Постанова

від 19.05.2015 по справі 816/1230/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/1230/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Ісаєнка С.М.,

представника відповідача - Манойло Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агроекологія" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойло Наталії Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_3, Фермерське господарство "Дамаска Агро" про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2015 року Приватне підприємство "Агроекологія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойло Наталії Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_3, Фермерське господарство "Дамаска Агро" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 квітня 2015 року №20559081.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ПП "Агроекологія" від гр. ОСОБА_3, було направлено лист з повідомленням, що орендар розриває договір оренди земельної ділянки від 11 вересня 2009 року загальною площею 4,59 га, (кадастровий номер НОМЕР_3), яка розташована на території Ставківської сільської ради, Зіньківського району Полтавської області відповідно до пункту 40 Договору. У подальшому, відповідачем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 квітня 2015 року індексний номер: 20559081 було зареєстровано та видано Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права відповідно до якого право оренди зазначеної земельної ділянки переходить до Фермерського господарства "Дамаска Агро".

Однак, на думку позивача, договір оренди землі від 11 вересня 2009 року може бути розірваний лише за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Позивач вважає, що оскільки земельна ділянка уже правомірно перебуває у користуванні ПП "Агроекологія", відповідач протиправно прийняв рішення про реєстрацію іншого речового права, відповідно до якого право оренди спірної земельної ділянки переходить до Фермерського господарства "Дамаска Агро".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що відповідно до пункту 94 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 під час проведення державної реєстрації речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна (відомості у яких про реєстрацію речових прав на земельні ділянки відсутні). Відповідач вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 квітня 2015 року №20559081 прийняте державним реєстратором правомірно. Більш того, 27 квітня 2015 року було прийнято рішення про проведення державної реєстрації "припинення іншого речового права (права оренди земельної ділянки) та проведено державну реєстрацію припинення права оренди на вищезазначену земельну ділянку. У зв'язку з чим, відсутній предмет спору за позовом Приватного Підприємства "Агроекологія", оскільки його метою є припинення права оренди за Фермерським господарством "Дамаска Агро" на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, власником якої є ОСОБА_3.

Треті особи явку уповноважених представників не забезпечили, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомили, клопотань та заперечень не надали.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у 2008 році між ПП "Агроекологія" та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі, згідно умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,59 га, у тому числі сільськогосподарські угіддя, рілля - 4,59 га /а.с. 27-29/.

Зазначений договір оренди зареєстровано у Зіньківському районному відділі Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 11 лютого 2009 року за №040955500057.

Зі змісту свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 липня 2012 року судом встановлено, що 26 жовтня 2011 року ОСОБА_4 (Орендодавець) помер, ОСОБА_3 - донька померлого, визнана спадкоємцем земельної ділянки площею 4,59 га, котра передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Ставківської сільської ради Зіньківського району, Полтавськoї області та належала померлому ОСОБА_4 на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ №051883 /а.с. 23/.

06 листопада 2013 року ОСОБА_3 зареєструвала право на спадщину об'єкт нерухомого майна земельну ділянку площею 4,59 га, кадастровий номер НОМЕР_3 у Реєстраційній службі Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області /а.с. 76/.

01 квітня 2015 року ОСОБА_3 направила до ПП "Агроекологія" лист з повідомленням про розірвання договору оренди на підставі пункту 40 /а.с. 26/.

07 квітня 2015 року керівником Фермерського господарства "Дамаска Агро" ОСОБА_5 подано державному реєстратору заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) /а.с. 60/ разом з копіями наступних документів:

- квитанції /а.с. 61/;

- паспортів серії НОМЕР_1 /а.с. 62, 64/, серії КО №739163 /а.с. 72/;

- реєстраційного номера облікової картки платника податків /а.с. 64, 73/;

- виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 /а.с. 65/;

- договору оренди землі від 02 квітня 2015 року (Орендодавець ОСОБА_3, Орендар ФГ "Дамаска Агро");

- акт погодження меж земельної ділянки від 02 квітня 2015 року /а.с. 68-69/;

- акт прийому-передачі земельної ділянки від 07 квітня 2015 року /а.с. 70/.

07 квітня 2015 року рішенням Державного реєстратора Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойло Наталії Анатоліївни №20559081 проведено державну реєстрацію іншого речового права: права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 за суб'єктом Фермерським господарством "Дамаска Агро" /а.с. 77/.

Позивач не погодився із прийнятим рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868.

Спеціальним законом, що визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV.

Згідно положень статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав /пункти 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"/.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до пункту 94 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння адміністративного збору та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), - у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.

Судом встановлено та підтверджено залученою до матеріалів справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /а.с. 75, 76/, що відомості про реєстрацію іншого речового права: земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 державним реєстратором не знайдено.

