від 07.07.2014р., податкова накладна №21 від 07.07.2014р., платіжне доручення №128 від 01.08.2014 року, №133 від 07.08.2014 року, №137 від 14.08.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких, є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (далі - Положення), первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких, позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що наказ № 1062 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача прийнятий 28.11.2014 року. Проведення даної перевірки призначено з 28.11.2014 року тривалістю 5 робочих днів, тобто, до 04.12.2014 року. Перевірку відповідач провів - 11.12.2014 року про що складено акт. Повідомлення про проведення вищевказаної перевірки було отримано позивачем лише 05.01.2015 року, тобто, після закінчення перевірки та складання акту.

Таким чином, суд вважає, що органом державної податкової служби було порушено вимоги п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Крім того, несвоєчасне направлення наказу про проведення перевірки та повідомлення про її проведення призвело до того, що платник податків був позбавлений можливості надати до податкового органу документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

А отже, відповідачем не надано оцінки первинній бухгалтерській документації та іншим доказам позивача, оскільки, відповідач не отримав первинні документи від позивача, так як позивач був позбавлений такого права, тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 р. №0000032202 на суму 29166,67 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з чим, присудити з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металпром" судовий збір в сумі 182,70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металпром" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015р. № 0000032202 на суму 29 166,67 грн., яке винесене Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Присудити з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Металпром" судовий збір в сумі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 06.05.15 Суддя З оригіналом згідно Суддя І.О. Лозицька І.О. Лозицька І.О. Лозицька