Рішення

від 05.02.2007 по справі 11/513-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/513-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2007 р.                                                            Справа № 11/513-06

вх. № 15649/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - Лисенко В.І., Чернобай А.І.

першого відповідача - Чернікова А.Ю.

другого відповідача - не з"явився

третього відповідача - Литвинова В.Л., Куделко Л.В.

четвертого відповідача - Ольховська Т.В.      

розглянувши справу за позовом СТ "Вільшанське" смт. Вільшани  

до  Спеціалізованого ДП "Укрспецюст" м. Київ в о. Харківської філії (перший відповідач), Дергачівського районного управління юстиції (другий відповідач), СПДФО Литвинової В.Л. (третій відповідач), СПДФО Ольховської Т.В. (четвертий відповідач)  

про визнання права власності та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності та повернення майна в натурі, а саме: будівлю магазину № 3 з прибудованим сараєм, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Свердлова, 65, яка знаходиться у володінні третього відповідача; будівлю магазину № 5 з прибудованим сараєм, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Червоноармійська, 1-А, яка знаходиться у володінні четвертого відповідача.

Вимог до першого та другого відповідачів не заявлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, він є власником вказаних магазинів, проте третій та четвертий відповідач володіють ними без наявності на то правових підстав та не визнають права власності позивача на магазини.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник першого відповідача позов не визнав посилаючись на те, що перший відповідач не оспорює права власності позивача на магазина не претендує на них та фактично не володіє ними.

Другий відповідач не забезпечив явку свого представника в призначене судове засідання, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Третій відповідач та його представник позов не визнали та вказують, що в теперішній час не є власниками магазину № 3 з прибудованим сараєм, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Свердлова, 65.

Четвертий відповідач також стверджує, що на час розгляду справи не є власником будівлі магазину № 5 з прибудованим сараєм, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Червоноармійська, 1-А.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.

На підставі виконавчого листа № 2-1442.2001, виданого Дергачівським районним судом Харківської області від 22.01.2002 року та наказу господарського суду Харківської області по справі № 6779/5-26 від 13.08.2001 року було виставлено на прилюдні торги, які були організовані першим відповідачем, арештоване нерухоме майно позивача, а саме будівлі магазинів, які розташовані в Харківській області, Дергагівському районі, с. Вільшани. 18 червня 2002 року прилюдні торги не відбулися, в  зв'язку з відсутністю покупців. На повторних прилюдних торгах, які відбулися 19 серпня 2002 року були продані 5 магазинів позивача, у тому числі 2 спірних магазини, про що складені протоколи про проведення повторних прилюдних торгів. Отримані від продажу магазинів грошові кошти від покупців магазинів, були перераховані першим відповідачем  органам державної виконавчої служби. Ці факти підтверджуються також постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2003 року по справі № 20/141-02.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2003 року по справі № 20/141-02 визнані недійсними прилюдні торги з продажу арештованого майна позивача від 19.08.2002 року. Постанова є чинною.

Позивач з посиланням на те, що прилюдні торги з продажу його майна визнані судом недійсними, звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на 2 магазини, що знаходяться, на його думку, у володінні третього та четвертого відповідачів та про зобов'язання повернути ці магазини.

При розгляді справи судом встановлено, що третій відповідач 28.12.2006 року уклав договір купівлі-продажу, відповідно до якого передав  у власність громадянки Бурда В.М. будівлю магазину № 3 з прибудованим сараєм, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Свердлова, 65. Договір нотаріально посвідчений. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 16.01.2007 року будівля магазину зареєстрована на праві власності за громадянкою Бурда В.М.

Також матеріали справи свідчать, що четвертий відповідач 28.12.2006 року уклав договір купівлі-продажу, відповідно до якого передав у власність громадянки Яковенко Т.Я. будівлю магазину № 5 з прибудованим сараєм, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Вільшани, вул. Червоноармійська, 1-А. Договір нотаріально посвідчений. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 16.01.2007 року будівля магазину зареєстрована на праві власності за громадянкою Яковенко Т.Я.

Вищевстановлені  обставини справи, дають підстави суду дійти висновку, що третій та четвертий відповідачі не є власниками магазинів, фактично ними не володіють. Перший та другий відповідачі не оспорюють права власності позивача на будівлі магазинів.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що позов  про визнання права власності може бути заявлений до особи, яка оспорює або не визнає це право, а про витребування майна до особи, яка фактично володіє цим майном.

Жоден із відповідачів на час розгляду справи не є власником спірних магазинів, право позивача не оспорюють та фактично магазинами не володіють.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення підписано 08.02.2007 року

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.

Справа 11/513-06