Із пояснень відповідача у судовому засіданні встановлено, що вся інформація та документація, яка проводилась до 01 січня 2013 року Центрами Д3К знаходиться у відповідних Відділах Держземагенства і передачі цих матеріалів реєстраційним службам не проводилась. Оскільки, реєстр Державного земельного кадастру та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно між собою несумісні, перенесення даних, які містяться у Державному земельному кадастрі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно неможливе.

З огляду на викладене, враховуючи подання заявником всіх необхідних документів та відсутність у державного реєстратора відомостей про зареєстроване право оренди земельної ділянки, суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для відмови у проведенні державної реєстрації іншого речового права.

Щодо доводів позивача про неможливість ОСОБА_3 розірвати договір оренди у односторонньому порядку суд зазначає наступне.

Пунктом 37 умов Договору оренди, укладеного між ПП "Агроекологія" (Орендар) та ОСОБА_4 (Орендодавець) крім іншого, передбачено, що договір припиняється також і в інших випадках, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 32 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року №161-XIV встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи , а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно з цією нормою договір оренди припиняється, якщо в разі смерті фізичної особи - орендаря його спадкоємці відмовляються від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 40 умов Договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

На тому, що при спадкуванні права на земельну ділянку необхідно вносити зміни до договору оренди землі в частині заміни орендаря, наголошує і Держкомзем у листі від 21 грудня 2009 року №23382/17/7-09.

У період дії зобов'язання, за загальним правилом, припускається заміна осіб, які беруть участь у ньому із збереженням самого зобов'язання. Правочин щодо заміни сторони у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання /глава 47 Цивільного кодексу України/.

Тобто, у випадку внесення змін до договорів оренди земельних ділянок щодо заміни сторони відбувається перехід речового права від однієї фізичної особи до іншої.

У випадку зміни суб'єкта (сторони договору) відбувається перехід прав та обов'язків від однієї фізичної особи до іншої, тому у такому разі договір про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок щодо заміни сторони у договорах вчиняється у тій самій формі, що й договір оренди земельних ділянок, а саме: підлягає проведенню державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція висловлена у листі Державної реєстраційної служби України від 05 березня 2014 року №462/22-14-05 "Щодо внесення змін до договорів оренди земельних ділянок".

Як встановлено судом та не заперечується представником позивача, 01 квітня 2015 року ОСОБА_3 направила до ПП "Агроекологія" лист з повідомленням про розірвання договору оренди на підставі пункту 40 /а.с. 26/.

Однак, докази направлення ОСОБА_3 претензії чи заперечення на лист від 01 квітня 2015 року з повідомленням про незгоду з розірванням договору станом на 19 травня 2015 року відсутні.

У судовому засіданні представником позивача не надано пояснень та доказів щодо вжиття заходів ПП "Агроекологія" щодо повідомлення орендодавця ОСОБА_3 про відмову розірвати договір, чи про звернення до суду з позовом про визнання договору оренди чинним.

Також позивачем не надано суду доказів укладення договору/пропозиції укладення договору з ОСОБА_3 у зв'язку зі зміною власника, та реєстрації нового договору у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у третьої особи ОСОБА_3 були підстави для розірвання договору оренди землі, укладеного з її батьком ОСОБА_4, передбачені пунктом 40 умов Договору.

Таким чином, на думку суду, державна реєстрація права оренди земельної ділянки за Фермерським господарством "Дамаска Агро" проведена державним реєстратором на підставі та у межах повноважень, передбачених законом, протиправності у його діях судом не встановлено. Отже, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 квітня 2015 року №20559081 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Більш того, 27 квітня 2015 року державним реєстратором Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області прийнято рішення про проведення державної реєстрації "припинення іншого речового права (права оренди земельної ділянки) та проведено державну реєстрацію припинення права оренди на вищезазначену земельну ділянку /а.с. 41,80/.

Тобто, у разі скасування на підставі постанови суду рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 07 квітня 2015 року №20559081 щодо проведення державної реєстрації іншого речового прана (права оренди) земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, державному реєстратору необхідно буде провести скасування реєстрації іншого речового права (права оренди) на земельну ділянку.

Однак, з урахуванням вищезазначеного, провести таку реєстрацію неможливо, оскільки станом на момент розгляду справи, спірної реєстрації не існує, у зв'язку проведенням припинення права оренди на зазначену ділянку.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність вчинених ними дій та прийнятого рішення.

Таким чином, ПП "Агроекологія" скористалося правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені позивачем вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідачів, підстави для задоволення позову відсутні.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги не є обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають .

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки рішення ухвалено не на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Агроекологія" до Державного реєстратора Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойло Наталії Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_3, Фермерське господарство "Дамаска Агро" про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 25 травня 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова