Постанова

від 20.05.2015 по справі 810/1584/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м.Київ 810/1584/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області

Управління Держземагентства у Обухівському районі Київської області

про визнання протиправними рішень, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі - відповідач - 1), Управління Держземагентства у Обухівському районі Київської області (далі - відповідач - 2) про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.02.2015 № 19136117;

- визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 05.03.2015 № 19813433;

- зобов'язати Управління Держземагентства у Обухівському районі Київської області перенести відомості про земельну ділянку площею 0,1590 га (кадастровий номер НОМЕР_1) з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру;

- зобов'язати Реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області (ідентифікаційний код 25822306) вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності), на підставі заяви прийнятої 31.01.2015 13:06:33 за реєстраційним номером 10009230;

- зобов'язати Відповідачів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.02.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Заставенко А.В., Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області було прийнято рішення № 19136117 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка 31.01.2015 була подана її представником. В якості підстави для зупинення розгляду заяви державним реєстратором зазначено, що документи для реєстрації подані не в повному обсязі, а саме відсутній Витяг з державного земельного кадастру.

Проте, на думку позивача, його представником було подано повний пакет документів необхідний для проведення реєстрації права власності на земельну ділянку, що передбачений чинним законодавством, а вимога державного реєстратора надати Витяг з державного земельного кадастру є неправомірною, оскільки в Державному акті на право власності на земельну ділянку наявні відомості про її кадастровий номер.

10.03.2015 позивач отримала рішення від 05.03.2015 № 19813433 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав невиконання заявником вимог рішення від 05.02.2015 № 19136117 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Вказані рішення позивач вважає протиправними та такими що суперечать вимогам законодавства, у зв'язку із чим просить суд їх скасувати та зобов'язати Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції у Київській області вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі заяви прийнятої 31.01.2015 за реєстраційним номером 10009230.

Крім того, позивач зазначив, що в рішенні від 05.03.2015 № 19813433 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень держаний реєстратор посилається на відповідь Дерземагенства в Обухівському районі, в якому вказано, що інформація про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 відсутня, а документація із землеустрою та архівний примірник правовстановлюючого документу не обліковуються.

В свою чергу, позивач вважає, що інформація, яка зазначена у відповіді Держземагенства не відповідає дійсності, оскільки 07.08.2006 Обухівським районним відділом Київської регіональної філії Центру ДЗК було видано державний акт на право власності на земельну ділянку та присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

З огляду на зазначене, позивач просив суд зобов'язати Управління Дерземагенства в Обухівському районі Київської області перенести відомості про земельну ділянку площею 0,1590 га (кадастровий номер НОМЕР_1) з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 13.05.2015.

У судове засідання з'явились уповноважені представники позивача та відповідача -1. Відповідач -2 явку уповноваженого представника не забезпечив, будь яких заяв чи клопотань до суду не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0870003638736.

12.05.2015 від Управління Дерземагенства в Обухівському районі Київської області до суду надійшли заперечення на позовну заяву за вхідним № 6649/15. В обґрунтування доводів заперечень відповідач - 2 зазначив, що відомості про земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) в Державному реєстрі земель відсутні, Поземельна книга на дану земельну ділянку не відкривалась, у зв'язку із чим перенести відомості до державного земельного кадастру неможливо.

Крім того, відповідач - 2 зауважив, що здійснення державної реєстрації земельної ділянки та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру належить до повноважень Державного кадастрового реєстратора. Отже, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх обєднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок - забороняється.

За наведених обставин, Управління Дерземагенства в Обухівському районі Київської області просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в ході судового розгляду підтримав доводи позовної заяви та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача - 1, у судовому засіданні адміністративного позову не визнав, заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини четвертої статі 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд протокольною ухвалою від 13.05.2015 вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07.08.2006 Обухівським районним відділом земельних ресурсів ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1590 га , яка розташована на території Витачівської сільській раді Обухівського району Київської області. Вказаний Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № НОМЕР_2.

Під час проведення державної реєстрації зазначеної земельної ділянки їй було присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

23.10.2010 між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір дарування земельної ділянки, відповідно до якого останній подарував ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1590 га , яка розташована на території Витачівської сільській раді Обухівського району Київської області. Кадастровий номер НОМЕР_1. Зазначений договір зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 2957 та посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н.Р., про що міститься відповідна відмітка на Державному акті на право власності на земельну ділянку.

31.01.2015 уповноважений представник позивача звернувся до Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області із заявою про державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 0,1590 га , яка розташована на території Витачівської сільській раді Обухівського району Київської області (кадастровий номер НОМЕР_1) за ОСОБА_1.

З матеріалів реєстраційної справи вбачається, що до заяви про державну реєстрацію права власності представником позивача було додано такі документи: банківські квитанції (про сплату державного мита за реєстрацію та витяг), договір дарування земельної ділянки від 23.10.2010 (нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 2957), витяг з Державного реєстру правочинів від 23.10.2010 № 9156369, державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 (бланк серії НОМЕР_3), копію паспорта громадянина України та картки платника податків на ім'я ОСОБА_1, копію довіреності від 25.12.2014 № 2096, копія паспорта громадянина України та картки платника податків на ім'я ОСОБА_6.

У зв'язку з тим, що подані заявником документи не містять інформації необхідної для реєстрації прав та їх обтяжень 31.01.2015 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно ОСОБА_7 було направлено запит до Управління Дерземагенства в Обухівському районі Київської області про надання інформації з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_1 відомості щодо зареєстрованих прав на земельну ділянку які необхідні для реєстрації прав та їх обтяжень.

У відповідь на запит держреєстратора Управління Дерземагенства в Обухівському районі Київської області повідомило, що станом на 09.01.2015 інформація відносно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 - відсутня.

05.02.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Заставенко А.В., Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області було прийнято рішення № 19136117 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку із необхідністю надати для проведення державної реєстрації права власності витяг з державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

Листом 25.02.2015 представником ОСОБА_1 було повідомлено державного реєстратора про протиправність його вимоги щодо необхідності надати витяг з державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, оскільки виникнення, перехід та припинення прав на земельну ділянку підтверджується зазначеним кадастровим номером.

Незважаючи на звернення заявника, 05.03.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7, Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області було прийнято рішення № 19813433 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що заявником не було виконано вимоги державного реєстратора протягом п'яти робочих днів після отримання про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернулась до адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV.

Процедура проведення державної реєстрації, перелік документів, необхідних для її проведення, а також права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав визначаються Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок № 868).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина перша статті 5 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також пунктом 8 та 13 Порядку № 868 визначено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений у статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 36 Подядку № 868 визначено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до пункту 37 Порядку № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є закрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат, а також державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею.

Крім того, приписами пункуту 43 Порядку № 868 визначено, що для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

Таким чином, для проведення реєстрації права власності на земельні ділянки чинним законодавством передбачено вимогу надавати витяг з Державного земельного кадастру лише по земельним ділянкам, по яким в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктів 15, 20 Порядку № 828 під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями. За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в такій реєстрації, про її зупинення або вненсення змін до Державного реєстру прав.

У разі потреби державний реєстратор має право вимагати подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та обтяжень.

Під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор має право прийняти рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у разі, якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі.

Таке рішення повинно бути прийнято в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Отже, чинним законодавством передбачено імперативну підставу для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі.

Судом встановлено, що представником позивача було подано всі необхідні документи відповідно до вимог законодавства для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

В свою чергу, державний реєстратор не мав правових підстав для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з підстав не надання заявником витягу з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, оскільки державний реєстратор має право вимагати подання лише передбачених законодавством додаткових документів.

Проте, чинним законодавством не передбачено обов'язку заявника подавати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку в разі наявності кадастрового номеру в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку.

Як вже зазначалось, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень представником позивача було надано державний акт на право власності на земельну ділянку, в якому визначено кадастровий номер даної земельної ділянки.

Суд також звертає увагу, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень була зареєстрована 31.01.2015 за № 10009230, а рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято державним реєстратором 05.02.2015, тобто з порушенням строку для прийняття такого рішення.

Доводи відповідача -1, які містяться в письмових запереченнях, зокрема те що розгляд заяви було зупинено державним реєстратором у зв'язку з тим, що не подані усі необхідні для реєстрації документи, а саме виписка з погосподарської книги, взагалі суперечать наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку чим не приймаються судом до уваги.

Отже, враховуючи викладене, рішення державного реєстратора від 05.02.2015 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19136117 прийнято безпідставно та всупереч вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі невиконання вимог зазначених в рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Аналогічна правова норма визначена законодавцем у п. 5-4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та передбачає, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

Оскільки вимоги зазначені в рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.02.2015 № 19136117 заявником виконано не було, а лише направлено лист із роз'ясненням про відсутність обов'язку подавати запитувані у вказаному рішенні документи, 05.03.2015 державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

В свою чергу, суд звертає увагу, що посилання відповідача -1 у вказаному рішенні на відповідь Управління Держземагенства про відсутність інформації щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 є безпідставним та не відповідає дійсності з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про державний земельний кадастр" кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

У зв'язку з тим, що земельній ділянці, відносно якої позивач звернувся до Реєстраційної служби із заявою про реєстрацію права власності, присвоєно кадастровий номер, то відповідно інформація щодо даної земельної ділянки має бути наявна у Державному земельному кадастрі.

З огляду на зазначене та враховуючи, що судом встановлено протиправність рішення від 05.02.2015 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19136117 та відсутність обов'язку заявника подавати запитуваний в рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень витяг з Державного земельного кадастру, суд дійшов висновку, що прийняте 05.03.2015 державним реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 19813433 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача -1 вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі заяви прийнятої 31.01.2015 за реєстраційним номером 10009230, суд зазначає про таке.

Приписами ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Згідно з Порядком взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 02.04.2013 р. № 607/5, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку № 868.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (абз. другий ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Таким чином, проведення державної реєстрації прав є виключно дискреційними повноваженнями Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин

Разом з тим, завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого розгляду адміністративних справ.

Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 у справі № 810/3696/14, якою було скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2014 в частині зобов'язання Реєстраційної служби провести державну реєстрацію речових прав.

Отже, вимога позивача щодо зобов`язання відповідача - 1 вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень на підставі заяви прийнятої 31.01.2015 за реєстраційним номером 10009230 є некоректною, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача повторно розглянути зазначену заяву про державну реєстрацію речових прав, з урахуванням викладених у даному рішенні висновків.

Відносно вимоги про зобов'язання Управління Дерземагенства в Обухівському районі Київської області перенести відомості про земельну ділянку площею 0,1590 га (кадастровий номер НОМЕР_1) з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства визначає поняття справи адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що обов'язковими умовами для звернення до адміністративного суду для захисту прав свобод та інтересів є наявність публічно-правових відносин та виникнення спору у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також відсутність можливості урегулювання данного спору у позасудовому порядку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вимога про зобов'язання вчинити певні дії суб'єкта владних повноважень має кореспондуватись з вимогою про визнання протиправними дій або визнання протиправною безіядльності саме цього суб'єкта.

Проте, як встановлено судом, між ОСОБА_8 та Управлінням Дерземагенства в Обухівському районі Київської області жодних правовідносин публічно-правового характеру не виникало, оскільки позивач не зверталалась безпосередньо до відповідача - 2 із вимогами щодо вчинення певних дій або іншими зверненнями і відповідач-2 будь-яких рішень з цього приводу не приймав. Такі правовідносини виникли між позивачем та відповідачем-1.

Отже, судом встановлено, що правовідносини та відповідно публічно-правовий спір між ОСОБА_8 та Управлінням Дерземагенства в Обухівському районі Київської області - відсутній.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання Управління Дерземагенства в Обухівському районі Київської області перенести відомості про земельну ділянку площею 0,1590 га (кадастровий номер НОМЕР_1) з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем-1, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність прийнятих рішень від 05.02.2015 № 19136117 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та від 05.03.2015 № 19813433 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Враховуючи зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо зобов'язання відповідчів подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України це є правом суду, який не вбачає підстав для застосування цієї норми з огляду на відсутність доказів щодо можливого невиконання даного рішення відповідачем -1. У свою чергу, позивач не позбавлений права звернутись до суду в поряку частини 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України у разі не виконання цього рішення.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як встановлено судом, відповідачі не понесли судових витрат, тому вони на їх користь стягненню не підлягають.

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки вимог про відшкодування судових витрат позивач не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київській області про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 19136117 від 05.02.2015.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київській області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 19813433 від 05.03.2015.

4. Зобов'язати Реєстраційну службу Обухівського міськрайнного управління юстиції Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку площею 0,1590 га , яка розташована на території Витачівської сільської ради Обухівського району Київської області с кадастровим номером НОМЕР_1 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням, викладених у даному рішенні висновків.

5. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.